пʼятниця, 15 квітня 2016 р.

РАДА ПОЗБУЛАСЯ ЗМІ, АЛЕ ЗАРУЧИЛАСЯ ДОВІРОЮ МЕДИКІВ
Минулої п’ятниці відбулося пленарне засідання п’ятої сесії районної ради. Попередньо засідали постійні комісії та президія. Адже з огляду на ту кількість питань, що виносилася на розгляд депутатів, та набрання чинності закону про поіменне голосування, апарат ради розпланував роботу сесії таким чином, аби максимально скоротити тривалість дискусій на пленарному засіданні. В основному депутатам дали змогу посперечатися на постійних комісіях, щоб згодом уникнути непотрібної демагогії. Та навіть за таких обставин тривало пленарне засідання близько п’яти годин. Зате тепер виборці на сайті районної ради мають змогу ознайомитися з результатами голосування кожним депутатом поіменно.





Тож першим в порядку денному було питання щодо внесення змін до регламенту районної ради стосовно саме поіменного голосування.
Оскільки одним з питань сесії був звіт головного лікаря ЦРЛ, у роботі сесії побажали взяти участь його колеги. Зважаючи на таке чисельне медичне представництво, й головному лікарю за трибуною почувалося комфортніше. Тим паче, що у залі були й не зовсім прихильно налаштовані до нього депутати. Забігаючи наперед скажу, як виявило згодом поіменне голосування, два з них точно готові були позбавити О.К. Поліщука його посади прямо в сесійній залі. Принаймні, депутат Олексій Лясковець пропонував розгянути окремим рішенням доцільність перебування головного лікаря на посаді. Підтримав його Валерій Салюта. Попри те, що ці депутати є представниками зовсім різних політичних сил, на цьому пленарному засіданні вони голосували майже «в унісон». Такий протестний симбіоз вималювався в сесійній залі вперше. Як правило, досі соратників депутати підбирали з-поміж «рідної» фракції.
Звітуючи перед депутатами, головний лікар зупинився на найбільш дошкульних для лікарні питаннях. Насамперед це стосується скорочення ліжко-місць, а відтак персоналу та якості надання медичних послуг. Головний лікар зазначив, що скорочення неминуче буде, хоча й дещо в менших масштабах, як йшлося раніше: замість 72 ліжко-місць, що «доводилося до плану», нині стоїть під загрозою 25. Олександр Костянтинович пообіцяв ще й надалі «позмагатися» з підтримкою обласних депутатів від нашого району за кілька ліжко-місць. Адже якщо скорочення торкнеться більш аніж 20 ліжко-місць, це порушить всю структуру лікарні й приведе до скорочення ургентної допомоги. Як це відіб’ється на нас, розписувати, сподіваюся, нема потреби. Назвемо лише кілька цифр – минулого року 65 жителів району були травмовані в ДТП. Додаймо до цієї цифри ще інші критичні моменти, особливості наших доріг, добитий транспорт та морально застаріле обладнання медиків, тож час (а саме на цьому й базується ургенція) у цьому переліку ризиків відіграє далеко не останню роль.
Торкнувся головний медик району й фінансового забезпечення галузі. З виділених минулоріч двадцяти з половиною мільйонів гривень лише 350 тис. – медикаменти, 340 тис. – харчування, все інше – заробітна плата. Більше 180 тис. грн. отримали медики благодійної допомоги, ще на 170 тис. грн. оприбутковано картоплі від населення. Особисто для себе в якості позитиву відмітила той момент, що наша ЦРЛ в числі перших здійснює закупівлі через «Прозоро», тобто кожен може відслідкувати, куди й на що витрачаються бюджетні кошти. Зазначимо, цьогоріч проти 34 мільйонів, що просила лікарня в бюджетному запиті, виділено на її фінансування лише 17 мільйонів гривень. Вже в цьому місяці отримають працівники галузі лише 70 відсотків заробітної плати. Коментарі, як кажуть в таких випадках, зайві. Щодо планів, то виношує пан Поліщук задум, якщо дозволять його зреалізувати, звісно, фінансові можливості, про переобладнання першого поверху лікарні під діагностичне відділення з комп’ютерним томографом. Зважаючи на вже озвучену кількість того ж дорожнього травматизму, наявність такого апарату вже – гостра потреба.
