Ще 1558 року польський король
Сигізмунд ІІ Август наказав «описати всі пущі Великого князівства Литовського і
звирині переходи й показати все це на письмі й на картах», в т.ч. «через пущі
Клеванські, Степанські, біля села Кухча й містечка Нобеля». Тобто йдеться
безпосередньо і про наш ріднокрай. У поданому королеві описі фіксуються
населені пункти, річки, озера, болота тощо. Й, приміром, Заріцька пуща, на
думку дослідників, вказує на теперішній сусідній райцентр Зарічне, Степанська –
вочевидь на Степань нині Сарненського району, давній княжий град, відомий ще з
Іпатіївського літопису. Серед оступів, тобто багатих дичиною місць, виділено
«Ясенець», «Великий Лесь», від яких, цілком ймовірно, й пішли назви
сьогоднішніх наших села Ясинець(у недалекому минулому Ясенець) і урочища
Великий ліс, що в угіддях Дубровицького лісництва. З тих часів збереглася й
назва лісової дороги Литовка, яка простяглася неподалік. А вже наприкінці ХУІІІ
ст. прокладено Волинський тракт – насипний вал через котловину Прип’яті й далі
до Висоцька, Дубровиці, Бережниці, Степані.
Традиційно в нас навколишні землі
асоціюються насамперед з іменем графів Плятерів, котрі мали тут великі
володіння з кінця ХУІІІ й до буремного ХХ ст. А між тим великими територіями
володіли й князі Радзивілли – знанний рід литовського походження. До речі, й
сучасний райцентр Радивилів на півдні Рівненщини називався свого часу
Радзивілловом.
У нашому краї серед багатьох сфер
діяльності Радзивіллів було й штучне вирощування риби. От і в першій третині
минулого століття, підтримуючи рішення польського уряду про розвиток рибництва,
створили, зокрема, ставкові господарства «Ніколаєво-Гольє» на Зарічненщині,
«Черетяни» біля рокитнівського Старого Села й «Млинище» за нашими Перебродами.
За розповідями старожилів, живу рибу відправляли до Гданська й навіть далі в
Європу у водоналивних баржах або залізницею в Польщу з Удрицька, куди рибу
доставляли волами у спеціальних ємкостях з водою.
А також у графів були багатотисячні
гектари лісових і болотяних мисливських угідь, де колись Радзивілли, як і
Плятери, влаштовували справді королівські полювання. Ще й перед Другою світовою
війною, як розповідали перебродівці, Януш Радзивілл із сином Едмундом приїздили
до нас полювати пернату дичину. В згаданому урочищі Млинище зберігся з тих
часів мисливський будиночок з каміном, де по війні облаштували контору рибцеху.
З приходом Червоної Армії у вересні
1939-го обох Радзивіллів заарештували, сина відправили в Білорусію до
Козельська(який, до речі, невдовзі стане місцем масових розстрілів польських
офіцерів), а батька – до Москви, де його особисто допитав нарком внутрішніх
справ СРСР Лаврентій Берія. Але все ж обох випустили на волю. Бо, якщо вірити
спогадам одного з керівників радянської розвідки Павла Судоплатова, чекісти
знали, що князі у своїх розкішних угіддях нібито влаштовували полювання для
гітлерівського рейх міністра і рейхсмаршала Германа Герінга, у підходах до
якого тоді в СРСР були зацікавлені. Отож Радзивіллів депортували до Польщі.
Як відомо, Герінга на Нюрнберзькому
процесі засудили до страти. А Радзивіллів із встановленням у Польщі
комуністичної влади знову заарештували, конфіскували їх майно. До 1947 р.
обидва перебували в концтаборі, а решту віку недавні власники величезних
маєтностей доживали майже без засобів до існування. У їхньому варшавському
палаці нова влада створила музей Леніна, потім там облаштували президентську
резиденцію, а колишній польський міністр іноземних справ Януш Радзивілл мешкав
у однокімнатній квартирі у Варшаві до своєї кончини в 1967 р. Ото вже справді:
сік транзіт глоріа мунді, тобто так проходить земна слава. За кілька років
пішов із життя й Едмунд. Варто додати, на його похорон приїздила вдова
президента США Джона Кеннеді Жаклін – сестра дружини іншого з Радзивіллів,
Кароля Станіслава.
От і такому роду знаходиться
переводу. Мали князі в нас безкраї маєтності, господарство вели на рівні кращих
європейських зразків. Тепер те все в минулому. А ліси, хай і не такі величні,
досі нам щумлять і риби ще не перевелося в наших численних водоймах, у тих же
ставах на Млиниці й Черетянах.
Немає коментарів:
Дописати коментар