Народні  санкції,  або  Як  допомогти  Україні?

Більше року всією Україною проходить хвиля народних санкцій щодо товарів російського виробництва. Українці почали частіше звертати увагу на штрих-код, аби не підтримувати економіку країни-агресора. Івано-Франківськ, Тернопіль, Львів, Черкаси на місцевому рівні запровадили спеціальне маркування товарів, щоб люди зразу ж бачили ворожу продукцію за триколором  на ціннику. А ось влада Рівного з 26 грудня взагалі заборонила продавати російські товари. Таке радикальне рішення викликало обурення у міських жителів, оскільки більшість уже звикла до косметики «Faberlic», чаю «Lipton» та жувальної гумки «Orbit» і не хоче змінювати своїх смаків. Тож, ми вирішили дослідити, чи на всю продукцію окупанта є українська альтернатива.

Ще далеко до початку масового бойкоту російських товарів, журналістка Юлія Савостіна розпочала експеримент, намагаючись прожити рік, купуючи тільки українські товари. Вона виявила, що в Україні майже на всю імпортну продукцію є непоганий вітчизняний відповідник. Ми ж охопимо продукти харчування, побутову хімію та деякі засоби догляду за собою.

Тож почнемо з солодощів. На прилавках магазинів та супермаркетів російська продукція представлена торговими марками, які імпортовані до самої ж Росії, проте мають європейське походження. Це – «Kinder», «Nesquik», «Raffaello», «Snickers», «Twix», «Nuts». Трапляється суто російський шоколад торгової марки «Красный октябрь». Ні для кого не відкриття, що українських аналогів є безліч – всеможливі солодощі від «Світоч», «Roshen», «Millenium», «Корона», «Любимов», «Esfero», «АВК» та ін.

З чаями ‒ інша історія. Наприклад, «Майский чай» постачається з Росії, запакований в Україні і має український штрих-код. Так само чай «Лисма», де власником торгового знаку є Росія, а штрих-код український; «Greenfield» прибув до нас із Росії, проте штрих-код на ньому теж український. Узагалі торгові марки більшості чаїв походять з різних країн світу, але до нас вони прибувають виключно з Росії – «Tess», «Dilmah», «Акбар», «Hyleys», «Бесіда», «Lipton». Серед суто українських чаїв ‒ торгові марки «Карпацька колекція», «Lovare» («Мономах»), «Мудрий травник», «Чайна хата», «Чайна країна».

Схожа ситуація з кавою. Так, на упаковка «Nesquik» та «La Festa» написано, що виготовляє їх Польща, але імпортує до нас ‒ Росія. Звідти ж потрапляють до нас «Черная карта», «Ambassador», «Moccona», «Жокей», «Jardin», «Paulig». «Nescafe» виготовляється в Росії, але прибуває до України з Молдови. «Філіжанка», «Галка», «Bank of coffe», «Кава зі Львова» ‒ торгові марки представлені українськими виробниками. На полицях магазинів також можна знайти закордонний напій «Tchіbo», який не завозиться Росією; німецьку каву «Jacobs», яка розфасована в Україні; французьку «Carte Noire», імпортовану Україною.

Серед кетчупів та соусів магазини продають російську продукцію «Hame», «Heinz» та «Calve». Проте вітчизняний споживач має широкий вибір аналогів українського походження ‒ «Щедро», «Вікі», «Чумак», «Торчин», «Верес».

Замість спецій «Knorr», «Kamis» (виробник – Польща, імпортер – Росія) ми можемо придбати українські  «Торчин», «Эко», «Edel», «Любисток», «Приправка», «Мрія».

Щодо круп та макаронів, то Росія поставляє торгові марки «Макфа», «Смак», «Ярмарка», «Сила злаків», «Кунцево». Українські замінники – «Чумак», «Чемпіон», «Хуторок», «Тая».

Газована вода та сік майже не поставляються до нас з Росії. В магазинах можна зустріти тільки сік «Santal», «Сади Придоння», воду  «Фрутінг», нектар «Спеленок». Український же виробник надає великий перелік напоїв. Серед найвідоміших можна назвати: «Смак», «Садочок», «Наш сік», «Galicia», «Чумак», «Соковита», «Jaffa», «Sandora», «Rich», «Добрий», «Росинка», «Живчик», «Бон Буассон».