Загалом депутати з розумінням підійшли до потреб лікарні. Напевно, не останню роль зіграв виступ обласного депутата Віталія Суховича: «Можна гарно й багато говорити гасел, але зовсім не цього чекають від нас люди. Зараз ми повинні підтримати медиків, які фактично кинуті на виживання. Нашу лікарню  необхідно терміново оновлювати, підтягувати до необхідного рівня. наше завдання сприяти людям, які вміють й можуть це зробити, а не паплюжити їхнє чесне ім’я». Звичайно, хотіти більшого - похвальне бажання, але якщо охорона здоров’я фінансується лише наполовину до потреби, годі вимагати безкоштовних ліків чи дороговартісних обстежень. Кілька цвяхів спробував все ж забити головному лікарю той же Олексій Лясковець: цікавився депутат, приміром, чому бюджетний рік тільки розпочався, а коштів вже катастрофічно бракує. Тут за лікаря «заступилися» навіть самі депутати: по-перше, галузь фінансується помісячно й видатки постатейно розраховані пропорційно; по-друге, постійно зростають в ціні медикаменти та інструментарій, а медицина відчутно недофінансована. Цікавився пан Лясковець й наявністю черг в поліклініці та графіком роботи лікарів; «Благодійною касою»; на яких підставах справляється платня за аналізи тощо. Зрештою, до цього переліку можна додати ще масу інших, але відповідь на всі ці запитання почуємо одну – в цілому по Україні ситуація в медицині патова. Галузь вже тривалий час функціонує навіть без міністра. І  лозунгами тут не зарадиш. На жаль, нині конституційні гарантії про безкоштовну медицину звучать аж надто міфічно. Скоріше тепер актуальна сентенція: даремно лікуватися – це даремно лікуватися. Загалом роботу головного лікаря визнано задовільною. Таку оцінку запропонувала депутатська комісія, що здійснювала перевірку ЦРЛ.
Прокоментував після сесії медичні проблеми й роботу головного лікаря зокрема і  голова райдержадміністрації. Сергій Киркевич сказав, що завжди позитивно реагує на критику чи зауваження, якщо в них є раціональне зерно. «Однак те, що відбувалося в сесійній залі, скидалося на з’ясування стосунків. Зламати, звільнити, розвалити – найпростіше. Головне, що пропонується натомість. Шкода, якщо Олексій Лясковець та Валерій Салюта думають, що кадровою перестановкою можна вирішити всі завдання медицини. Коли галузь серйозно потерпає від браку бюджетного фінансування, то їх не замінять ні депутатський популізм, ні зміна головного лікаря. Якщо щось й необхідно змінювати в охороні здоров’я, то насамперед державні підходи до цієї галузі. Можна економити на всьому, але коли держава економить на здоров’ї своїх громадян, це блюзнірство. Прикро, що наші депутати ще й використовують медичні негаразди для піару».
Рекордною була ця сесія й щодо кількості депутатських запитів. А найбільше їх надійшло від депутата Валерія Салюти – аж шість. Щоправда, п’ять з них (до головного лікаря ЦРЛ О.К. Поліщука  щодо орендних ставок в стоматполіклініці; до обласної фінінспекції про фінперевірки на можливість зловживань у ЦРЛ та КП «Теплосервіс»; до керівництва СВК «Лютинський» щодо їх звіту про використання майна кооперативу; до начальника районного відділення поліції стосовно начальника управління освіти, молоді та спорту) так далі сесійної зали й не пішли – не знайшли підтримки більшості. Тож не будемо на них зупинятися. А от запит Валерія Володимировича стосовно виділення коштів на генеральні плани, плани зонування тощо населених пунктів знайшов підтримку у колег. Адже подібні проблеми вже озвучувалися не раз. Були навіть відповідні звернення до керівництва державою, щоб здешевити ці кадастрові роботи для органів місцевого самоврядування або ж провести їх зовсім безкоштовно. Однак все залишилося на своїх місцях. Ціна ж питання, як озвучив голова райдержадміністрації Сергій Киркевич, в межах шести мільйонів гривень. Дуже навіть солідна сума.
Як продовження медичної теми звучав запит депутата Юрія Шевела про виділення коштів з районного бюджету в сумі 20 тис. грн. для реалізації пілотного проекту щодо закупівлі препаратів інсуліну через єдину державну систему регулювання цін.
Депутат Станіслав Рожко порушив проблему утилізації небезпечних відходів (енергозберігаючих ламп та батарейок).
А депутат Юрій Лосік загострив увагу на подальшому функціонуванні мосту в районі шляхопроводу. Цей об’єкт є нічийним й перебуває в аварійному стані, тож Юрій Євгенович ставив питання про кошти на його ремонт. Усі ці запити спрямовано на розгляд в райдержадміністрацію.
А вже за результатами розглядів запитів депутата Ю.Є. Лосіка відремонтовано частину вулиці Володимирської та І.І. Полюховича – систему водопостачання до будинку № 24 на Артеменка в Дубровиці.
Розглянули цього дня депутати й цілий ряд програм: підтримки молоді; «Шкільний автобус»; розвитку туризму. Усі  ці програми довготривалі й розраховані на період 2016-2020 роки. Окрім того, депутати внесли зміни до наступних програм: надання пільг з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї та житлових субсидій за спрощеним порядком; військово-патріотичного виховання та підготовки молоді до служби в Збройних Силах України; фінансової підтримки центру надання адміністративних послуг (відтепер ця структура знову діятиме на базі райдержадміністрації).  Визначилися депутати також з переліком спорних навчальних закладів району. До нього ввійшли: Сварицевицький; Залузький; Осівський; Берестівський; Дубровицький НВК «Ліцей-школа»; Висоцька ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Оскільки звіт про виконання програми економічного та соціального розвитку району за 2015 рік та плани  на поточний ми публікували в одному з попередніх номерів повністю, зауважу лишень, що у сесійній залі було майже одностайно підтримано цей документ.
