Помічник лісничого Миляцького лісництва Леонід Андрійович Шиманський – у лісовій галузі з 1985 року. Скоштував «березової каші» у всякому її вигляді. Починав роботу майстром лісу Людинського лісництва, згодом працював у Більському, нині – він надійна опора молодого лісничого у Милячах. Про історію та чудову природу краю може цей чоловік розповідати довго. Про ліс говорить, мов про живу істоту. Здається, що навіть «біографію» кожного дерева розкаже достеменно. А скільки цікавих оповідок або ж місцевих легенд знає він про лісові урочища, то й не злічити. Каже Леонід Андрійович, що найстаріші дерева лісового фонду ростуть в заповідному урочищі «Дуби». Ці лісові велетні, що обліковуються в картотеках, як 150-літні, насправді налічують і по 300-та чи й більше років. Отакі собі свідки сивої минувшини, які, можливо, пам’ятають навіть французьку навалу війни 1812 року. А наймолодшим деревцям, що тягнуться до сонечка завдяки невтомним людським рукам, виповнилося лише рік. Саме саджанцями-однорічками поновлюють лісові масиви. Із отакенького безпомічного соснового «немовляти», що тримає в руках лісівник, виросте за десятиліття могутня сосна. Чи дочекається сам пан Шиманський стиглості своїх перших посадок, важко гадати, адже навіть вільха, що найскоріше «входить в літа» достигає за півстоліття? Проте, хотілося б, щоб випало цьому чоловікові при доброму здоров’ї діждати й власні соснові ліси колись заготовляти.

І ЗАШУМЛЯТЬ В МАЙБУТНЬОМУ ЛІСИ

Гарячим видався березень для лісівників. У зв’язку зі сприятливими погодними умовами, лісогосподарські підприємства Рівненщини оперативно почали весняні лісокультурні роботи.

Цьогоріч в області планується провести роботи з лісовідновлення на землях державного лісового фонду на площі понад 6 тис. га. До весняної лісокультурної кампанії 2015 року лісівники краю підготувалися заздалегідь. Для успішного виконання запланованих завдань, восени минулого року і в першому кварталі цього року провели цілий комплекс підготовчих робіт. Так, на сьогодні вирощено майже 50 млн. штук стандартного садивного матеріалу сіянців, заготовлено понад 20 тонн лісового насіння, що повністю забезпечить потреби лісгоспів необхідною кількістю садивного та посівного матеріалу, також проведені заплановані об’єми робіт з підготовки ґрунту.

Днями ми побували у Більському та Миляцькому лісництвах ДП «Висоцький лісгосп», де ці роботи вже добігають до завершення. Загалом у лісгоспі посадку лісових культур на весну нинішнього року заплановано на площі 130 га. Крім цього, планується лісовідновлення шляхом сприяння природному поновленню на площі 30 га. Також будуть проведені роботи з доповнення лісових культур минулих років на площі 40 га. Проте мало ліс створити. Необхідно його виростити та зберегти для нащадків. Тож в комплексі з лісонасадженням висоцькі лісівники провели й ряд протипожежних заходів – створено мінералізовані смуги на межі лісу та полів, оскільки при випалювані трав’янистої рослинності є загроза переходу пожеж в лісові масиви.

Озеленення території

на час нашого приїзду розгорнулося біля адмінприміщення Більського лісництва. Надійні помічники в цьому для лісівників – школярі. Незважаючи на дощову похмуру погоду, старшокласники Велюнської школи охоче взялися до оздоблювально-ланшафтних робіт. Окрім заповзяття, додали ще й власну фантазію, аби незабаром чудова оаза вабила погляд кожного.

А лісівники таки вміють внести до природної гармонії якусь особливинку. От й у Білій – газони біля будівлі лісництва дивують екзотами. Щоправда, жаліється лісничий Микола Кухарець, не завжди адекватно люди реагують на подібну красу. От й напередодні нашого приїзду якісь вандали позбиткувалися над магнолією, пробуючи викорчувати деревце. Не раз виривали з корінням туйки.

А всього в цьому лісництві вже створено 18,4 га нових лісових площ на зрубах, проведено сприяння природному поновленню на 29,4 га.