Алкогольних українських виробів теж хоч греблю гати. Серед російської оковитої на наших прилавках трапляються «Stolichnaya», «Русский стандарт», «Зеленая марка». Цікаво, що «Nemiroff», яка розрекламована, ніби українська горілка, насправді виробляється в Білорусії на замовлення Росії. Серед українських аналогів: «Давня легенда», «Perlova», «Плакучая ива», «Medoff», «Мороша», «Цельсій», «Хлібний дар», «Хортиця», «Перепілка» та ін. Вино в Україні – лише власного виробництва.

Щодо побутової хімії, то один і той самий товар може вироблятися як в Росії, так і в іншій державі. Зокрема, «Vanish», «Rex» поставляють до України також з Польщі; «Mr. Proper» ‒ з США; «Persil» та «Perwoll» ‒ з Європи. В Україні ж є філіали потужних іноземних кампаній з виробництва засобів «Domestos», «Gala», «Bref», «Tide» та ін. В таких випадках потрібно обов’язково дивитись на штрих-код. Російські товари марковані за шрих-кодом «460» або «469». Однак, як ми переконалися на прикладі продуктів, російські компанії почали вдаватися до хитрощів, маскуючи походження товару. На деякій продукції почали вказувати цифри України («482»). Як зазначають юристи ‒ такі операції не є протизаконними, адже переєструвати штрих-код можливо. Набагато складніше сховати країну-виробника. Тому також треба звернути увагу, де виготовлений продукт.

Варто зауважити, що «Sarma» виробляється лише в Росії. В Україні також є продукція включно вітчизняного виготовлення. Але більшість її назв для пересічного споживача невідомі. Це «A.SEPT», «Biolong», «FreshUp», «GOLDDROP», «Velta», «Біоліка», «Бара», «Сама», «Чистюня», «ЮСИ», «Пірана». Як і в ситуації з ліками, розрекламовані бренди витісняють з ринку українську продукцію, хоча вона нічим не гірша. Нам стало цікаво, чи є в дубровицьких магазинах засоби нашого виробництва. Ми знайшли лише порошок «Парус» марки «Бара».

Відома косметична фірма «Faberlic», хоча позиціонує себе європейською фірмою, насправді колись називалась «Русская линия». Однак, виявилось, що росіянки не дуже охоче користувалися рідною косметикою, тому її вирішили перейменувати на вишукану малозрозумілу назву іноземною мовою. Щодо інших засобів, то більшість відомих марок надходять з країни-окупанта. Серед них: «Syoss», «Fructis», «Gliss Kur», «Timotei», «Чистая линия», «Shamtu», «Elseve» і т.д. Українські виробники знову ж залишаються в тіні популярних брендів. Найбільш поширеними та  знайомими для вітчизняного покупця є фірми «Імідж» та «Біокон», а от продукцію «Aqua Cosmetics», «Bishoff», «Ароза», «Ароматика», «Ельфа» можна знайти лише у спеціалізованих крамницях.

Таким чином, бойкот російської продукції ‒ це не лише можливість ігнорування товарів агресора, а ще й підтримка українських виробників. Саме в цей період в них з’являється хороший шанс розвивати вітчизняний ринок. Та все ж, подібні народні санкції, скоріше, об’єднують українців, ніж завдають великої шкоди бюджету Росії. Хоча, згідно з офіційними даними, за перші півроку бойкоту російська харчова промисловість втратила 100 млн доларів. Звичайно, у масштабах держави ‒ це дрібниці, проте можливо саме ці гроші пішли б на кулі для наших хлопців. Однак, експерти радять в першу чергу бойкотувати товари промислового походження. Адже, кошти від заправок («Лукойл», «ТНК»), банків («VS Bank», «Альфа-банк», «ВТБ», «Русский стандарт», «Сбербанк России», «Промінвестбанк») та мобільного оператора МТС суттєвіше профінансують російських військових.

Отож, якщо добре пошукати, можна знайти альтернативу на будь-яку російську продукцію (звісно, крім нафти та газу). Тільки було б бажання. І, наступного разу, коли запитаєте себе: «Як я можу допомогти своїй країні», загадайте вищесказане, коли підете до магазину, будете поповнювати рахунок чи заправляти автомобіль. Адже, патріотизм не обмежується лише співанням гімну, носінням символіки та щирими переживаннями перед телевізором.

P.S. «Дубровицький вісник» також не залишився осторонь народного бойкоту, зараз він друкується виключно на українському папері.

Леся КОНДРАТИК.