четвер, 5 квітня 2018 р.


Роман Колюхов: «Не варто
молодь недооцінювати»
Коли починала працювати в нашій газеті, однією з перших моїх публікацій був матеріал про дозвілля молоді. А точніше його відсутність. Бо ж ніде було у місті провести час із задоволенням та користю. От і доводилось молодим людям коротати вечори в парку на лавочці чи біля цілодобових магазинів. Тоді дійшла висновку, якщо сама молодь не вирветься з цього замкненого кола, то ніхто їй не допоможе. І дуже приємно, що крига таки скресла. Кілька ентузіастів задумали створити у райцентрі осередок, який би став прихистком для молоді і не тільки. Отож про перші кроки молодіжного центру розповів його ідейний натхненник Роман Колюхов.

Як виник задум, бо ж для маленької Дубровиці подібні проекти – рідкість?
Задум з’явився спонтанно. Якось з товаришем Ігорем Пінчуком прогулювались повз колишній кінотеатр. І він говорить, мовляв, таке приміщення стоїть у центрі міста без діла, хотілося б щось цікаве зробити. А я йому: «Чому б не облаштувати там молодіжний центр, де кожен знайшов би справу для душі, де б молодь спілкувалась, знайомилась, де  народжувалися і втілювалися б ідеї». Ми цим загорілися. Взялися за створення проекту, оприлюднили його і, на диво, отримали багато схвальних відгуків. До нас приєдналися ще кілька ініціативних молодих людей: Святослав Боковець, Марія Цапко, Олена Кібук та інші. І ми вирішили діяти, навіть з тими ресурсами, які в нас є. Бо якби лише з одним задумом прийшли до влади і попросили велике приміщення, то на нас подивилися б, як на дурачків. А так поки хочемо зібрати команду і робити перші кроки.
Що вже цікавого можете запропонувати молодим людям?
Наразі хочемо розповісти про наш задум і зацікавити молодь, тому розпочали з малого. Збираємось у гуртожитку міського ліцею грати в ігри – «Монополію», «Мафію», «Крокодила». Влаштовуємо тенісні турніри. Показували в будинку культури фільм «Кіборги», популяризуючи таким чином українське кіно. Цієї неділі також буде кіносеанс. Діє креативна студія, де дівчатка-школярки, наприклад, робили паперові квіти з  шоколадним сюрпризом всередині і роздавали перехожим на вулиці. В найближчих планах – тематичні дискотеки та майстер-класи. Звісно якщо знайдуться люди, готові поділитись своїми знаннями. Тобто робимо поки те, що реально втілити.
Назва молодіжного центру «Вільний простір»? В чому сенс?
Ми живемо за принципом: дім – робота чи навчання – дім. І зачасту немає третього місця, де можна з користю відпочити та  відволіктись від буденності. Так ось «Вільний простір» – і є цим місцем, де кожен може почуватися комфортно, знаходити однодумців, бути почутим. Ми хочемо створити атмосферу, щоб людина один раз прийшла і їй захотілося повернутись ще. І ця філософія вже працює. Коли молоді люди приєднуються до нас, вони кажуть, що їм цікаво, їхні очі починають горіти.
Але поки «Вільний простір» без власного простору. Ютитесь в гуртожитку, в тенісному залі, в будинку культури…
На нинішньому етапі це не є великою проблемою. Але в подальшому хочемо облаштувати колишній кінотеатр. Багато виникло зауваг, а чому саме його? Мовляв, можна проводити заходи в різних місцях – в БК, бібліотеках, школах. По-перше, ми хочемо відродити призначення кінотеатру – ефект великого екрану. А по-друге, якщо бігати по різних локаціях, то втрачається сама сіль проекту – універсального центру для молоді. Якщо стало реальним будівництво спортивного комплексу, хоча рік тому в це ніхто не вірив, то сподіваюсь і в цієї ідеї є майбутнє.  Останнє слово буде за районною радою. Ми ні в якому разі не хочемо повісити ще один баласт на бюджет. Якщо буде політична воля, то розраховуємо на фінансування реконструкції за рахунок Державного Фонду регіонального розвитку. А далі центр має бути самоокупним.
Що в ідеалі має бути?
Сучасний, комфортний, комп’ютеризований молодіжний центр, де буде  великий екран для перегляду фільмів. Вільний простір для спілкування  та знайомств. Дитяча кімната, креатив-центр, фото-, художня, танцювальна студія. Приміщення  для проведення презентацій та зустрічей. Його також може використовувати й влада для звітів, депутати для прийому громадян. Молодіжний центр буде місцем, де кожен зможе втілити свою ідею і щось організувати. Звісно, це план-максимум. Будемо раді, якщо вдасться зробити хоча б частину. Головне, що сам процес роботи над ним  приносить величезне задоволення. І це натхнення та позитив передаються все більшій кількості людей.
У Вас є багато планів, але чи власне молоді треба такий центр? Бо побутує думка, що нині вона пасивна і має зовсім інші пріоритети?
Частково з цим погоджуюсь. Молодь дуже різна. Ми чудово розуміємо, що є великий відсоток людей, яким це не цікаво. Якщо дехто сам не знає, які в нього інтереси та пріоритети, то молодіжний центр нічим не допоможе. Втім є молодь, яка прагне яскравого життя, більш активного і насиченого. І ми постараємось це їм дати. Хочу вірити, що саме такі молоді люди згодом покажуть приклад, як в Дубровиці можна проводити час по-іншому. Можу з упевненістю сказати, що молодь активніша, ніж ми думаємо. Не варто її недооцінювати, а просто почути.
Які проблеми та «але» є наразі?
Дуже мало людей про цю ідею знають, тому нині виникає проблема з донесенням інформації. А ще складно підібрати графік заходів, щоб догодити всім. Найбільша загроза, якщо цей проект стане заполітизованим. Опиниться розмінною монетою в чиїхось політичних іграх перед виборами. Втім у «Вільному просторі», сподіваюсь, політики не буде.
Який меседж хотіли б донести до молоді?
Насамперед бути активним, визначитись з тим, що вони хочуть досягти в житті. Спілкуватися не в соцмережах, а вживу. Це ж значно цікавіше. Не треба соромитись озвучувати свої ідеї. Кожна з них може перерости в крутий проект. Тож запрошуємо молодь приєднатися. Поки не в конкретне приміщення, а до нашого молодіжного руху.
Можливо, хтось дорікне, що така ініціатива не на часі. Такі закиди були і досі є в сторону будівництва стадіону. Втім  коли нарешті настане та прекрасна міфічна пора?
За вічним круговоротом проблем  можна й взагалі не дати дорогу чомусь новому. Часто кажуть, мовляв, молодь – наше майбутнє, не розуміючи, що вона насправді – наше теперішнє.
Леся КОНДРАТИК.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар