* Сесія районної ради

ЗНОВУ БУЛИ ПОДАРУНКИ, А ГРОШЕЙ ЗАВЖДИ МАЛО

28 березня  відбулося пленарне засідання двадцять другої сесії районної ради. У її роботі взяли участь 25 депутатів. Прибув на сесію й депутат обласної ради Геннадій Шевченко. Всього цього дня народні обранці розглянули 25 питань, з якими ми вже ознайомлювали наших читачів, публікуючи оголошення про скликання сесії. Сьогодні зупинимося на найбільш «драматичних» моментах перебігу сесії.

«МІЙ ГОЛОС РАХУВАТИМУТЬ СПІЛЬНО З ГОЛОСОМ

СТАСЮК, ЧИ ВСЕ-ТАКИ НАРІЗНО?  ЧИ РАЙОННУ РАДУ ВЗАГАЛІ ВІДТЕПЕР ПРЕДСТАВЛЯТИМУТЬ 35 ДЕПУТАТІВ?»

Цим запитанням  Олексій Лясковець, котрий минулого року заявив про складання депутатських повноважень через протест проти «лобізму», а згодом оскаржив у Хортицькому суді відповідне прийняте районною радою рішення, дещо заставив похвилюватися й лічильну комісію, й президію. Ефект появи в сесійній залі неочікуваного гостя підсилився ще й його виступом за трибуною. Олексій Володимирович  пішов за неї без запрошень після того, як голова районної ради Микола Кухарець відповів, що чисельність районної ради залишиться незмінною. Тоді пан Лясковець поставив до президії декілька конкретних запитань: «чому мене не викликають; чому мене не ставлять в список; і головне – чому районна рада живе за бюджетом, що прийнятий незаконно?». І пояснив, чому, на його розсуд, незаконно. На його думку, якщо суд визнав незаконним рішення районної ради від 17 березня минулого року (дата сесії, на якій Олексій Лясковець подав заяву про складання депутатських повноважень), то втрачають легітимність й всі наступні рішення, що з нього витікають. Тобто й рішення про обрання на його місце депутатом Ніни Стасюк, яка голосувала за районний бюджет. «Що мені робити?», – звернувся пан Лясковець з класичним запитанням до президії, зазначивши, що чекав запрошення на сесію ще наприкінці минулого року, коли рішення суду набрало законної сили. Та голова районної ради чітко відповів йому, що до конкретного роз’яснення суду, яким чином виходити із цієї правової колізії, ніхто Олексія Лясковця до депутатського складу не включатиме. (Від редакції: До слова, коли верстався номер, до районної ради надійшла інформація з Хортицького районного суду щодо роз’яснення судового рішення за позовом О.В.Лясковця. Оскільки у Верховному Суді України 2 березня відкрито провадження за скаргою Дубровицької районної ради на постанову Хортицького районного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду, рішення цієї останньої інстанції й буде остаточним у цій справі). Пан Лясковець  не зовсім в привабливих тонах змалював тоді діяльність районної ради за період його відсутності, а її очільникам ще й вручив подарунки. Рукавиці – для заступника голови районної ради Олександра Задорожного, бо «полюбляє вручну перевіряти якість асфальтового полотна», наручники – для голови з незрозумілим  натяком «нехай вдома потренується». В голови ж райдержадміністрації Миколи Петрушка « як гаранта Конституції на території району» Олексій Лясковець попросив довідку про те, що його не допустили до роботи сесії.

ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ЕКОНОМІЧНОГО

 І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СХВАЛИЛИ, А ПРО ВИКОНАННЯ

ДЕЛЕГОВАНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ВИРІШИЛИ ЗАСЛУХАТИ

НА НАСТУПНІЙ СЕСІЇ

Оскільки нещодавно всі ми слухали публічний звіт Миколи Петрушка про роботу на посаді за минулий рік, пропонувалося, аби не дублювати інформацію, прийняти так би мовити «одним пакетом» звіт голови РДА про виконання програми економічного і соціального розвитку та про виконання делегованих повноважень і програму соціально-економічного розвитку району на поточний рік. Однак депутат Григорій Шах вніс пропозицію розділити ці два питання, мовляв, публічний звіт – це одне, а виконання делегованих повноважень – інше. Тож депутат запропонував дотриматися всіх процедурних моментів – опублікувати звіт за двадцять днів на сайті, а згодом вже розглянути на сесії.