Без обговорень було також затверджено й звіт про виконання районного бюджету за 2015 рік та зміни в бюджеті поточного року. Відтак депутати вирішили спрямувати кошти вільного залишку загального фонду районного бюджету  у сумі 1212,4 тис. грн. на:
– утримання бюджетних установ - 330,0 тис.грн., з них: КЗ ОЗ «Дубровицька ЦРЛ» – 287,0 тис.грн. та районна рада – 43,0 тис.грн.;
– фінансування заходів місцевих і регіональних програм – 585,9 тис.грн.:
– матеріальної підтримки найбільш незахищених верств населення на 2016-2020 роки – 150,0 тис. грн.;
– соціальної підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і учасників антитерористичної операції на 2015-2016 – 50,0 тис.грн.;
– збереження архівних фондів ліквідованих підприємств району на 2016-2018 роки – 90,0 тис.грн.;
– морального і матеріального заохочення кращих трудових колективів, виробничників, організаційного забезпечення проведення свят, масових заходів, поздоровлень на 2011-2016 роки – 30,0 тис.грн.;
– фінансової підтримки центру надання адміністративних послуг Дубровицької районної державної адміністрації на 2014-2018 роки – 74,0 тис.грн.;
– військово-патріотичного виховання та підготовки молоді до служби в Збройних Силах України на 2015-2019 роки – 6,0 тис.грн.;
– розвитку міжнародного співробітництва та міжрегіональної співпраці на 2016-2018 роки - 65,0 тис.грн.;
– «Ветеран» на 2014-2018 роки – 25,0 тис.грн.;
– відшкодування відсотків за кредитами, залученими фізичними особами на впровадження енергозберігаючих заходів на 2015-2018 роки – 50,0 тис.грн.;
– відпочинку та оздоровлення дітей на 2014-2017 роки – 15,0 тис.грн.;
– підтримки та реабілітації інвалідів з вадами слуху та зору на 2013-2017 роки – 1,5 тис.грн.;
– розвитку фізичної культури і спорту в районі на 2014-2016 роки (утримання апарату управління ФСТ «Колос») – 9,4 тис.грн.;
– цільової програми індивідуального житлового будівництва у сільській місцевості «Власний дім» на 2016-2020 роки усумі 20,0 тис. грн.;
– надання іншої додаткової дотації органам місцевого самоврядування – 50,0 тис.грн.;
– надання субвенції з місцевого бюджету державному бюджету – 120,0 тис.грн.;
– виготовлення проектно-кошторисної документації  на будівництво спортивного комплексу – 10,0 тис.грн.;
– поповнення резервного фонду районного бюджету – 116,5 тис.грн.
Також окремими рішеннями депутати задовольнили клопотання підприємця, який взявся організовувати гаряче харчування для школярів, про оренду шкільних їдалень та визначилися з реорганізацією Великочеремельської та Узліської ЗОШ, де навчається до 25 учнів.
Епопея з будівництвом спортивного комплексу на стадіоні «Горинь» вже тягнеться кілька депутатських скликань, однак й досі не видно певності у вирішенні даного питання. Проект морально застарів й потребує чергового коригування. Для цього насамперед необхідно визначитися з його власником. Адже поки що він перебував на балансі «Колоса». На цій сесії депутати передали стадіон «Горинь», а отже й долю майбутнього спорткомплексу під юрисдикцію управління освіти, молоді та спорту. Так само надали вони й згоду на передачу з державної власності в спільну власність територіальної громади району приміщення статистики.
Відтепер відповідно до наступного рішення обранці до районної ради зможуть мати помічників-консультантів.
Одразу двох ЗМІ позбулася рада на цій сесії, прийнявши рішення про припинення діяльності шляхом ліквідації комунального підприємства «Редакція проводового мовлення «Радіо Дубровиця» та вийшовши із складу засновників редакції нашої газети відповідно до закону про реформування друкованих засобів масової інформації.
Останнім блоком на розгляді депутатів стояли земельні питання. Так, вони затвердили проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с.Переброди; та технічну документацію з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду ТОВ «ТОРФ ЛЕНД Україна». Насамкінець вони зняли з контролю цілу низку рішень.
У «Різному» народні обранці ознайомилися з відповідями на своє звернення до Уряду, Верховної Ради України щодо узаконення видобутку бурштину на місцевому рівні.
У ході сесії також прокоментували вони й звернення медиків. Працівники охорони здоров’я закликали депутатів підтримати головного лікаря та посприяти у виділенні коштів на виплату заробітноїї плати медичним працівника та на мінімальні поточні потреби установи (читайте його текст нижче). На бік працівників охорони здоров’я став й голова райдержадміністрації. Сергій Киркевич вкотре підтвердив, що проблеми медицини для нього – в числі пріоритетних.
Людмила РОДІНА.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар