у  комунальників  вихідних не  буває

Кожне підприємство – це насамперед його колектив. Кадри, як не крути, основа кожного успіху або ж невдачі. В КП «Будинкоуправління» – колектив невеликий, лише 26 чоловік. «Про кожного з моїх працівників варто написати окремий нарис, своєю працею вони заслуговують на це. Я можу сказати одне, кожен з моїх підлеглих – людина надійна й відповідальна. А ще всі вони – великі патріоти свого міста. Адже зарплатня в нас, на жаль, невелика, але люди віддаються роботі сповна», – розповідає керуючий підприємством Сергій Столярець.

Тож минулий рік підприємство закінчило з позитивним сальдо.

Робота комунальника дуже непроста – бо у сервісних служб вихідних  практично не буває. Доводиться інколи усувати неполадки навіть посеред ночі та в найлютіші морози. Проте жодного разу не було такого випадку, щоб комунальники залишили квартиронаймачів наодинці з проблемами. Ніколи не зважають і на те, що частенько так звані кризові ситуації виникають саме з вини самих наймачів. «Буває, стільки крику здійметься, чому каналізація не працює. А почнуть сантехніки пробивати пробки – чого тільки там не «навидобувають»: шкаралупи з яєць і картопляні шкірки, їжачки для миття посуду та використані памперси».

За словами керівника служби, разюче відрізняються не тільки будинки, які вони обслуговують, а й навіть їх мешканці. Є під’їзди, де доводиться комунальникам неабияк попотіти, аби довести до ладу. А в інших – люди стараються підтримувати порядок, то й клопоту в таких будинках комунальникам менше.

Окрім утримання будинків та обслуговування внутрішньобудинкових мереж, прибирання прибудинкової території, надає «Будинкоуправління» й послуги зі збору та вивезення відходів. З метою налагодження безперервного їх вивезення придбано ще один сміттєвоз. Як вже писала наша газета нещодавно, цього року «Будинкоуправління» почало вперше застосовувати сортування сміття. Планується, що незабаром матиме якихось надходження й від цього виду діяльності.

Проте не встигли ми з комунальниками звикнути до одних законодавчих нововведень, як грядуть нові. З першого липня на  нас чекають не тільки глобальні зміни в медичному обслуговуванні, а й в організації обслуговування житлового фонду також. Як у випадку з первинкою в медицині найголовніше обрати гарного сімейного лікаря, так само й в житлово-комунальній сфері насамперед люди повинні визначитися з приводу управителя, що надалі обслуговуватиме житло. В ролі управителя може виступати як сам споживач напряму, так й ОСББ чи те ж «Будинкоуправління». Отож відтепер споживачі вже самостійно визначатимуть, які із послуг вони хотіли б надалі отримувати в своєму будинку, звичайно, при цьому також враховуватиметься санітарний мінімум, їх вартість та того, хто їх надаватиме. Безперечно, таке нововведення торкнеться  не тільки якості надання самих послуг, а й багатьох інших організаційних моментів. Приміром, тих же субсидій, різного роду довідок тощо. Та й умови та можливості кожного будинку зокрема кардинально різняться. Якщо невеличкі будиночки можуть впоратися з деякими видами робіт, що виконують комунальники самотужки, то інші – потребують постійного спеціалізованого нагляду. Бо хто ж візьметься, та й хто дозволить, наприклад, залишити без спеціалізованого обслуговування будинки зі складними інженерними мережами, ліфтами тощо. Отож зараз КП «Будинкоуправління» готується до роботи в нових умовах й відповідно націлює на це самих користувачів послуг.

Створюючи комфорт для мешканців Дубровиці, в «Будинкоуправлінні» дбають й про поліпшення умов праці для самих комунальників. Тут вже давно облаштовано гарні побутові кімнати для робітничого та інженерно-технічного персоналу, невеличку їдальню, де можна перекусити в обідню перерву, душові. Задля економії – опалюється контора від власної котельні, використовуючи як теплоносій ті ж відходи. Планується, що незабаром територія буде під відеоспостереженням, а для зручності споживачів запрацює сайт підприємства. Тут же біля контори й обладнано зону відпочинку – висаджено сад, викопано ставок, де взимку навіть проводять водні хрещення. Влітку ж можна тут порибалити, якщо коли випаде вільна хвилинка.

Людмила РОДІНА.

Колектив комунального підприємства «Міськводоканал» забезпечує життєдіяльність, окрім міста Дубровиця, ще 7 населених пунктів. Обслуговує 72 км водопровідних мереж, включаючи сільські водогони сіл Бережниця, Берестя, Орв’яниця, Селець, Сварицевичі та 33 км каналізаційних мереж, 12 свердловин, 7 насосних станцій та очисні споруди, що розташовані на площі 6 га.

Надаємо послуги з водопостачання 3814 абонентам, в тому числі 169 юридичним особам, з водовідведення – 1706 абонентам та послуги з вивезення рідких побутових відходів. За 2017 рік    надано послуг на суму 4,5 млн. грн. Заплачено близько 1,5 млн.  грн. податків до бюджетів різних рівнів. 

За останній рік колективом підприємства зроблено немало роботи для покращання якості надання послуг з постачання води, відведення стоків та їх очищення. На водопровідній мережі міста замінено 932 м.п. старих труб на на нові поліетиленові, гарантійний термін експлуатації яких 50 років (вул. Шевченка, Воробинська, Шкільна). Прокладено 200 м.п. водопроводу від автовокзалу до нового мікрорайону, який розбудовується за райавтодором.

Комунальне підприємство відчуває вагому підтримку у вирішенні найбільш гострих та нагальних питань з боку керівництва міста та депутатського корпусу. На проведення капітальних ремонтів міських водопроводів  було виділено фінансування з міського бюджету на 424,5 тис.грн.

В свою чергу, підприємство «Міськводоканал» вишукує можливість використати обігові кошти на ремонт комунальних водопровідних мереж та обладнання, ремонт об’єктів інфраструктури, закупку інструментів, спецодягу, покращання побуту працівників і та ін.

Зроблено чимало, але це лише перші кроки оновлення підприємства. Вважаю, що співпраця та постійний діалог керівництва водоканалу та міської влади – основа розвитку підприємства та міста.

Основною ж проблемою підприємства є велика енергоємність об’єктів та низька завантаженість основних фондів підприємства(зводопостачання завантаженість становить 15%, по водовідведенню 4%).

Сьогодні варто з вдячністю назвати імена слюсарів аварійно-відновлювальних робіт та інших працівників, які в будь-якій час доби відкликаються для ліквідації аварій, щоб споживачі міста не відчували дискомфорту: Олег Ромаш, Василь Серко, Леонід Олексійовець, машиніст екскаватора Микола Іванович Галабурда, водій асенізаційної машини Василь Петрович Білоус, електрозварювальник Діма Михаревич та багато інших.

Долаючи проблеми, все ж маємо задуми й на перспективу. Плануємо замінити 272 м.п водопроводу по вул. Колодяжній, прокласти 300 м нового водопроводу по вул. Шевченка (від вул. Нова до вул. Шкільна), замінити 350 м аварійної ділянки центрального водогону по вул. Нова, зробити автономне забезпечення водою району залізничної станції і промислової зони, потрібно відремонтувати та пустити в дію ділянку каналізації по вул. Макарівська (від Школи ліцею до вул. Грушевського). Працюємо над корегуванням проекту та готуємось приймати каналізаційні стоки від ЦРЛ (Воробино) по новому колектору, який планується ввести в експлуатацію вже в цьому році. Хочемо здійснити очищення та реконструкцію свердловини  №1, що проводилося ще з моменту її введення в дію (1982 р.).

Підприємство поступово розвивається, реалізуються нові проекти та програми, покращуються умови праці робітників. Я вдячний кожному працівнику підприємства за відповідальність та сумлінну роботу. Бажаю нашому дружньому колективу міськводоканалу здоров’я, миру, добра та нових успіхів, досягнень і перемог!

Бажаю всім комунальникам успіхів у добрих починаннях, витримки, доброзичливих споживачів, мирного неба над головою, оптимізму та віри в майбутнє. Нехай слова вдячності від людей щоденно зігрівають вашу душу!

Микола Стовба, директор КП «Міськводоканал».

Про зимових жайворонків у Дубровиці та власний досвід

Керівник комунальної служби на моє прохання розповісти про себе просить написати про колектив. Він каже: «Наша праця у Дубровиці – це командна робота, я горджуся, що працюю поруч з такими чудовими людьми». Проте вмовляю співрозмовника бодай трохи розказати про свій досвід і власне бачення роботи комунальників у місті.

Вікторе Леонтійовичу, який шлях комунальника Ви пройшли?

