ЧАС І ПОКУПЕЦЬ ПІДКАЖЕ, ЯК ДІЯТИ ДАЛІ

Система споживчої кооперації – один з основних платників податків району, потужна конкурентна сила, що крім асортименту, цінової доступності, може пишатися своїми працівниками, бо вони професіонали. Одна з основних функцій споживчої кооперації нині є забезпечення якісними торговельними послугами населення, в першу чергу, – селян. В кожному, навіть найбільш віддаленому й малопривабливому в бізнесовому плані населеному пункті, є споживспілківська торговельна точка. Часто вона буває єдиним «соціально-культурним» осередком на селі. Бо якщо з видовищами можна потерпіти, то хліб – всьому голова.

«Чотирнадцять років очолюю райспоживспілку. Й з того часу в нас змінилося дуже багато. Ми навчилися протистояти викликам часу та ринку. Зуміли кардинально змінити торговельні точки й їх асортимент. Ми звикли до конкуренції й вона не лякає нас. Це попервах, коли поряд з нашим магазином з’являвся приватний, було лячно, чи не втратимо покупця. Тепер я двома руками «за» таке сусідство. Людина, що прийде до приватника, обов’язково загляне й в сусідній магазин, щоб порівняти ціни. Нам є чим приваблювати покупця. У яку б крамницю райспоживспілки не зайшов – від кількості і різноманіття товарів очі розбігаються. Навіть у невеличкому сільському магазині їх найменування обліковується сотнями. Ми постійно моніторимо ціни. Й дотримуємося золотого правила – брати слід не дороговизною, а оборотом й асортиментом. Але найбільше надбання всієї системи, її золотий фонд – наші кадри. 90 відсотків успіху залежить від продавця», – розповідає напередодні професійного свята голова правління райспоживспілки, депутат районної ради Ганна Мунько.

Вона каже: «подивіться, чимало колишніх солідних спеціалізованих відомств «розчинилися» у непростому сьогоденні, а споживча кооперація, хоч і не без втрат, продовжує жити й розвиватися.

Рівень авторитету та довіри населення до системи споживчої кооперації залежить ще й від того, як у своїй повсякденній роботі ми враховуємо потреби покупця, у тому числі, жителів віддалених малонаселених сіл, – каже голова правління. – І це нам вдається, бо дотримуємося традицій кооперації та базуємося на стабільності у роботі, вивченні коньюктури й запитів ринку».

СЬОГОДНІ КРАЩЕ, НІЖ УЧОРА

…У сільській крамниці «Промтовари» с.Селець, що належить ДП «Споживач», незважаючи на ранок, було лише декілька хвилин по дев’ятій, покупців не бракувало. «В таку пору – особливий попит на труйку від жуків, буває, що ще додому мені телефонують, бо ж ті колоради – справжня пошесть», – розповідає завідуюча магазином В.К. Сидоришина. Жінка перевіподає, як жартують над цією літньою напастю покупці. «Мало, мовляв, в Україні заборон: чого «Однокласники» закрили, георгіївську стрічку переслідують, а картопляний агресор під табу не попав? Воно ж, полосате, як та «колорадська» стрічка, й його треба винищить одним махом».

Для кращого обслуговування сільських мешканців надаються й такі послуги, як завіз товарів на замовлення. Селяни, в основному, замовляють будівельні матеріали, які їм доставляють додому.

– Тепер покупці стали більш вимогливіші, хочуть купувати якісний товар за помірну ціну, – каже Валентина Карпівна. – У кожного свої смаки та можливості. Та наш підхід до всіх – єдиний.

Людно й в інших селецьких магазинах. Хтось прибіг за цигарками, крупами та сіллю, дехто за олією та чаєм, а тут жінка прийшла за хлібом. Їде у поле, тож треба взяти шматок хліба з собою. У селі своя специфіка: селяни встають рано, оскільки мають доволі клопоту. Багато покупців кажуть: добре, що у селі є вибір магазинів, тим паче, що ціни навіть нижчі, ніж у місті й на дорогу витрачатися не треба.

