ЛІСІВНИКИ ДУБРОВИЧЧИНИ ЗАГОРТАЮТЬ «БУРШТИНОВІ» КОТЛОВАНИ

Місячні ландшафти, величезні котловани, надовго виведені з сільсько- та лісогосподарського обігу угіддя – ось далеко неповний перелік зворотного боку бурштинового промислу.

Особливо від його свавілля потерпають наші ліси, адже  в гонитві за легкою наживою нанівець зводяться зусилля не одного покоління лісівників. Днями довелося знімкувати процес засипання лісівниками Дубровицького ДЛГ одного з котлованів в лісовому урочищі поблизу Сельця. Під шарами піску екскаватор піднімав живцем вирвані тридцятирічні дерева, інші просто повільно всихали над урвищем цієї «гідротехнічної споруди». Оголені корені ледь тримали колись могутню крону. Здорове дерево лісівники шкодують навіть завчасно пустити під пилу, тож від цього побаченого блюзнірства мимоволі стає не по собі. Що ж ми за люди такі, якщо заради миттєвої вигоди так бездумно руйнуємо життєдайне довкілля?

Прочитала на сторінці Рівненського управління лісового та мисливського господарства: «На сьогодні в держлісфонду області на обліку понад 5 тис. га пошкоджених земель внаслідок незаконного видобутку бурштину, в тому числі на території природно-заповідного фонду площа порушених земель становить більше 500 га.

Працівники лісової охорони підвідомчих підприємства управління вживають різні заходи для недопущення в’їзду спецтехніки для незаконного видобутку бурштину на територію держлісфонду, зокрема перекривають дороги в ліс, здійснюють патрулювання тощо. Через що працівникам лісової охорони нерідко погрожують, трапляються сутички з бурштинокопачами.

Минулого року, незважаючи на протистояння та опір працівникам державної лісової охорони та поліції з боку місцевих мешканців, таки вдалося загорнути 860 м викопаних канав на території природного заповідника, які використовували незаконні старателі для забору води».

Попри шалений супротив, досить тільки пригадати інцидент поблизу Осової, що стався 14 лютого, не згортають лісівники цієї роботи й цьогоріч. Як тільки-но дозволили погодні умови, засипання канав та котлованів відновили. «Це, звичайно, колосальні витрати для нашого підприємства. Адже всі рекультиваційні роботи  здійснюються власним коштом. А масштаби збитків ви ж бачите самі», – говорить директор Дубровицького лісгоспу Віталій Петренко.

Шкода, завдана довкіллю, дійсно колосальна. Цей котлован вражає розмірами – кілька десятків метрів завдовжки та до десяти завширшки при глибині до п’яти метрів. Проте, за словами лісоохоронців, це не найграндіозніше видовище. До того ж тут «доклала зусиль» великогабаритна техніка. Недарма ж весь ліс не так давно був увішаний своєрідними флаєрами, де за помірну ціну пропонувалися послуги екскаватора. Підзаробити сюди приїжджали навіть власники такої техніки з інших районів. «Бачили б ви біля Золотого, який котлован старателі вирили вручну, одними лопатами. Більше восьми метрів завглибшки. Пісок піднімали спеціальними східцями. Та й викопали його «стахановськими темпами», – діляться лісівники.

Що ж цей глибочезний шрам на тілі лісу, будемо сподіватися, завдяки лісівникам з часом зарубцюється. Але скільки їх ще ховають наші хащі? 

Людмила РОДІНА.