А війна триває. Не будьте байдужими

Читала у вихідні про вшанування наших полеглих земляків – Олександра Ярмоліча та Івана Охмака. Спасибі всім, хто шанує їх світлу пам’ять. Приємно, що гідне патріотичне виховання отримують наші школярі. Приємно, що не тільки рідні, а й односельці, небайдужі віддали шану нашим Героям. Переглянула відео, як щемно обіймала Інна Ярмоліч бойових побратимів сина… Обіймала, як рідних. І, мабуть, у той час Сашина душа була поміж них. Дуже гідно вшанували п’ятиріччя загибелі Олександра Ярмоліча у Велюні.

Світлана Охмак розповіла: «3 лютого у КЗ «Миляцький НВК» вшанували п’яту річницю пам’яті випускника нашої школи, нашого односельчанина, солдата, воїна АТО, героя – Охмака Івана Миколайовича. Разом з родиною Івана, його друзями і знайомими сумують усі, кому небайдужа доля нашої країни, майбутнє дітей і онуків. Пам’ять про солдата, який поклав життя за мирне небо над головою, завжди буде жити в наших серцях. Всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, солдат, які загинули в зоні АТО, поклали квіти до меморіальної дошки Охмаку Івану, відвідали родину нашого полеглого земляка. Герої не вмирають вони житимуть в наших серцях, допоки не згасне пам’ять про них. Слава Героям!»

Все менше ми говоримо про війну тут, вдома. Такий час, що життя ставить перед нами багато інших викликів. Проте, сторінки новин нагадують нам про життя і смерть на фронті.

За перший місяць 2020 року, у російсько-українській війні, загинули 11 наших захисників. Наймолодшому було 22 роки, найстаршому 48-ім. Ще 33 військових зазнали поранень. За весь січень «режим тиші» не дотримувався жодного дня.

Один із інструментів гібридної війни – змусити українців думати, що війни немає. А те, що часто показують в новинах чи сюжетах зі Сходу, просто «картинка, яка комусь вигідна». Насправді ж чесну відповідь можна знайти на фронті, де щодня лунають обстріли.

Між війною з Росією на сході України та нашими мирними територіями стоїть українська армія, яка складається з окремих людей – захисників і захисниць. У них також є сім’ї, що чекають на них вдома. І з’являється все більше тих, хто вже ніколи не дочекається. Читайте, переглядайте історії загиблих захисників. Не дайте історіям про їхній подвиг просто зникнути.

Люди, які захищають Україну від російської агресії, обрали правду і боротьбу. І насправді не існує іншого способу перемогти, окрім як підтримати їх, зробити відомими злочини Росії, не дати замовчувати війну чи удавати, що все добре, поки Кремль продовжує тримати в окупації Крим та частину Донбасу.

Кожен з нас відіграє роль у цій війні. Будьте на стороні правди та перемоги.

Люба КЛІМЧУК.