четвер, 27 липня 2017 р.

Святково, затишно, романтиЧно, пам’ятно
Саме так пройшли випускні вечори у навчальних закладах району
Вже вкотре наприкінці червня майдан Злагоди у Дубровиці на один вечір завмирає від неперевершеної краси. Випускники перетворюють місто в оазис щастя, добра і мрій. Під пильними поглядами земляків вони крокують з навчальних закладів до центру міста, і ми всі подумки благословляємо цих дорослих дітей у щасливе життя.
– Ви випускник? – запитую у чарівного хлопця, що крокує назустріч. (Думаю, може брат чи старшокласник, який вітатиме друзів).
– Так, випускник. А чому питаєте?
– Просто хочу зробити світлину і поговорити про ваші плани.
– Звичайно, робіть. Важко передати почуття, бо ж сьогодні у нас трохи сумне свято.
Отак, дуже влучно юнак охарактеризовує дійство, яке пройшло у Дубровиці та селах району минулої суботи. Раділи батьки за дітей і хвилювалися. У педагогів у серці – також сум, бо ж відпускають тих, до кого прикипіли за роки навчання душею. А мамам… Що казати про мам. Одне, як бачиш свою дитину щовечора і вранці, зовсім інше – навіть розмовляти по телефону. Трішки тривоги є завжди. Але треба відпускати цих чарівних, витончених, як лебеді і лебідки, синів і доньок, треба благословляти у самостійну дорогу. Це просто закон нашого буття!
На майдані здагоди медалі найкращим вручали міський голова Богдан Микульський та начальник управління освіти, молоді та спорту Ніна Стасюк. Попередньо вони підібрали найтепліші слова побажань, передусім, звернувшись до всіх випускників, педагогів та батьків. А потім тиснули руки тим, хто прийшов до вершини і, як лавровий вінок, у цей день отримав золоту  чи срібну медаль!
Богдан Микульський зазначив, що переконаний в успішних шляхах нашої молоді, яка прославить Дубровицю і Україну. Ніна Іванівна зазначила, що з шістнадцяти медалістів району, семеро закінчили міські навчальні заклади. Це спільний успіх дітей, батьків та педагогів.
Чудово «оздобили» святкове дійство на майдані ведучі – вихованки міської школи №2 Алла Борсук та Валерія Кондратюк. І звучали чудові мелодії вальсу, у танці передавали свої відчуття хлопці та дівчата.
Найпильніша увага, звісно, була випускним сукням! Вони  підкреслювали молодість та дівочість. Всі наші чарівні дівчатка були неперевершені!
Милувалася стриманими вишуканими сукнями. Акцент був, у більшій мірі, на відкриту спинку, оголені плечі, прозорі вставки. Щодо довжини, то сукні були переважно довгими.  Найбільш вдалі відтінки пастельної гами – рожевий кварц, небесний, лимонний, колір пудри, м’яти, вершкові кольори. Плаття були переважно із шифону, шовку, жакарду. За словами співрозмовниць, головне дотримувалися правила, що випускна сукня – це та, яка насамперед не старить, а навпаки, підкреслює юнацьку індивідуальність!
Користуючись паузами у святі, розпитала у знайомих про ціну на сукні. Отож за плаття виклали по-різному. Були сукні взяті напрокат, були куплені й за ціною до десяти тисяч гривень. За зачіски заплатили від 200 до 600 гривень. Зустріла дуже гарну випускницю, перепитала за її легку і водночас дуже стильну зачіску. Дівчина відповіла, що просто подруга накрутила на великі бігуді, трішки хаосно скуйовдила волосся і налакувала. Я ж подумала, що над зачіскою працювала досвідчена майстриня.
Хлопці також були стильні. Зауважу, що, за словами батьків, вибрати відповідний костюм для хлопця на випускний  було не простіше, ніж знайти жіночу сукню. Ставили головне завдання – відшукати костюм, який добре сидить, а до нього – краватку і сорочку. Отож, як результат, поряд з випускницями хлопці були справжніми джентльменами. Дуже часто піджак і брюки були різних відтінків, що додавало екстравагантності в образи випускників. Гарними були і батьки (особливо мами), розцвіли вони і від вроди жіночної, вдало підкресленої, і від такого особливого хвилювання. Вчителі всі наші у вишуканому вбранні, стильні і сучасні, іноді навіть плутала їх з випускницями. Гарний образ підібрала на випускний і очільниця нашої районної освіти. Ніна Іванівна була у ніжно-рожевому платті. Зупинилася на цьому, хоча й чоловікам ця тема не дуже цікава, а от жінки її обговорюють ще тиждень після випускного.
Завжди на майдані є така категорія батьків, у яких випускник чи випускниця будуть за рік. Вони вже дуже детально до всього приглядаються. І так приємно, що можемо отак зібратися в центрі Дубровиці, благословити дітей (попередньо вони попросили благодаті у Бога в храмах міста), поспілкуватися, поговорити на світські теми. Слава Богу, що мирно у нас. Слава хлопцям-захисникам, які дбають, щоб нам було отак святково і затишно!
Міська влада подарувала випускникам яскраві кульки. Як злітали вони у небо, то діти загадували бажання. А небо усміхалося, Бог послав години гарної погоди саме ввечері нашим дітям, аби відчули вони затишну атмосферу свята. Вдень трішки понервували, все зазирали догори, а чи не буде зливи? Так хотілося серед хмаринок бодай трішки прочитати плани своєї долі…

