Дорогі друзі!

Український народ має особливий нахил до гумору. З далеких віків до нас дійшли різні небилиці, розповіді, смішні історії, дотепні вислови і слова.

Цей факт засвідчили і витоки нашої української літератури, адже один з перших її вагомих творів – «Енеїда» І. Котляревського написано в гумористичному ключі! Як не згадати, принагідно М. Гоголя і його «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», І. Нечуя-Левицького і його «Кайдашеву сім’ю», Володимира Нестайка і його «Тореодорів з Васюківки» і багато інших. Можна впевнено сказати, що головними класиками сатиричного пера в нас, звичайно, є Степан Руданський та Павло Глазовий. Гостре українське слівце використовується в нас повсюдно: воно в пісні, п’єсі, концерті, виставі! Воно в кожного в нас у житті. Рідко знайдеш людину без почуття гумору. Якщо така і знайдеться в когось на життєвому шляху – то вважайте, що це – також гумор.

1 квітня Всеукраїнький День сміху і гумору! Це свято для всіх. Воно вже стукає до нас. Готуймось його гарно зустріти. Готуймо розіграші, якусь веселу необразливу брехню, нові анекдоти, смішні бувальщини, гуморески! Біди і печалі в це свято мають відійти в сторону. Вітаю всіх з святом Сміху і Гумору.

Бажаю вам, щоб веселий настрій, здорове гумористичне світосприйняття завжди допомагали вам в інколи далеко не простому житті. З усмішкою в житті жити легше. Кажуть – скільки людина усміхається, то вона рівно настільки часу автоматично продовжує собі життя. Отже, усміхайтесь і живіть чимподовше на радість своїм рідним і близьким і на славу нашої неньки-України!

Михайло ГРИНЕВИЧ, с. Лютинськ.

Турецьку мову зрозуміла

Гриць лежав раз на дивані –

Чисто розлінився –

Каже жінці: «По-турецьки

Я уже навчився!»

«Ну і що ти по-турецьки

Можеш вже казати?»

«Ой, скажу, та все одно ти-

Слів не будеш знати!

Але слухай: ШУХРИ-МУХРИ,

ХАРЧИ-МАРЧИЯНКУ, –

Означає: подай зараз –

Води мені склянку!»

«Ох! Турецька – дивна мова –

Бери й звуку бійся!

А води – ти, чоловіче –

Сам устань – й напийся!!!»

Чорна мордочка в дитини

На курорті одна жінка

З негром переспала –

І не зчулась,як від нього

Живота дістала!

Вдома ясно – чоловіку

Нічого не каже,

Той,як лох, у цьому ділі –

Ні кує, ні в’яже!

Стала жінка та уночі

Ніби прокидатись,

Та за серце, з ляку дико

Все чогось хвататись!

Кричить навіть: «В мене вогник

Біснуватий жеврів,

Бо наснилось, що родила

Двоє зразу негрів!».

Чоловік їй і пілюлі,

Соки з фруктів давить,

Каже: «Ой! Вагітним сниться

Й чорт рогатий навіть!».

Так разів десь може – вісім –

Жінка прокидалась

І за двох тих малих негрів,

Ніби в сні лякалась!

Як прийшло уже до діла,

Як уже родила,

Чоловіку із роддому

Сестра позвонила!

Каже: «Добре все із нею –

Жвава і моторна,

Тільки мордочка в малого,

Трохи ніби чорна!».

Чоловік вчепився в трубку,

Як реп’ях – рукою:

«Уточніть – одна там чорна

Мордочка чи двоє?».

«Та чорнявий один хлопчик

Вам є на підмогу!».

Чоловік зрадів і каже:

«Ну і слава Богу!!!».

Медова радість – першим чином

На концерті у артиста

Гумору й сатири –

Людей збіглось, як тюльки,

В ящику, без міри!

Той артист спитав,між іншим,

У цілої зали:

«Чи є пара, що добу як

Шлюб реєстрували?».

Одна пара підвелася –

Суне на артиста,

Очі в них – горять від щастя,

Усмішка іскриста!

І артист сказав їм чемно:

«Любі мої діти –

Йдіть додому, бо вам треба –

З іншого радіти!!!».