пʼятниця, 12 серпня 2016 р.

Ніколи не пізно вчитися і творити…

Якими б величезними кроками не рухався прогрес, найкращою сировиною для виготовлення меблів залишається натуральне дерево. Дійсно, цей матеріал характеризується екологічністю, довговічністю та красою. Естети цінують його також за неповторну затишну атмосферу, яка з’являється у кожній кімнаті, де є хоча б один дерев’яний елемент: шафа, стілець, полиця чи різьбяна панель на стіні.
«Сучасний стиль», тобто стиль сьогоднішнього дня, тим паче привертає увагу та відновлює повагу людей до найгармонійнішого у всі часи матеріалу – дерева. Сьогодення наших домівок – це дерев’яні вікна, сходи, меблі, цілі кімнати та окремі елементи декору. Звісно, аби творити таку красу, треба мати естетичний смак та природний талант. Сьогодні знайомимо вас з нашим земляком – В’ячеславом Дулінцем, який виготовляє чудові вироби з деревини. Вони милують око, ошатні, цікаві і довговічні. Як розповів майстер, займається він таким ремеслом лише кілька років, однак  працюючи, і надалі вдосконалюється і вчиться, бо знайшов у цій справі свою душу.


«Робота з деревиною – це і моє захоплення, і мій додатковий заробіток. У минулому я прикордонник, коли закінчив служити, то захотілося ще десь себе відшукати, проявити своє «я». Радий, що зараз можу створити для людей вишукані, нестандартні речі, які підкреслюють індивідуальність їх житла, – розповідає майстер. – Все почалося кілька років тому з різьблення по дереву. Створював такого типу картини. Це дуже копітка, довготривала і точна робота. З малюнка, нанесеного на дерево, різьбиш певний образ. Можна тижнями над своїм «дітищем» працювати – педантично, зосереджено, спокійно. Практично всі свої вирізьблені картини роздарував, поскільки продавати такі роботи шкода, та й якщо врахувати затратний час, то вони будуть дуже дорогі. Вдома залишилося лише кілька, на згадку про той період,  коли різьблення стало моєю першою сходинкою у цьому ремеслі. Згодом поміркував, що варто зайнятися виготовленням виробів з дерева, які згодяться в господарстві, в інтер’єрі. Вони користуються більшим попитом, до того ж можна підзаробити для сімейного бюджету.
Щиро вдячний своєму кумові Василю Мозолю, який добре вміє працювати з деревиною, бо він професійно вивчав методологію цієї роботи. Василь мені підказує певні нюанси, буває, що над великим замовленням працюємо разом. Погодьтеся, багато штрихів у будь-якій справі ми вивчаємо лише в процесі роботи, коли самовдосконалюємося. Буває робиш ніби вже й стандартну річ, а потім знаходиш, як в ній залишити й підкреслити свою родзинку. От, наприклад, зараз дуже модно робити меблі у стилі старовини. Цей метод називається брашируванням. Довго переглядав цю технологію в інтернеті і ніяк не міг зрозуміти кількох з’єднувальних моментів у ланцюжку виробничого процесу. Врешті якось посеред ночі додумався в чому суть справи. Не вагаючись і не зважаючи на нічну годину, пішов втілювати свій задум на практиці. Ви знаєте, вдалося осягнути цей елемент декору саме завдяки власним зусиллям. Оскільки живу в багатоповерхівці, то майстерню облаштував собі у гаражі. Працюючи там, я відпочиваю, передусім, душею, бо отримую задоволення від кожного етапу роботи, від кожного свого нового невеличкого досягнення у цій справі.
Виготовляю вироби з деревини замовника, це, як правило дуб або сосна. Завжди дослухаюся до побажань людини, бо ж саме замовнику щоденно дивитися на мій буфет чи лаву… Коли працюєш, то з кожним днем виріб в моїх очах набирає рис повсякденності. Згодом, коли бачу своє творіння в інтер’єрі замовника, то дивлюсь новими очима на свій результат. У кожній оселі чи інтер’єрі меблі набувають нового духу, настрою, стають частинкою життя людей.
Перший мій столярний виріб – ослінчик, зараз виготовляю  столи, стільці, буфети, дизайнерські вироби для садиб, годинники, рами для картин та ін. Наприклад, працюючи з деревом, осягнув, як може рама змінити загальне сприйняття картини, створеної художником. Буває, що вона допомагає розкрити її зміст, допомогти відчути настрій митця, а іноді, у невдалому вирішенні, приглушує картину.
Нещодавно побував в Івано-Франківську на спеціалізованому ярмарку виробів з дерева. Сила-силенна там найгарніших товарів. Йдеш, очі розбігаються. Але водночас і закрадається думка, а скільки ж дерева вирізано на таку справу?
Сучасна екологічна ситуація мене дуже хвилює і як людину, яка народилася і виросла на мальовничому Поліссі, і вже як майстра, який з деревом працює. От, наприклад, всихання лісів – це катастрофа для нашого регіону. Що ж буде через 10 років? Може будемо ліс завозити з Канади? Переконаний, що не останню роль в цій ситуації відіграє людський фактор, вплив людини розумної на довкілля. Ми нищимо, копаємо, природа дає свою відповідь на наше екологічне свавілля.
Наостанок хочу сказати всім землякам: ніколи не пізно починати займатися роботою, яка припала вам до душі. Ніколи не пізно вчитися. Якщо Бог вам дав іскру, але розкрилася вона не в юності, то це не страшно, головне підтримати це світло у своїй душі. Така робота принесе вам задоволення, душевний спокій і віру у власні сили».
Любов КЛІМЧУК.



Немає коментарів:

Опублікувати коментар