Швидко відпускає покупців продавець Н.Л. Мосійчук (торговельна точка КП «Дубровицьке ГРП»). Наталія Леонідівна в бригаді магазину тільки рік, та встигла зарекомендувати себе  досвідченим спеціалістом своєї справи.

Тут же поряд – інший кооператорський магазин «Продукти». Бригада цієї точки (А.У. Кучик та Т.Г. Петрушко) – так само привітна. Усміхнена продавець саме рекомендує товар, подаючи покупцю то один, то інший продукт. Тож швиденько робимо змімок й рушаємо далі.

Нині споживче товариство має всі можливості, аби гідно конкурувати із приватниками. Наповнюючи точки товаром, товариство одночасно дбає про належний вигляд своїх торговельних закладів, робить у них реконструкцію та модернізацію. Адже нині покупець хоче не тільки широкий асортимент якісних товарів, але й комфорту та затишку у торговому залі. І, звичайно, належної культури обслуговування. Тому всюди працюють досвідчені продавці.

У СІЛЬСЬКІЙ КРАМНИЦІ Є ВСЕ…

Привабливо нині виглядає магазин «Продукти» у Партизанському, де зробили сучасний ремонт. Звичну для торговельних закладів грубку замінили на твердопаливний котел і постелили підлогу з підігрівом. Це дало змогу не тільки досягти комфортного температурного режиму, а й вивільнити торгову площу, змонтувати сучасне холодильне обладнання. Подбали тут й про умови для продавців. Облаштували гарний санвузол, кімнату для відпочинку. Планується і благоустрій території довкола. У середині крамниці прилавки вгинаються від цукерок, печива, вафлів. Тут же вода, соки, різні крупи, цукор. У вітрині – сир, декілька видів ковбас, масло, консерви… Акуратно викладені жуйки, плитки шоколаду, кава, згущене молоко, оливки… Під стіною сучасні вітрини з пивом та газованими напоями, які поставили їх виробники. Є тут і канцтовари, і побутова хімія та посуд. Від кольорового упакування розбігаються очі. У приміщенні чисто. Сучасною плиткою на долівці «гуляє» сонячний зайчик. Посередині столик й кілька стільців. Тут можна не тільки придбати товар, а й перепочити. Нам пропонують кави – цей магазин обладнаний кавомашиною, тож це не буде для продавця обтяжливо. Та ми, чемно відмовившись від частування, оглядаємося довкола. Товар на прилавку викладений зручно як для покупця, так і продавця. Відвідувачів привітно зустрічає завідуюча магазином О. М. Хомич. В споживчій кооперації жінка – з 2003 року. Каже, що попри напругу, любить свою професію, намагається знайти підхід до покупців та старається, аби її односельчани були задоволені та могли придбати у крамниці все, що їм потрібно. На сьогоднішній день товарооборот цієї крамниці один з найвищих в системі. Водночас мешканці можуть замовити все, що хочуть. Продавці роблять замовлення на поставку не лише продуктів харчування, а найбільш «ходового» на селі: цементу, висівок, міндобрива, а взимку й сухого жому.

У ДРЕВНЬОМУ МОЧУЛИЩІ КООПЕРАТОРИ В ПОШАНІ

Віддавна крамниця «Продукти» ДП «Дубровицьке районне заготівельно-виробниче обєднання», що в центрі Мочулища, користується попитом у місцевих жителів. Мабуть через те, що тут завжди широкий асортимент товарів та доброзичливі продавці, які зуміли завоювати своїх постійних покупців. Тут працює сімейний «дует» – мама та донька. Цьогоріч доньку, Оксану Бовгирю, буде відзначати за сумлінну роботу райспоживспілка. А покупці вже давно цю бригаду вшанували своєю відзнакою – вони подарували для цього закладу телевізор. «Взимку ми завжди прикрашаємо торгову залу живою ялиною. Не знаю навіть, кому першому спало на гадку прикрасити деревце гривнями. Але поволі воно почало «обростати» ними не на жарт. Кожен з покупців таким чином виказував нам своє шанування. Минулися свята, й ми перелічили наші «ялинкові прикраси». Трохи бракувало до малої плазми, про яку ми так мріяли. Бо ж постійно товчемося в магазині. Навіть новин не чуємо. Та й люди засиджуються частенько просто погомоніти. Решту до телевізора доложили ми з мамою. А приставку до телевізора подарував знову ж таки постійний покупець. Отак й вдалося втілити нашу мрію», – розповідає Оксана.

