пʼятниця, 11 березня 2016 р.

У роботу вкладаємо душу і гарний настрій

Мабуть, не перебільшу, якщо скажу, що кулінарію в наш час цілком можна прирівняти до мистецтва, бо кількість здоби, тортів, печива у магазинах і око милує, і приємно смакує. Але завжди прагнемо до чаю собі взяти і когось почастувати або ж домашнім, або ж купленим, що так домашню випічку нагадує.
Ось уже три роки у магазині «Вопак» радують нас майстрині запашними свіжими булочками, кренделями, плюшками, котлетами в тісті та іншими смаколиками. Випічка тут на будь-який смак з найрізноманітнішою начинкою: яблука і кориця, вишня і сир, мак і горох. Чого гріха таїти, навіть найкращі господині час від часу беруть до столу тут щось смачненьке, бо ж готувати дома нині  і затратно, і часу буває на те обмаль.
– Продукцію свіжовипечену викладаємо кілька разів на день, по потребі, – розповідає майстер Оксана Твердун. – Важко визначити, що жителі району найбільше полюбляють, бо вся випічка розходиться непогано. Особливо приємно бачити, як дітвора свої смакові прихильності біля булочок вголос виявляє. Більшість покупців вже облюбувала певний вид товару. Дівчата наші вже здебільшого знають, хто з покупців яку здобу вибирає.
 Працюємо у дві зміни. Повірте, що вкладаємо у свою роботу душу і гарний настрій. Хай смакує продукція нашим землякам і додає енергії та сили. А напередодні 8 Березня зичимо всім жінкам добра і здоров’я. Саме без них не буває щастя. А буде щаслива жінка, то буде щасливою і вся її родина!
На знімку зліва направо: майстер Оксана Твердун, пекарі Валентина Сосунович, Віра Місюра та Людмила Проноза.
Любов Клімчук.


З роси й води

Кажуть, у двадцять – мрієш, в тридцять – шукаєш, сорок – пора діянь, в півста –  приходить зрілість та мудрість. Справді, 50 – це, певно, золотий час, коли за спиною море досягнень, а попереду  ще величезний запас енергії і сил для нових звершень. Яскравим прикладом, котрий підкріплює ці слова, є ювілярка Алла Володимирівна Кот із Крупового, яка зустріла свій полудень віку як талановита письменниця, прекрасна співачка та турботлива мама.
Народилася Алла Володимирівна на Полтавщині. Отримала освіту бухгалтера, певний час працювала обліковцем тракторної бригади, а згодом була секретарем колгоспу Оржицького району. Після одруження переїхала на Полісся в село Крупове. Незважаючи на серйозний фах, творчість завжди займала чільне місце у житті жінки. З дитинства співала, брала активну участь у художній самодіяльності. А в 30 років почала писати пісні та вірші, котрі, за словами самої Алли Володимирівни, «рвуться із грудей і лягають на папір». Нині поетеса є членом районного літературного об’єднання «Журавлина» та авторкою власної збірки. Вона часто радує дубровичан своїм талантом зі сцени будинку культури. Втім, мабуть, найбільшим досягнення жінки є її шестеро дітей, котрі перейняли від мами любов до мистецтва.
Тож щиро бажаємо Аллі Володимирівні на цьому не зупинятись. Хай 50 будуть лише відправною точкою до підкорення нових творчих та життєвих вершин. Зичимо Вам міцного здоров’я, великого людського щастя, достатку, благополуччя, наснаги та невтомності. Нехай родинне тепло, людська вдячність та пошана будуть вірними супутниками на довгій дорозі життя.


Посвята ювілярці Аллі Кот

Ой, спогад, спогад, котиться сльоза:
Полтавщина, весняна днина.
І прошуміла перша вже гроза,
Збудила пісню – радісну, дитинну.

Дівча явилось – назвали просто Алла
На радість світу і батькам,
Ніжна, вродлива, ніби квітка кала,
Із піснею дзвінкою на устах.

І полилася пісня із грудей,
Вона у неї радниця єдина,
І легко їй серед людей,
Як пісня із душі полине.

Та доля покрутила, повела,
Як з серця важко вирвати кохання,
З далекого полтавського села,
В чуже село і сльози на прощання.

Рідним для неї став Поліський край,
Ті крупівські околиці веселі.
Гриби і ягоди дають і бір, і гай,
І росяні, запахчені купелі.

І в клопотах минає п’ятдесят.
Сини і доні, внуки лебедіють,
Щоб множились сімейні чудеса,
Ваша родина хай у радості весніє.

І небо квіти зоряні на щастя,
Вам подарує в зимному полоні,
Верба підносить котики пухнасті,
Весну триймайте завжди у долонях.
Віра Єфимець, член Дубровицького
літературно-мистецького об’єднання «Журавлина».



«УСПІХ ТОРГІВЛІ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ПРАЦІВНИКА ПРИЛАВКУ»,
– вважає голова правління райспоживспілки Ганна Мунько

