пʼятниця, 22 квітня 2016 р.

До 2 річниці АТО

14 квітня виповнилося 2 роки з початку АТО. 28 квітня минає рік, як Бруяка Олег Андрійович, житель с. Заслуччя, бере участь в антитерористичній операції на території Донецької області.

Чи важко бути сином воїна АТО?
Чи важко бути сином воїна АТО?
Чекати, плакать, щоб ніхто не бачив.
О, Боже! Ця війна за що?
За що я став дорослим у 12?
             Орати поле, сіяти, косить…
             Тебе забрали ранньою весною.
             Був рік сухий, та мокро нам від сліз,
             Що самі котяться великою рікою…
О, Господи! Навіщо та війна?
За що страждають матері та діти?
Коли відійде «руська сатана»
І стануть українці всі радіти?
              Ми з братом вже втомилися чекать.
              Сильнішими від цього ми не стали.
              Як зранена пташина нам в житті літать,
             Бо рана в серці від війни болить не перестане.
Вертайся, тату! Обійми мене!
Я хочу бути поряд із тобою!
Війна закінчиться, а біль ця не мине…
Знов сльози котяться великою рікою… 
Галина Бруяка, дружина.                                                                                                                         



Немає коментарів:

Опублікувати коментар