Елегантний і знаменитий чемпіон світу
з шахів Хосе-Рауль Капабланка-і-Граупера завжди дбав про свою зачіску; навпаки,
інший чемпіон світу, іскрометний шахіст Михайло Таль не переймався цим
ніскільки. І, власне, що спільного між стрижками-зачісками й «розумною грою»?
Наразі пригадується таке з дубровицького життя.
Наприкінці 50-х – на початку 60-х
років минулого століття в Дубровиці навпроти тодішнього кінотеатру «Зміна»
стояла двоповерхівка, стара, ще із царських часів. На першому поверсі
розміщувалася єдина в місті перукарня: невеликі зал і передпокій. І була в
передпокої на столику шахівниця, аби відвідувачам у черзі до майстра веселіше
чекалося. Проте збиралися в цьому передпокійчику не лише бажаючі
підстригтися-поголитися, але й узагалі місцеві любителі шахів; траплялося,
стільки їх наб’ється, що й пройти ніяк. Такий собі, як у Ільфа і Петрова, «Клуб
чотирьох коней». Баталії «на висадку» точилися за чорно-білою дошкою неабиякі.
Бувало, і недоголений клієнт, і перукар полишать крісло біля дзеркала, аби
оцінити гостру ситуацію на шахівниці. Й уже хтось кричить: «Тільки без
підказок!». Аж не віриться, що відтоді спливло півстоліття.
Працювала в ті роки у місті,
щоправда, й сезонна перукарня, на «станції», яка тоді називалася селищем
Зарічним. Тулилася в кімнатці павільйону на автобусній зупинці, що навпроти
залізничного вокзалу. Там теж стригли й голили, але в шахи там не грали.
Тепер у Дубровиці он стільки
перукарень, і нові відкриватимуться. А от якогось шахового осереддя, бодай
такого, як ото колись, у місті вже немає. Хоча хороші шахісти в нас є, і
змагання періодично проводяться. Отож і який-не-який «Клуб чотирьох коней» не
заводив би. Ще і, як сьогодні, у рік Коня.
Олександр СТРИЖАК.
Немає коментарів:
Дописати коментар