ЗРОСТАЄ КІЛЬКІСТЬ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З БУРШТИНОМ

Звітуючи про стан законності, заходи щодо її зміцнення та результати діяльності районного відділу прокуратури, керівник Сарненської місцевої прокуратури Ярослав Баглей окреслив як позитивні, так й негативні тенденції. Головний меседж: незаконний видобуток бурштину завдає не тільки шкоди нашим територіям в екологічному плані, а й руйнує усталені соціальні підвалини. На фоні злочинів з розкраданням надр, паралельно ще фіксуються й такі тяжкі, як збут наркотиків, незаконний обіг зброї тощо. А як результат маємо такі ось резонансні кримінали, як вбивство підлітками людини, стрільба у Рівному по поліцейському патрулю мешканцем нашого району, що перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння.

ЗАТВЕРДИЛИ ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ МИНУЛОГО РОКУ

Хоча в цілому минулий рік був дуже напруженим й багато бюджетних галузей вийшли з нього в геть жалюгідному стані, маючи непогашені борги по заробітній платі, все ж на сесії звіт про виконання  районного бюджету затвердили. А з нагальними фінансовими проблемами впоралися грошами цьогорічного бюджету, вже заклавши на кінець року міну сповільненої дії. Адже Бюджетний кодекс диктує чіткі правила гри – вище голови не скочиш: нема бюджетних призначень, то й виходить нема в теба на це потреб, дарма, що йдеться про конкретні посади, пророблену роботу, людей зрештою. Якщо держава дає на якусь галузь фінансування на десять місяців, то вмирай, але вкладайся в цю цифру. «Писати листи про потребу – справа нехитра. В райдержадміністрації та районній раді – також не монетний двір. Всі наші потуги вибити додаткове фінансування зверху, як бачите, малоефективні», – зауважив з приводу одвічного бюджетного дефіциту голова РДА Микола Петрушко.

ПРО ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ; ПІДТРИМКИ

КНИГОВИДАННЯ, СПРИЯННЯ КНИГОРОЗПОВСЮДЖЕННЮ

ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КНИГИ

Відповідно до Програми розвитку культури на період до 2022 року передбачено ряд нагальних й дуже слушних заходів в галузі. Фінансування записано на це більш ніж солідне – 26 млн. 726 тис. грн. Шкода тільки, що, як правило, такі програми приймаються у нас просто «для галочки» й реального, а не «паперового» фінансового забезпечення не мають.

Щодо другої програми, то вона уже давно вкрай актуальна для нашої Дубровиччини, адже за тринадцять років так й не вдалося видати ґрунтовну історичну працю наших краєзнавців Василя Попенка, Юрія Максименка, Олександра Бруяки, написану ще до тисячоліття Дубровиці. Проте, мало віриться, що бюджет, де бракує коштів на заробітну плату та тепло, зможе дозволити собі таку розкіш, як книговидання.

БРАКУЄ КОШТІВ ОБСЛУГОВУЮЧОМУ ПЕРСОНАЛУ ШКІЛ

Цю проблему вчергове озвучила своїм запитом депутат Олена Полюхович. У зв’язку з передачею на баланс освіти ще й котелень ця проблема тільки загострилася. Тож депутат клопотала про додаткове виділення коштів на ці потреби з перевиконання бюджету. Щоправда, резонним можна вважати зауваження з цього приводу заступника голови Олександра Задорожного, що, як пригадуєте, цьогорічний районний бюджет не підтримав: «Олено Михайлівно, ви ж самі голосували за такий бюджет». Цей запит направили на розгляд голови РДА.

ДЕПУТАТИ ПОВИННІ ЗВІТУВАТИ

В другому кварталі депутати районної ради мають прозвітувати перед виборцями про свою діяльність у раді. Отож, хто має намір поспілкуватися з своїм обранцем ближче, не прогавте таку можливість. Ми ж інформуватимемо читачів про перебіг звітної кампанії та ті зауваження і пропозиції, які висловлюють виборці в ході обговорення звітів.