Про що думали присутні на святі?

Тетяна БЕЛЕЛЯ, мама випускника Дмитра Скаржинця, медаліста, одного з найуспішніших наших юних земляків, який зайняв третє місце на Всеукраїнській олімпіаді з інформатики.

Випускники, вчорашні школярі, попрощалися зі школою, потиснули один одному руки і, можливо, від цього моменту, їх шляхи розійшлися надовго. Невідомо, коли вони знову зустрінуться. Хочеться, щоб ці діти, ставши дорослими, знайшли себе в житті, п рийняли вірне рішення щодо вибору професії. Думаю, що батькам не варто нав’язувати дітям свої думки. Випускники - це не ті маленькі діти, яких ми вели за ручку в перший клас. Це енергійні, прогресивні, цілеспрямовані особистості, які не бояться змінюватися, шукати і знаходити і Вірю, що вони здатні змінити і світ. Удачі нашим дітям!!!

Володимир КУШНІР, директор Дубровицького ліцею, батько випускниці.

Сьогодні ліцей закінчують 63 випускники, які склали державну підсумкову атестацію і готові до дорослого самостійного життя. Четверо з них нагороджені медалями, дев’ять ліцеїстів отримають грамоти за особливі досягнення у вивченні окремих предметів. Ліцей гордий за майбутню національно-свідому, креативну, інтелектуально-розвинену, з високою самооцінкою – еліту УКРАЇНИ! В добру путь!

Валерія ПОЛЮХОВИЧ, учениця 11 класу Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей-школа».





– Сьогодні хвилюючий і водночас радісний день. Позаду ЗНО, а попереду нові переживання, зокрема вступ до вишів. Я мрію стати медиком, вступатиму до Львівського національного медичного університету. ЗНО з хімії склала на 199 балів, ну зовсім трішечки не дотягла до максимуму. До речі, наші ліцеїсти мають дуже високі успіхи з цього предмета. Ми щиро вдячні нашій неперевершеній, мудрій наставниці з хімії Тамілі Валеріївні Ремезюк, яка дала нам такі грунтовні знання. Я з Бережок. У Дубровиці навчалася кілька років. Загалом ліцей навчив мене по-новому сприймати світ, ставити перед собою мету і йти до неї.
Сьогодні мене приїхали привітати рідні з багатьох куточків України. Щиро вдячна всім, хто розділяє зі мною свято випускного вечора. Це і мій тато, брат, мої дорогі хрещені, двоюрідні… На превеликий жаль, мама не поруч, її не стало півроку тому. Дуже болісна і непоправна втрата. Знаю, що вона мріяла про те, щоб я сьогодні була щасливою.
Зичу всім своїм ровесникам успіхів! Успіхів не лише при вступі, а й в подальшому житті. Адже насправді доросле життя лише починається і так багато завдань у кожного попереду. Миру нашій Україні, добра всім. Дякуємо рідним, друзям, землякам, які сьогодні прийшли в центр Дубровиці, щоб порадіти за нас.

Любов КЛІМЧУК.









Немає коментарів:

Дописати коментар