Віталік Ракович – наймолодший бойовий волонтер України

Нещодавно, в день міста, в районному будинку культури під час зустрічі з нашими відомими земляками почула гарну новину:  Віталік Ракович з Тернополя, син нашого земляка Бориса Раковича (на жаль, вже покійного) у цьому році удостоївся нагороди «Бойовий волонтер України». Зрозуміло, що отримав це визнання школяр за допомогу українському війську, активно включившись в волонтерський рух України. Хлопчик – наймолодший бойовий волонтер у нашій державі. Отож, пишаємося, що маємо такого чудового юного земляка-патріота. Гарні і теплі слова про нього сказала у Дубровиці історик Леся Алексієвець. Вона зазначила, що вражена силою духу юного волонтера та його організаторськими здібностями.

Сьогодні розкажемо вам про Віталіка Раковича, використовуючи публікації про хлопчика з інтернет-видань та преси, поскільки  поетапно вони допоможуть нам познайомитися з його волонтерською діяльністю. Передусім додамо, що активно допомагає армії хлопчик разом зі своєю мамою Іриною. Вочевидь, що яскравий приклад найріднішої людини надихає Віталіка на доброчинність для наших захисників. Розпочнемо ж знайомство з оповіді про хобі Віталіка та Ірини Раковичів. Воно також стало у нагоді у волонтерській діяльності, завдяки цьому хобі на Схід потрапляють чудові вироби ручної роботи. Але про все по-порядку…

На освітньому порталі «Академія» (15 жовтня 2014 року) читаємо розповідь Віталіка:

Коли мені було 4 роки, мама захопилася миловарінням… Виявляється, це передається спадково. Спочатку мені дозволяли лише подавати складники і вкладати готові запашні та красиві шматочки мила в пакетики. Але я виріс! І мамина монополія закінчилася. Розпочинав я з найпростіших форм і однокольорового мила, ну а далі – почалося… Найрізноманітніші кольори (від натуральних до неонових, флюоресцентних і, на замовлення, хоч в крапочку, добавки (ромашка, череда, лаванда, календула, м’ята, кава, какао, мед, молоко, мак, шоколад, гвоздика, овес, вино, обліпиха, пелюстки квітів, імбир, шафран, кориця, ваніль, аніс, цедра лимона та апельсина, кокосова стружка, косметичні глини, люфа, морська сіль, коричневий цукор та багато іншого), форми (від простих геометричних фігур, звіряток, квітів до 3D фігурок і мила з водорозчинними малюнками, на яких може бути і надпис, і фото).

Часто виготовлене власноруч мило Віталік з мамою передають бійцям на Схід. Це завжди приємний сюрприз для солдат.

26 серпня 2014 року.

В Україні жінки об’єднуються, аби допомогти військовим в зоні АТО. На Тернопільщині створено «жіночий батальйон», який вже не перший місяць забезпечує надійний тил нашій армії, збираючи продукти, засоби захисту та інші речі. Викладачі, спортсмени, журналісти, переселенці, бізнесмени, дизайнери, дружини та діти добровольців… Усі вони відправляють на Схід  десятки тонн допомоги для наших військових. На їх тендітних плечах – матеріальне забезпечення українського війська. Активно долучаються до волонтерського руху Ірина та Віталік Раковичі.

 Грудень  2014 року

У Тернополі п’ятикласник Віталій Ракович почав вдома випікати печиво для українських військових, а однокласники з радістю підхопили його ініціативу.

Мама Віталія розповідає, що син настільки перейнявся волонтерським духом, що буквально за кілька днів навчився пекти.

Тепер хлопець напам’ять знає рецепт смачних ласощів, які так розчулили бійців добровольчого батальйону «Шторм».

За тиждень діти за рецептом Віталика напекли більше 10 кілограмів ласощів і разом з іншими подарунками відправили на Схід.

Відповідь від добровольчих батальйонів не забарилася. Бійця Руслана керівництво спеціально відрядило на кілька днів у Тернопіль, щоб передати подарунки 5-ому класу.

З передової боєць привіз дітлахам прапор з підписами усіх бійців та іменну подяку.

…Сьогодні до 5-А класу ЗОШ №16 приїхав боєць батальйону «Шторм» Руслан.

Цілу добу їхав він з Одеси, щоб просто подякувати школярам за підтримку. Адже пару тижнів тому учні на допомогу акції «Смаколики для учасників АТО» напекли смаколиків для українських солдатів, які потрапили саме до батальйону «Шторм».

– Дуже дякуємо нашій Ірині Ракович та її сину Віталіку, який за час діяльності «жіночого батальйону» став фактично нашим сином. Якби не вони – ця зустріч не відбулась би… Ніхто з журналістів не міг повірити, що Віталік сам випікає печиво. Всі казали «Покажіть нам цього хлопця, ми хочемо з ним поговорити». А коли він на камеру сам розповів рецепт печива, у нас просто не було слів… Пишаємось ним!!!

Липень 2016 року

24 липня 2016 року з 12.00 по 18.00 год. в Українському домі «Перемога» м. Тернопіль відбудеться виставка-ярмарок виробів місцевих майстрів та аматорів рукоділля.

Родзинкою виставки є роботи наймолодшого учасника – 12-річний Віталік Ракович, який за допомогою мами варить мило, робить біжутерію та пече пряники для воїнів АТО. Цей юний майстер вже не одноразово бере участь у подібних заходах, а роботи його відзначені грамотами та дипломами.

Квітень 2016 року

Орден «Бойовий волонтер України» отримав учень Тернопільської школи №16 Віталій Ракович. Він став наймолодшим власником такої нагороди в Україні.

Хлопець приєднується до різних волонтерських акцій, цікавиться ініціативами з інших шкіл, пропонує ідеї у рідній школі. Нагороди «Сильні духом» отримали і однокласники Віталіка. Допомогу від дітей військові отримують щомісяця, а також перед кожним святом.

Ось такий він Віталік Ракович, добрий, щирий, сильний духом, ініціативний. Зазначимо, що у Дубровиці активно підтримувала і підтримує волонтерський рух і тітка Віталіка Ірина Ракович. Загалом же, волонтерство стало свідченням єдності України. Приємно, що школяр з Тернополя, родовід якого починається в Дубровиці, долучився до великої справи підтримки наших захисників, ділиться з солдатами частинкою своєї світлої душі.

 Наостанок скажу: немає такої професії як волонтер. За це не платять. За це здебільшого розплачуються самі волонтери - нервами, часом, здоров’ям. Але навіть діти - яскравий приклад Віталій Ракович - тепер розуміють, що для перемоги потрібна єдність і взаємопідтримка. Хлопці воюють, волонтери допомагають і сприяють. Ми всі хочемо, щоб якнайшвидше завершилася ця клята, подекуди братовбивча війна.

Любов КЛІМЧУК.