Данило Шабак: «Дякую Богові за подаровану мені можливість рятувати людей»

Він робить цілющі ліки з продуктів бджільництва. А ще має тисячі саджанців фруктових дерев та кущів, збирає лікарські трави та виготовляє смачні і корисні фіточаї, викачує якісний мед, виготовляє картини за цікавими технологіями, утримує велике поголів’я свиноматок, розводить фазанів та перепелів. Все це про Данила Шабака з Сарн. Загалом Данило Олександрович разом зі своєю родиною досягає успіхів у всьому вищепереліченому. Якби хтось розказав мені про таку сім’ю, то не повірила б. Сумнівалася б, що Бог може дати людині стільки розуму та талантів (двигун в усіх справах саме голова сімейства). Переконалася особисто. Розкажу про Шабаків й вам. Адже багато жителів і нашого району зверталися до Данила Шабака за допомогою.

ЗНАЙОМСТВО

Майже на околиці Сарн, як їхати на Орлівку, знаходимо оселю Данила Шабака. У дворі щось майструє господар. Чорнява симпатична дружина Марія запрошує нас до хати: у залі світло, затишно і просторо. Поряд у кухні господарюють дівчатка, а найменшенький синок Шабаків Максимко охоче розповідає нам про себе та своє хобі. Виявляється, що у 6 рочків хлопчик почав виготовляти вироби з глини: посуд, скульптури та інші керамічні вироби. Максимко демонструє нам власні вироби з глини, гарні і відшліфовані. Тато придбав сину гончарний круг, щоб Максимко розвивався у цьому напрямку. До речі, всі діти у цій родині (їх семеро) дуже талановиті. Донька, студентка, до прикладу, дуже гарний одяг моделює та шиє. Батьки завжди всіляко підтримували перші іскорки талану у синів і донечок.

Пан Данило, приєднавшись до бесіди, каже:

– Якось побачив, що син розминає шматочок глини, яку знайшов, граючись у піску, щоб зробити мисочку. Ніколи не думав, що дитина має уявлення про те, що додати до цієї глини, аби зробити виріб. Звідки воно взялося в дитячій голові? Сам не знаю. Може хтось, колись у родині був гончарем та й перейшло це по генах. Я привіз глини з вашого району, купив Максимку гончарний круг. А коли відвів сина на гурток з гончарства, то викладач була здивована його талантом і успіхами.

Ось так цікаво Данило Олександрович і знайомить нас з багатством родинної генетики. Вона у Шабаків, як осінній врожайний сад. Думаю, саме отам, у генах, і посіяні у господаря    таланти до багатьох справ. З роду-родоводу починаються вони в людині. А Бог ще якісь штрихи додасть особливі. Данилу Шабаку Господь штрихів для талантів не пошкодував. Мій співрозмовник розповідає:

– Я народився в селі Угли. З дитинства пам’ятаю, як спинався навшпиньки, щоб зазирнути до вулика. Ця мелодія бджолиних піснеспівів, неповторна і ніжна, – це музика мого дитинства. Передусім сприймав тоді бджіл, як трудівниць, що мед нам дарують. Батько був вправним пасічником, добре знаним у селі, передовим у колгоспі медобором, але от ліки з меду він не виготовляв. А мама створила кілька дуже хороших і помічних рецептів на основі продуктів бджільництва. У 16 років вилікувала Данила від важкої недуги. Вже згодом, Данило Олександрович буде шукати в спогадах про дитинство не лише теплі материнські очі, а й відтворювати її навики.

– Як не прикро, мами не стало передчасно, – згадує співрозмовник. – Я жив далеко від дому, бо закінчив профтехучилище, а згодом опанував професію технолога взуттєвого виробництва. Вже цех відкрив з виготовлення взуття. Справи йшли дуже успішно. Але як грім серед ясного неба – смерть матері. Повернувся на батьківщину, щоб допомагати молодшим братом та сестричкам ставати на ноги. Я ж не планував тоді стати апітерапевтом…      

Але Бог волів бачити Данила Шабака передусім саме в такому земному покликанні. Отож з 1984 року Данило Олександрович головною справою свого життя вважає апітерапію.

– А вас бджоли не кусають? – допитуюся.

– Жалять, але я з дитинства звик до цього. Алергічної реакції на бджолину отруту у мене немає, тому ужаливши мене, бджола оздоровлює мій організм, за що я їй вдячний.

Отож вже більше як 30 років мій співрозмовник постійно вивчає і вдосконалюється у галузі медичного використання продуктів бджільництва. Цей період – шлях від звичайного пасічника до віце-президента Асоціації апітерапевтів України та почесного апітерапевта України. За плечима дослідження, роздуми, випробування ліків і методик лікування. А найголовніший результат – врятовані люди. Їх дуже багато. Успіхів досягнуто у лікуванні різних хвороб. Апітерапевт демонструє мені на екрані монітора знімки. Вони зроблені в його оселі. Спостерігаю фантастичні успіхи у лікуванні важких опіків, екзем, інших шкіряних захворювань, важкозагоювальних ран. Саме, щоб не бути багатослівним пан Данило показує фото і дорослих, і дітей. Знімки зроблені почергово – від дати початку лікування до апітерапевта і до часу видужання пацієнтів. Дехто з хворих приїздив в цю оселю здалека і залишався у цьому домі на тривалий термін. Вірніше, хворих привозили рідні, їхали з останньою надією. Більшість з них, затративши купу грошей на лікування, зневірилася у можливості повного видужання. Шабак був їх останнім причалом віри в оздоровлення. Разом з дбайливою  дружиною Марією апітерапевт повертав хворих до радості земного життя. А ще поряд завжди був Бог. Як без Господа у такій справі?

 Пан Данило каже, що апітерапія – це ліки минулого, теперішнього і майбутнього:

– Як ви помітили, нині в аптеках продається багато препаратів на основі бджолиних продуктів. Я йшов до створення своїх ліків: бальзаму «Апідан», «Апібальзам», витяжка прополісу, витяжка воскової молі, перги, маточного молочка та іших виважено, обдумано, грунтовно. Компонував складники і отримав зрештою бажаний результат. Сьогодні можу гарантувати їх ефективність при багатьох захворюваннях. Передусім мої ліки мають гарну ранозагоювальну, кератологічну, регенеруючу, протизапальну, антимікробну, болетамувальну та рубцерозсмоктуючу дії.

Скажу й таке: двічі у своєму житті я сам видужував після важких хвороб саме завдяки продуктам бджільництва. Вперше, ще як мама була жива, а вдруге, вже самотужки боровся з недугою, дихаючи парами над вуликом. Особиста боротьба з хворобою – це найкращий урок, де і як шукати оздоровлення.

Якщо глянути на карту нашої держави, то не знайдете області, де не було б вилікуваних пацієнтів Шабака. Та що казати про Україну, зверталися до апітерапевта громадяни США та Канади, Польщі та Німеччини. Зараз його рідні живуть в США. І там великою популярністю користуються препарати бджільництва, виготовлені в Сарнах.

ПАТРІОТ

Хочу додати, що Данило Олександрович – великий патріот. Він дбав про учасників революції Гідності. На Майдані дуже прислужилися чудодійні ліки апітерапевта постраждалим від вогню і вибухів. Про той час мій співрозмовник згадує з особливою повагою, бо вважає Майдан поштовхом до становлення нової України.

А хіба ж міг згодом апітерапевт залишитися осторонь несправедливої війни на Сході? Хіба ж міг він мовчки споглядати по телебаченню, як у шпиталях борються за життя найкращі українські сини? У госпіталях Харкова, Дніпропетровська, Львова також відчули солдати чудодійну дію препаратів сарненського апітерапевта. Неодноразово був Данило Олександрович на передовій, ліки туди віз, щоб солдати мали їх під рукою, і не лише ліки. Згадує Данило Олександрович незабутню поїздку в Харківський госпіталь після Іловайської трагедії. Відділення були переповнені нашими пораненими. Знайомий, якого врятував пан Данило на майдані, попросив приїхати його в госпіталь, бо знов потребував після поранення Шабакових ліків. Медики цієї Харківської лікувальної установи спочатку з недовірою поставлися до сарненського апітерапевта, а потім, переконавшись у ефективності використання його препаратів, вирішили співпрацювати з ним.

З особливою любов’ю говорить Данило Олександрович про Україну, він хоче бачити її щасливою і мирною, бо ж тут живе його родина, тут Бог допоміг вилікувати йому десятки тисяч людей, щоб вони були щасливими. А яке щастя без миру?

З БОЖОЮ ПОМІЧЧЮ

Данило Шабак – людина глибоковіруюча, він прихожанин храму ХВЄ.

– Що значить Бог у вашому житті, – запитую апітерапевта.

– Бог, він всюди, бо він основа нашого життя. От дивлюся на вас і теж бачу його присутність, ви ж Боже творіння.

Переконана, що саме Бог через апітерапевта ставить багатьох хворих на ноги. Зазначу, що завжди попередньо Данило Шабак рекомендує хворим звертатися до лікарні, аби там поставили правильний діагноз. Апітерапевт добре знається на медичних нюансах лікування багатьох хвороб. Сам вдосконалювався, радився, читав, вчив. Як каже Данило Шабак, людському розуму і вдосконаленню нема меж, головне хотіти щось пізнати.

Ми спілкувалися кілька годин. Переконана, аби пізнати світогляд апітерапевта і просто людини Данила Шабака, треба дні і тижні. Я побачила протягом однієї зустрічі стільки, скільки не доводилося споглядати роками: чудодійні ліки, прекрасні картини, чудові власноруч зроблені ножі, вишукані саджанці, домашній інкубатор, фазанів і перепелів, дім, який зводить Шабак для родини неподалік.

А бджоли, вони трудяться трохи на відстані від дому. Дала собі слово, що обов’язково поїду ще до апітерапевта, щоб побачити царство тих, хто зцілює людство і людину, чиїми руками Бог творить дива.

Любов КЛІМЧУК.