ХВОРИМ З ХРОНІЧНОЮ НИРКОВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

На даний час в районі проживає 7 хворих з хронічною нирковою недостатністю, які отримують програмний гемодіаліз, в тому числі  1 хворий  проходить підготовку до трансплатації нирки. Ці люди за станом здоров’я змушені тричі на тиждень проходити процедуру гемодіалізу, тобто підключення до апарату штучної нирки. Також в районі проживає 1 хворий після трансплантації нирки, який пожиттєво повинен приймати імуносупресивну терапію. Для потреб цих пацієнтів з Державного бюджету виділено 1737 тис. грн.

МЕДИЦИНА ВСЕ РЕФОРМУЄТЬСЯ

У світлі загальноукраїнської тенденції про наближення медицини до конкретного пацієнта прийнято рішення про реорганізацію шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров’я «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» у комунальне некомерційне підприємство «Дубровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги». Це необхідна умова подальшої діяльності тих же сімейних лікарів, з якими ми маємо от-от укладати угоди.

ІНКЛЮЗІЯ НЕ ВИРОК, ШКОЛИ СТАНУТЬ ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИМИ

Новий освітній простір стає загальнодоступним навіть для дітей з серйозними вадами здоров’я. Такий курс бере наша держава. А оскільки спеціалізовані навчальні заклади розформовуються, виникає питання, хто ж надаватиме таким діткам необхідну корекційну допомогу. Адже наразі, за словами начальника управління освіти, молоді та спорту, в районі мешкає понад 400 малят з різними вадами, що потребують посиленої уваги. Комунальна установа «Дубровицький інклюзивно-ресурсний центр» стане тою комунальною установою, що функціонуватиме з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладі професійно-технічної освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічної допомоги та забезпечення системного кваліфікованого супроводження. Поки що така установа створюється на базі райметодкабінету, але, зрозуміло, що під неї необхідно окреме приміщення, та й кількість її штатних одиниць (передбачається 12 чоловік) не задовольняє всіх потреб в таких кадрах.

ЧОМУ ВЗИМКУ ШКОЛИ НЕ ОПАЛЮВАЛИСЯ

Пояснення про це, на вимогу депутатської фракції «Воля», давали очільники «Теплосервісу» та управління освіти. Депутатам вони звітували про кількість палива, фінансове забезпечення на ці потреби та саму організацію процесу. «Вся наша біда, – зазначила Ніна Стасюк, – в нестачі коштів. В тій ситуації, що склалася взимку з опаленням шкіл, нема вини управління освіти, «Теплосервісу» чи голови РДА. Було б достатньо грошей, такого не сталося б». В.о. директора КП «Теплосервіс» Григорій Шах також все пояснював недостатнім фінансуванням. Пролилося  дещо світло й на ті славнозвісні 2 тис. м куб. дров на полях «Торфленду», якими не раз оперували в розпал «опалювального» конфлікту. Як зазначив пан Шах, з настанням морозів 800 кубів дров звідти таки підприємство вивезло, куди ділися решта – невідомо. «На колегії у вересні, пане Шах, ви самі стверджували, що цих дров у підприємстві є 2 тисячі кубів. Про це свідчить відеозапис, що опубліковано на ресурсі «Моя земля – моє Полісся». То може варто розібратися, де ділися ці дрова?», – цікавився депутат Василь Грицюк. Однак, як пояснив головний теплопостачальник, ці дрова за його підприємством зовсім не обліковувалися. Варто додати, що з опалювального сезону й школи, й «Теплосервіс» виходять з боргами. У комунальників він сягає 400 тис.грн.

Окрім цих, районна рада прийняла ще цілий ряд рішень, менш цікавих, на нашу думку, для пересічного читача. Загалом тривала сесія більше двох годин й була дуже емоційно виснажливою. До окремих її рішень ми ще повернемося в наших більш розгорнутих матеріалах.

Людмила РОДІНА.