У лісів – свої недуги

На перший погляд такий могутній та невразливий ліс, між тим – як кожен живий організм. Його так само атакують недуги, відшукуючи слабкі місця. У Миляцькому лісництві ми побували на ділянці, що була вражена кореневою губкою. Поява осередків масового всихання сосен в лісових масивах, створених на місці колишніх сільгоспугідь, явище непоодиноке. Науковці розробляють цілі методики, як боротися з ним. А лісівники тим часом намагаються ним протидіяти тими методами, які мають, так би мовити, під рукою.

На уражених ділянках практикуються вибіркові або ж суцільні санітарні рубки, що дає підстави непосвяченим звинувачувати лісівників у підступі. Мовляв, одні пеньки залишаються, рятуйте – ліс грабують. «Це вимушений крок, аби багаторічна праця людей не була змарнованою, – пояснює провідний інженер з лісокористування Валерій Берестень. – Якщо вражені дерева вчасно не зрізати, то: по-перше – деревина втратить ділову якість, по-друге – хворі екземпляри швидко заселяться шкідниками та стануть джерелом їх розповсюдження довколишніми масивами, а по-третє – сухостій завжди загрожує виникненням лісових пожеж».

 Тож поки вчені шукають причини – лісівники пробують подолати наслідки, наприклад, змінюючи лісоутворюючі породи на зачищених вражених ділянках.

Лісовідновлення – в санітарних цілях

Тож тут, в урочищі «Капличка» (лісівники розповіли, що колись в цьому місті була дерев’яна капличка, а неподалік – джерело з помічною водою, однак в часи атеїстичної пропаганди культову споруду знищили, а згодом й замулилося джерело) посадка лісу проводиться так би мовити в профілактичних цілях. На місці враженого кореневою губкою масиву закладається новий. Вправно орудують мечом Колесова місцеві жіночки. Олена Юріївна Субот, яку жартома подруги величають «бригадиркою», каже, що допомагають лісівникам  саджати ліс з року в рік. Позаяк й заробітки непогані. Нині за гектар платять 850 грн. Для села – доволі гарні гроші. Тож тільки нинішнього сезону дівчата вже заклали 8 га нових соснових посадок. А на віку – то й важко злічити, скільки вже борів шумітиме завдяки їхнім вправним рукам.

Чи просто садити ліс?

Треба сказати, садити ліс – робота не з легких. Та й доволі затратний процес. Приміром, у Висоцькому лісгоспі витрати для проведення комплексу лісокультурних робіт весною (підготовка грунту, викопка посадкового матеріалу, перевезення, посадка лісових культур) складають близько 300 тис. грн. Вартість посадки 1 га навіть при поверхових обрахунках перевищує 1500 грн. Перш ніж взятися за «костер», так в народі називають ручний пристрій для саджання сіянців, треба розчистити площу, зорати її. Відібрати й посортувати сіянці. А ще й з ними – скільки клопоту. Все це – в основному ручна й здебільшого жіноча праця. Бо марудна й така одноманітна, фізично виснажлива, скрупульозна робота до снаги хіба що жінкам. Тут, у Милячах, на запитання молодого лісничого Максима Гури, чи не важко, лісокультурниці лише посміюються. Мовляв, зате який ліс гарний буде, дорідний та пишний, до його садівниць подібний. А Максим Сергійович лише зауважує згодом: хоча як би важко сільській жінці не було, вона до будь-якої роботи звична й робить її на совість.

Ліс – продукція довгої перспективи. Посаджені нинішньої весни дерева досягнуть своєї стиглості через 80 років. Ніхто з лісівників не користується плодами своєї праці. Усі їхні лісовідновні зусилля спрямовані для майбутніх поколінь.

Ліс починається з насіння

Для лісокультурної кампанії лісгосп повністю забезпечений власним стандартним матеріалом. На розсадниках лісництв вирощено 1,9 млн. штук сіянців основних лісоутворюючих культур. Вже під майбутні ліси закладено лісовий розсадник на площі 1,1  га. Для закладки посівного відділення використовується насіння власної заготівлі. Адже заготовили лісівники аж 110 кг сосни. Крім сосни, на розсаднику вирощуються сіянці дуба, яблуні, аронії, груші, айви, шипшини, черемхи, якими обсаджують лісові масиви з основними лісовими культурами вздовж доріг, закладаються ремізи.

Традиційно лісівники  реалізують для населення декоративний посадковий матеріал для озеленення. У Висоцьку для оздоблювальних робіт та озеленення територій вирощуються саджанці самшиту, туї, ялівців.

Людмила РОДІНА.