Я прийшов на роботу у цю службу (тоді вона називалася виробничим управлінням комунального господарства) 1 березня 1993 року. Почав трудитися під керівництвом Кота Анатолія Степановича, дуже вдячний йому за настанови і мудрі поради. Працював автослюсарем, згодом шофером, а потім обійняв посаду механіка. 18 років займався цією ділянкою роботи, крок за кроком вивчав специфіку служби, зрозуміло, не все ж відразу знав. Коли звільнилася наш попередній керівник Валентина Іванівна Столярець, яка також віддала роботі у цій сфері багато нервів і здоров’я, мене призначили виконуючим обов’язків на деякий час. А потім, у 2015 році, Адам Леонідович Кузьмич, наш тодішній мер, запропонував мені керувати комунальним господарством. Я був вдячний міському голові за довіру, але, як і кожна людина, трохи вагався: чи потягну, чи зможу. Через два дні дав ствердну відповідь. От так очолив комунальну службу, вже кілька років маю за честь керувати колективом таких чудових людей. Для них турбота про Дубровицю – непросто робота, а частина життя.

Як би охарактеризували ваш колектив?

Надійний і професійний. У колективі 24 працівники, з них 8 жінок. Плинність кадрів дуже незначна. От, наприклад, бухгалтер Ганна Грищенко працює з 2002 року, саме тоді було реорганізовано нас у комунальну службу міста. Вже багато років дбають про райцентр Володимир Лінник, Олексій Данилян, Валерій Щічка. Знаєте, сказати «спасибі» цим людям за роботу – це нічого не сказати, як і колективу загалом. Маємо для роботи 14 одиниць техніки. Без техніки у нас – як без рук. Але й до кожної техніки треба умілі руки.

Коли починається день у керівника комунальної служби міста?

Дуже рано. Ввечері зазираю в Інтернет. Як пишуть про негоду, то біля третьої я вже на ногах. Звичайно, йду на вулицю, щоб побачити, що і як. А вже тоді телефоную водіям, щоб їхали прибирати у негоду Дубровицю. Їм доводиться також недосипати. Це нормальний процес, це специфіка служби. Отакі ми жайворонки. Дівчата теж ідуть прибирати місто, коли переважна більшість людей тільки-но думає, що заварити - каву чи чай… Дуже хотів, щоб шанували роботу моїх колег. От йдете парком, прибирають мої працівники, а ви хоч скажіть їм «Добрий день». Людям буде приємно.

Як би Ви охарактеризували теперішню специфіку вашої роботи. Зараз бачимо, що часто опікуєтеся вулицями і тротуарами, щоб нам добре йшлося і їхалося.

Наш міський голова Богдан Михайлович разом з командою міської ради вирішили зробити акцент на благоустрої доріг і тротуарів. Якщо попередніми роками ми більше дбали про чистоту та озеленення, то зараз пріоритет – забезпечення безпеки дорожнього руху. Звичайно, це не значить, що про дерева, газони ми забули. Працюємо в комплексі. Коли прийде весна, обіцяємо ще гарні зміни щодо озеленення. Поза увагою не залишаємо жодну ділянку роботи. Зараз розпочали ремонт доріг міста. Наразі проводимо ремонт вулиці Миру за допомогою способу «холодного асфальту». Можна назвати багато цифр щодо роботи. Але ж хіба дубровичанам і гостям міста важливі саме цифри? Думаю, їм головне, щоб був порядок, краса і затишок у місті, де вони мешкають. А всі цифри ми обговорюємо з головою і депутатами, членами виконкому. Працюємо у гарній команді. Звітуємося про затрачені кошти на благоустрій, радимося з депутатським корпусом, як краще ту чи іншу ділянку роботи підтягнути. Спасибі всім, на чолі з Богданом Михайловичем, за розуміння і підтримку.

Вікторе Леонтійовичу, у вихідний день відпочиваєте з родиною у центрі. Чи реагуєте на певні моменти, коли щось, як кажуть, лежить у місті не там або не так?

Виправляю або набираю потрібну людину, прошу відреагувати, незважаючи на вихідний. Шукаю, хто ближче. Це професійна звичка. Дружина вже знає ці нюанси відпочинку зі мною.

А якою хотіли б бачити Дубровицю?

Ви були у Століні? Бачили, який там порядок? От хотілося б, щоб такою була Дубровиця. Повірте, це залежить не лише від комунальників. Але ми повинні прагнути такого рівня благоустрою.

Що у свята найчастіше бажаєте колегам?

Звичайно, здоров’я. Тож працюємо і на холодному повітрі, і в дощ, і в сніг. От зараз всі перехворіли, я також. Отож здоров’я для нас – це основа, мабуть, як і для кожної людини.

Що для Вас щастя?

Шастя – це моя родина. Дружина і доньки. Я хочу, щоб майбутнє моїх дітей склалося якнайкраще. А ще щастя – жити і працювати у місті, яке я дуже люблю.

Від автора: від імені дубровичан дякуємо комунальникам Дубровиці за чисте, ошатне, озеленене місто. Гості Дубровиці нашим містечком і порядком у ньому приємно здивовані.

Розмовляла Люба КЛІМЧУК.