Дешеві «двійники» дорогих ліків

«Зайшов за ліками, глянув на ціни, вирішив, що дешевше померти», – такими іронічними повідомленнями зараз наповнені соціальні мережі. Українці, як завжди, стараються свою біду висміяти, приховуючи за кепкуванням відчай та панічний страх перед майбутнім. Адже, хто б міг подумати, що колись нашої зарплати буде вистачати лише на кілька пачок імпортних медикаментів, про якість та винятковість яких нам вперто доводять рекламні ролики та дбайливі аптекарі. Та чомусь вони забувають розповісти ще й про наявність вітчизняних аналогів більшості ліків, які часто не поступаються в ефективності своїм закордонним «двійникам», однак коштують в декілька разів менше.

Хворіти в Україні завжди було дорого. Але, якщо раніше ми хоч якось могли нашкребти на потрібні медикаменти, то зараз це завдання майже непосильне. Адже тепер, навіть звичайний грип перетворюється на кризу для гаманця. Що вже говорити про серйозніші хвороби. Натомість Міністерство охорони здоров’я тільки розводить руками, називаючи основною причиною такої ситуації девальвацію гривні. Мовляв, фармацевтичний бізнес напряму залежить від коливання курсу валюти, тому що закупівля препаратів та імпортних складових українських ліків за кордоном ведеться в доларах. Однак, це лише одна з причин подорожчання медикаментів.

На ціну ліків також вплинуло впровадження семивідсоткового податку на ввезення імпортних препаратів. Така постанова була прийнята ще у квітні 2014 з метою швидкого наповнення казни. Напевне, на здоров’ї пересічних людей дуже добре заробляються гроші для держави, бо з березня цього року мито буде збільшено ще на п’ять відсотків. Відповідно на стільки ж будуть збільшені й ціни. На жаль, наш уряд не вважає лікарські засоби життєво необхідною продукцією, на відміну від нафти, газу та пального, які не будуть додатково оподатковуватись.

Свою лепту у подорожчання медикаментів внесли й самі аптечні пункти. Звісно, їм треба було компенсувати за рахунок підвищення ціни додаткові витрати на оренду та комунальні послуги, вартість яких також збільшилась. Однак, кожна аптека компенсувала їх чомусь по-різному. Адже, різниця у вартості одного й того самого препарату в кількох точках може становити до 50 гривень, якщо не більше. Для прикладу, візьмемо Но-шпу. В одній з дубровицьких аптек за неї попросили 41,90 грн., в іншій – 50, а ще в одній – 58, 70 грн. Було таке відчуття, що я запитую про три зовсім різні препарати.

Крім вищесказаних чинників, українським споживачам доводиться доплачувати ще й за фірму, бренд виробника, красиву упаковку і т.д. Зазвичай, у ціну дорогих розкручених по телевізору ліків часто закладається ще й  маркетингова складова. До неї входить реклама, надбавка аптекам за активну реалізацію продукції (тому нам ніколи не запропонують з власної ініціативи щось дешевше) та підкуп лікарів, які виконують таку ж місію.

Але багато хто навіть не здогадується, що дорогим лікарським засобам можна знайти цілком доступний аналог, вартість якого на порядок нижча, але ефект від використання практично такий самий. У своєму складі він має таку ж діючу речовину, але виготовлений не за кордоном, а у нас в Україні. Беззаперечно, на здоров’ї економити не потрібно. Та коли виникає вибір між відмовою від закордонного препарату взагалі або ж покупкою його дешевшої альтернативи, то рішення очевидне. Тому пропонуємо список дорогих імпортних ліків та їхніх вітчизняних «двійників».

                                  Дорогі медичні препарати, грн.                                їх дешеві аналоги, грн.

Ібупром (10 табл.) – 40, 23                      Ібупрофен ( 50 табл.) –12, 50

Нурофен (100 мг) – 65,00                        Бофен (100 мг)  – 31, 65

Но-шпа (24 табл.) – 50                            Дротаверин (20 табл.) – 11, 93

Кетанов (10 табл.) – 30, 90                      Кетолонг Дарниця (10 табл.) – 15, 78

Персен Форте (20 табл.) –162,00                             Релаксил (20 табл.) – 51, 34

Мезим Форте (20 табл.) – 58,83                               Панкреатин (50 табл.) – 20,10 грн.

Аспірин (10 табл.) – 31, 58                      Ацетилсаліцилова кислота (10 табл.) – 2, 63

Бронховал (20 табл.) – 36, 58                  Амброксолу Гідрохлорид (20 табл.) – 5,05

Панадол (12 табл.) – 13, 84                     Парацетамол (12 табл.) – 5, 20

Отривін спрей для носа (10 мл) – 85, 76   Фармазолін спрей для носа (10мл) – 13,94

Панангін (50 табл.) – 158, 41                   Аспаркан (50 табл.) – 4,03

Сумамед (6 капсул) – 224, 14                  Азитроміцин (6 капс.) – 40,85

Імодіум (20 табл.) – 120,85                      Лоперамід (20 табл.) – 4,35

Зовіракс (2г) – 48,34/25 табл. – 167,04     Ацикловір (5г) – 14,63/20 табл. – 18, 28

Зиртек (7 табл.) – 165.95                         Цетиризин (10 табл.) – 20.87

Кандид розчин (15 мл) – 123,92                               Клотримазол (25 мл) – 10,31

Дифлюкан (1 табл.) – 262,77                   Флуконазол (1 табл.) – 9,40

Ламізил (15 г) – 217,02                            Ламікон (15 г) – 64,52

Вольтарен гель (50 г) – 106,81                 Диклофенак (50 г) – 47,48

Це лише невелика частина препаратів, оскільки переказати весь перелік просто неможливо. Але, знаючи, що майже у кожного медикаменту є вітчизняний відповідник, можна сміливо запитувати про нього у аптекаря. Ваша репутація і ваше здоров’я від цього не постраждають, а от на бюджет це може суттєво вплинути. Але варто пам’ятати, що перед тим, як вибирати той чи інший засіб, завжди краще попередньо проконсультуватися з лікарем.

Леся КОНДРАТИК.