«Я свою молодість віддала школі. Працювала там медичкою. Але кращі роки пройшли у цій крамниці», – каже мама Ольга Миколаївна Богдан. Вона, порівнюючи минуле і теперішнє, каже, що все змінилося до невпізнання. Тепер нема різниці між міською та їхнею крамницями. Бо і тут є нове обладнання, широкий асортимент товарів, належні умови праці та гарний інтер’єр приміщення. Ціни у крамниці у порівнянні з іншими торговими закладами невисокі. Тут можна посидіти за столиком, випити квас та пиво на розлив, посмакувати морозивом.Мочулищани, які нагодилися сюди за товарами, розповіли, що їм подобається не лише організація торгівлі та широкий вибір товарів, але й культура обслуговування. Адже продавець – це обличчя кооперації, мусить бути терплячим, усміхненим, вміти тактовно порадити та підказати, щоб люди знову сюди приходили.

СУЧАСНИЙ ВИГЛЯД ТА ЯКІСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Так можна сказати й про торговельну точку «Продукти» ДП «Споживач» у Лісовому. Тут завідує магазином А.Л. Грицюк, яка працює в системі споживчої кооперації з 1981 року. Тож досвіду їй не займати. Бригада магазину, який очолює Антоніна Лукашівна, завжди виконує планові завдання та відповідальна в роботі, бо ж покупець – передусім. Люди характеризують свою завідуючу магазином так: «Енергійна, комунікабельна, вихована, чесна».

Поталанило  на продавців й мешканцям Соломіївки. Вони тут уважні, ввічливі. На час наших відвідин в магазині «Продукти» (ДП «Споживач») хазяйнувала Ж.П. Криволевич. Заклад зустрів нас її посмішкою, чистотою, різноманіттям асортименту та звабливою прохолодою.

Не дивно, що дехто із приїжджих, оглянувши цю крамницю, запитує, чи це приватний магазин чи державний? І не можуть повірити, що це крамниця споживчої кооперації.

– Нині до нас приємно зайти, є широкий асортимент товарів та гарне обладнання, – каже продавець Жанна Петрівна. – У нас завжди великий вибір товарів. На будь-який смак. Перед випускним вечором батьки попросили підібрати асортимент спиртного. Ось формую їм пропозицію.

До речі, в усіх торговельних закладах райспоживспілки запроваджено єдиний підхід викладки алкогольних напоїв. Та й ціни на спиртне прийнятні. А що найголовніше – весь акциз від його продажу – гарантовано потрапляє до бюджету.

– Ніщо не стоїть на місці,– кажуть кооператори з міського магазину «Продукти» (ДП «Споживач») №7 М.Г. Воротнюк та Р.Г. Деркач. – Конкуренція дика. Тож нам треба думати, як зробити крамниці ще кращими, а послуги та обслуговування – якіснішим, бо за клієнта нині треба позмагатися… Сказати просто, а от зробити… важко. Однак треба йти в ногу з часом. Життя та покупець підкаже, що робити далі.

Як бачимо, наша райспоживспілка зберігає свої добрі традиції, як раніше працювала, так і працює з турботою про людей, дбає про селян з найвіддаленіших населених пунктів.

Попри труднощі, її працівники не складають рук, рухаються вперед. Це вимога часу, і кооператори не тільки не відстають від нього, а намагаються бути на крок попереду. Вони зуміли зберегти свою матеріально-технічну базу та надбаний досвід роботи. Адже нічого кращого, аніж кооперація, у селі ніхто досі не придумав. Вони стали гідними конкурентами приватного бізнесу. А право вибору завжди залишається за покупцем.

Людмила РОДІНА.