Підтримаймо братів наших менших!

Днями йшла парком. Побачила, як жінка принесла продукти і підгодовувала двох собак, яких в центрі міста всі вважають своїми. Ці дві рижі подруги мирно гуляють Дубровицею і ніколи не зачіпають перехожих! Зрозуміло, що саме взимку, коли багато снігу, собакам, без постійного місця прописки, вижити важко.

Днями йшла додому, сусідка Світлана Правник заглядала з онучкою у кожну годівничку: «Чи є що попоїсти птахам?». За словами Світлани Леонідівни, вона постійно дбає, щоб пташечки. які живуть у дворі, не залишалися голодними, стільки ж снігу довкола. Дбають про пернатих і багато інших наших сусідів. По-перше, це гарний приклад для дітей – дбати про тих, хто не в змозі у форс-мажорних обставинах самотужки  вижити.

Наш земляк Василь Ільчук, знаний орнітолог, написав звернення у Фейсбуці:

«Як орнітолог дякую всім, хто турбується про лелек, поширює поради, пости, де йдеться про допомогу лелекам. Зараз потерпають і потребують підтримки всі птахи як зимуючі, так і ті, що вже почали прилітати. Для птахів не страшний холод – аби були ситі, то й вистачить енергії, щоб вижити.

Пригадую, дуже страшною була весна 2013-го, коли були хуртовини, налипання мокрого снігу і нічні морози. У лелек покривалося льодом пір’я, що унеможливлювало політ, а відтак – виживання. Зараз бачу дещо іншу картину – є незамерзлі струмочки, береги ставків та інших водойм. Однак якщо птахи зупинилися десь у полі чи не покидають гнізда – їх варто підгодовувати (в полі – розкидати корм звіддаля, а до гнізда доправляти довгою палицею). Сьогодні спеціально їздили на Рівненське сміттєзвалище побутових відходів, де для птахів є вдосталь їжі. Тож тут завжди перебувають великі зграї пернатих – спочатку зимуючих, потім – мігруючих і літаючих (влітку тут буває по кілька десятків молодих лелек, які ще не створюють пари). Сьогодні ж тут побачили лише 4 особини лелек, також з перелітних – мартини (звичайні, жовтоногі, чорнокрилі), шпаки. Добре, що лелек ще мало прилетіло, а ті, які вже в нас, справляються з зимою на місцях і не шукають порятунку на звалищі. Можливо, завдяки допомозі людей».

Друзі, бережімо природу і братів наших менших, зокрема.

Люба Клімчук.