Днями відбулися збори ради правління райспоживспілки, де було детально проаналізовано роботу підприємств системи з метою винайдення додаткових резервів. «Рік, що минув і є звітним сьогодні, був для нас роком напруженої праці, певних досягнень і, на жаль, складних проблем. Це був рік політичної і економічної нестабільності, стрімкого продовженням курсових коливань, зростання рівнів безробіття та інфляції, звуження ринку праці, скорочення робочих місць. Відбулося різке підвищення цін на всі товари, тарифів на життєво-необхідні послуги, в той час як мінімальна заробітна плата зросла лише на декілька гривень.
Уряд, замість проведення ефективних реформ, проводить політику «затягування пасків» для простих людей. Все, що відбувається в державі в цілому віддзеркалюється у споживчій кооперації зокрема, як складовій економіки України», – сказала у своєму звіті голова правління райспоживспілки. 
Найпідступнішими ризиками для галузі Ганна Йосипівна назвала нерівну конкуренцію на споживчому ринку, низькі заробітні плати і пенсії (виплата яких до того ж обмежується) – адже саме від платоспроможності населення власне й залежить торгівля.
Реформи у податковому законодавстві також не на користь останньої – акцизний збір та майновий податок (до слова, один з найвищих в області) виливаються кооперації в кругленьку суму. Якщо зважити, що непоганий капітальний ремонт сільського магазину обходиться в 150 тис. грн., то внаслідок податкових нововведень, образно кажучи, не відремонтованими залишилося зо два таких магазини. «Чекали зміни до податкового кодексу, надіялись, що він стимулюватиме прозорість господарської діяльності, а вийшло, як завжди: хто робить – того й поганяють, – ділиться наболілим головний кооператор району. – Ми ж не проти податків й завжди добросовісно та своєчасно їх сплачуємо. Але хотілося б, щоб нарешті в державі виробилися єдині підходи до всіх суб’єктів господарювання».
Всього ж, як прозвучало на зборах, за звітний рік роздрібний товарооборот кооперації перевищив 75 млн. грн., і ріст у діючих цінах склав 161 %, у натуральних показниках –109,4 % та становив на 1 людину 3236 грн.
Це дозволило нашим кооператорам піднятися на третю позицію  по області за об’ємними показниками після Сарн та Березно і очолити рейтинг за товарооборотом на 1 людину.
З-поміж підприємств райспоживспілки лідером є ДП «Споживач» (Дашук Г.В.). У ресторанному господарстві стабільно перші позиції утримує ПРСС ОПГХ (Ліщенко О.А.).
Аналізуючи чисто торговельні складові рентабельності, Ганна Мунько разом з тим зазначила: «90 % успіху магазину залежить від працівника прилавку – його професійних та суто людський якостей».
 Так, за рахунок вмілого підбору кадрів у магазині с. Нивецьк оборот зріс у рази, і складає більше 200 тис. грн. Не здають позицій працівники магазину в Партизанському, в цьому невеличкому селі, де мешкає менше 200 чоловік, середньомісячний товарооборот в окремі місяці досягає позначки 300 тис. грн. Гарно охарактеризувала голова правління колективи магазинів сіл Мочулище, Золоте, Соломіївка, Селець, Орв’яниця, кафе «Піцерія».
Назвала Ганна Йосипівна й основні складові нашого «споживчого кошика»: «Найкраще торгували горілкою, пивом – ріст у 2 рази і 170,9 %, слабоалкогольні – 182 %, шампанське –170,2 %, цукрові кондитерські – 170,2 %, яйця – 166 %, макарони – 165 %, чай, кава – ріст більша як у 2 рази, тютюновими виробами – ріст у 1,8 раза». Серед непродуктових товарів найбільшим попитом користуються одяг і білизна – ріст майже у 2 рази, взуття – 1,8 раза, будівельні – 1,9 раза.
Резервом в роботі, на думку головного кооператора, залишається активізація торгівлі на ринках і базарах, організація літньої торгівлі в місцях відпочинку, центральних садибах міста, сіл.
Для початку кооператори беруться організувати вуличну торгівлю з павільйона на земельній ділянці біля магазину «Господар». А вже по проторованій  ДП «Споживач» доріжці мають слідувати й інші підприємства системи. «Їх керівникам потрібно ефективніше використовувати земельні ділянки у місті, великих селах, адже на сьогодні земля дуже дорога, особливо у нашому районі», – вважає Ганна Мунько.
У звітному році, як у попередні роки, споживча кооперація району в тому числі спрямувала свою роботу на реконструкцію і модернізацію своїх об’єктів. «По-іншому вже не можна, досвід підказує, що тільки конкурентноспроможні об’єкти можуть вистояти на споживчому ринку», – підкреслила голова правління. Всього у 2015 році на інноваційну діяльність витрачено 1721 тис. грн., в т. ч. на проведення ремонтних робіт – 1533 тис. грн. Найбільші капіталовкладення у ресторан «Горинь», магазини с. Зелень та № 7 у Дубровиці.
Суттєво збільшилася й заробітна плата кооператорів. Нині її середньомісячний розмір в еквіваленті повної зайнятості складає 2665 грн. (ріст 135,3%). Найвища середньомісячна заробітна плата по системі в ДП «Споживач» – майже 3,0 тис. грн., ПРСС ОПГХ – 2,5 тис. грн. Збільшилися й витрати на покращення умов і охорону праці.
Серед основних завдань, які кооперація району ставить на 2016 рік, голова правління райспоживспілки назвала: приріст заробітної плати на кожному робочому місті, враховуючи ріст об’ємних показників, але не нижче мінімальної заробітної плати; інвестування коштів у проведення ремонтів та поліпшення матеріально-технічної бази (кафе с. Лютинськ, магазин с. Соломіївка №2, комплекс с. Бережки, заміна вікон у магазині «Кулінарія», адмінприміщення РСС тощо).
«Рік 2016 буде непростим для системи кооперації району, враховуючи всі економічні і політичні події, що відбулися і відбуваються в Україні. Проте ми маємо вірити і надіятись на те, що він принесе у наш спільний дім – Україну – злагоду, благополуччя, а головне – такий необхідний мир, якого чекають у кожній українській оселі», – резюмувала Ганна Йосипівна. А оскільки збори відбувалися напередодні жіночого свята, голова правління побажала своїм підлеглим, ветеранам галузі (а 95 їх відсотків – саме жінки) здоров’я, злагоди та інших життєвих гараздів.
Людмила РОДІНА.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар