пʼятниця, 28 лютого 2020 р.




Хай буде лікарня! Чистою і комфортною!

Днями їхала з лікарні у маршрутці. Почула багато цікавої інформації. Передусім, про важливу для району медичну тему. Аналіз сьогодення пасажирами був дуже всебічним. Переповіли деталі зустрічі з керівниками району щодо реорганізації лікарні. Наголосили, що наші депутати Верховної Ради (попередні) дуже мало зробили для Дубровицької лікарні. Згадали всіх, хто представляв район у Верховній раді. Зупинилися на Олександру Костюку, один з чоловіків зауважив: «Район тоді втратив прекрасного травматолога, а доброго депутата так і не набув. Хто краще Власовича знав стан нашої лікарні, хто краще нього міг піднімати питання її оснащення? Але тепер маємо те, що маємо…». Хай вибачить нас Власович, що тепер його так згадуєм, але цитуємо думку людей.
Ще одна з жінок порівняла, як у Китаї будують швидко надсучасну лікарню для хворих на коронавірус. А потім вже тихіше зауважила: «А в Україні скорочення медиків. Тепер треба навпаки цінувать медичні кадри. Молодь он тікає за кордон. А тих, хто працює за мізер, треба шанувать».
Згідна з вищесказаним, бо дуже важко уявити, як медична сестра може прожити на зарплату у три тисячі гривень. Добре, якщо поруч є надійний чоловік з хорошою зарплатою. А якщо жінка сама, до прикладу, виховує дитину, то чи реально прожити на цей мізер? Робота дуже відповідальна, неспокійна, бо кожен з нас, пацієнтів, тепер знає, як і з ким говорити, чого вимагати. Не дивно, що і окремі медики з Дубровиччини, хороші і привітні люди, розраховуються та й їдуть в Ізраїль чи Італію доглядати стареньких. Наші жінки – справні, уважні, чуйні. Не можуть натішитися такими заробітчанками в Європі.
 Останніми місяцями у лікарні дуже багато пацієнтів, складається враження, якщо когось роками у районі не зустрічав, то поїдь у лікарню, стрінеш обов’язково. І от приходиш у медичний заклад, йдеш до сімейного лікаря, де в тісному кабінеті четверо чоловік лише медперсоналу, і знову починаєш думати про зміст реформ: хочеться йти до сімейного лікаря як на сповідь, щоб про твої болячки чули якнайменше вух. Однак маємо наразі те, що маємо.
Протягом тижня часто бувала у терапевтичному відділенні. Збігаються тут здебільшого долі і болі літніх людей. Відділення, де лікують серце, як саме серце. Дивлюся на цих натруджених стареньких на лікарняних ліжках і думаю: кожен приходить сюди з вірою і надією – прокапатися, підлататися, щоб хоч у дворі своєму поратися помаленьку. Правильно зауважила у кабінеті РДА одна з жіночок: «Кажуть, що в лікарню ми йдемо вже як геть припече, а частіше нам не дозволяє пенсія туди ходити. Що ж, така дійсність, і у нашій чорнобильській зоні, яку позбавили багатьох пільг, тільки «зона» залишилася. На жаль, болячки людей за пільгами не пішли. Скільки немічних людей навіть групу не встигають виробити, бо ж не мають сил, а на групу треба попобігать…
Перепитую у старшої медсестри Надії Дмитрівни Годунко, чим живе терапія, але і сама бачу, що роботи тут, як у вулику. Не раз на вулиці чую гарні відгуки про лікарів відділення. От після зустрічі по медичному питанню з керівниками району одна жінка попросила щиро подякувати за фаховість, людяність, чуйність кардіологу Ірині Михайлівні Ляшенко. Хвилюються люди, щоб цей напрямок у медицині району зберігся. Обіцяють, що буде. Про всіх лікарів терапевтичного відділення не раз чуємо схвальні відгуки від людей, приємно стає, що людяні у нас медики. Район, він, як на долоні, один одного з роками знаємо добре.
Надія Дмитрівна Годунко просить передати щирі слова вдячності прекрасній людині – Валерію Клюйку, який привіз у відділення гуманітарний вантаж – якісну постіль. Тепер не треба морочитися пацієнтам, щоб везти її з дому. Отож і для терапії пан Валерій зробив гарну справу, відрадно за небайдужість земляка. З миру по нитці, як кажуть…
І насамкінець, про ще одну приємність. Як пише газета «Медичний вісник», «відтепер у КНП «Дубровицька ЦРЛ» уже чотири відділення є чистими та безпечними як для пацієнта, так і для персоналу, який там працює. Днями колективам приймального та хірургічного відділень закладу було вручено статус «Чиста лікарня безпечна для пацієнта».
Фахівці Асоціації «Служба організації інфекційного контролю» (СОІК) провели аудити у відділеннях, під час яких зверталася увага на системи обробки рук, знезараження ВМП, утилізацію медичних відходів, прибирання та прання лікарняної білизни, а також задавалися супровідні запитання медичному персоналу, на які відразу було надано правильні відповіді.
Також нещодавно у травматологічному відділенні закладу була проведена перша річна перевірка цього проєкту, під час якої жодних зауважень до роботи медичного персоналу та санітарно-епідемічного режиму не було виявлено і статус підтверджено. Нагадаємо, що раніше таку відзнаку отримало акушерське відділення лікарні.
Вітаємо медиків та бажаємо не зупинятися на досягнутому, щоб найближчим часом яскрава табличка з’явилася на вхідних дверях для всього закладу!». Так написала Оксана ГОЛОВНЯ, фахівець Асоціації «СОІК».
На такій приємній ноті закінчую свої нотатки. Так хочеться, щоб якомога частіше вони були позитивними у нашому бурхливому сьогоденні.
Люба КЛІМЧУК.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар