Ліпше  один  раз  побачити,  ніж  сто  разів  почути

Саме за таким принципом діють й в ДП «Висоцький лісгосп», організовуючи навчальні семінари з нагальних виробничих питань. Ось і днями тут пройшло таке навчання, на якому лісничі та майстри лісу ділилися власними надбаннями з організації весняної лісокультурної кампанії та протипожежного захисту лісових насаджень. Недовге теоретичне заняття закріпили на практиці – об’їхали всі лісництва господарства, щоб кожен керівник ключової ланки лісового господарства міг так би мовити й про себе заявити, й в колег повчитися.

За задумом директора лісгоспу Віталія Суховича, кожне лісництво господарства – невеличке автономне підприємство, яке має бути самодостатнім. Головний управлінський менеджер підприємства робить ставку на далеку перспективу – тому ритмічність лісовідновлення у Висоцьку планують з наростаючим результатом. Щороку тут створюють понад сто гектарів нових лісів. Цьогоріч ця цифра, без врахування  доповнення лісонасаджень минулих років, становить 110 гектарів. Тож думка, що лісівники безгосподарно «проріджують» зелені легені планети дуже й дуже хибна. За словами головного лісничого Сергія Костючека, лише за останні роки лісовий фонд господарства навпаки зріс на 360 гектарів внаслідок заліснення переданих йому на баланс колишніх земель агроформувань та неугідь.

На сьогоднішній день в господарстві уже посаджено 75 га, при цьому на лісокультурні ділянки було і буде висаджено близько 1,1 млн.шт. сіянців та саджанців деревних порід, в основному сосни звичайної як основної лісоутворюючої породи нашого Полісся, а також дуба, берези, плодових та чагарникових порід. 

На зрубах площею 40 га, де неможлива посадка лісу через надмірну їх зволожуваність, проводяться роботи зі сприяння природному поновленню, шляхом мінералізації грунту та посіву насіння сосни біля пнів та на мікропідвищеннях.

Разом з тим упродовж останніх років у лісах Полісся України загалом і нашої області зокрема активізувалися лісопатологічні процеси, які стали хронічними та призводять до всихання соснових насаджень. У багатьох насадженнях всихання відбувається швидкими темпами, протягом одного вегетаційного періоду.

Дані процеси є наслідками, як стверджує ряд науковців, глобальних кліматичних змін на нашій планеті. Процес всихання соснових насаджень на Поліссі виявляється типово. Спочатку він має дифузний характер (всихають окремі дерева), пізніше – всихання стає дифузно-груповим (всихають окремі групи дерев більш-менш віддалені на площі виділу), а на кінцевій стадії розвитку хвороби всихання охоплює значну частину деревостану. Всихання має верхівковий характер і відбувається за такою схемою: верхня частина крони дерева спочатку рідіє, потім хвоя на верхівці дерева жовтіє, згодом пожовтіння або побуріння хвої охоплює більшу частину крони, причому хвоя не опадає, і врешті-решт дерево гине. У перерізах скелетних гілок і кронової частини стовбура наявні ознаки ураження шкідниками. Розвиток хвороби у живих деревах може призвести до їх ослаблення, а у зрубаних – до погіршення якості деревини.

Часто можна чути, що лісівники нераціонально підходять до лісозаготівель, вирізаючи ліс, котрий ще не досяг стиглості. Але мало хто знає, чому таке відбувається. На жаль, наші ліси так само погано переносять спеку, як і люди. Наслідком глобального потепління стають масові ураження лісових насаджень шкідниками та загальне послаблення так званого «лісового імунітету». Ми побували на лісосіках у Миляцькому, Більському та Золотинському лісництвах. Тут проводять суцільні рубки на ділянках, що досягли стиглості, та суцільні санітарні рубки пристигаючого лісу, що уражені кореновою губкою. Ми наочно пересвідчилися, що навіть ззовні здорове дерево, може виявитися приреченим, якщо в нього почала всихати крона.

У перерізах скелетних гілок і кронової частини стовбура наявні ознаки ураження «серцевини» шкідниками. Симптомами захворювання лісу є синява (посиніння) деревини. Хвороба має гострий характер і протікає стрімко, до повного всихання дерева минає лише один вегетаційний період.Подібні процеси всихання соснових деревостанів нами відмічені практично на всій території лісгоспу. На даний час речовини та хімічних препаратів для боротьби з лісовими хворобами немає, єдиним способом недопущення їхнього розповсюдження є проведення суцільних санітарних рубок та спалювання порубкових решток.

Тож, як бачите, лісівники вдаються до санітарних рубок вимушено. Адже чим коротший період від виявлення осередків захворювання до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів поширення хвороби призводять також до значних економічних втрат.

Для створення високопродуктивних лісових насаджень необхідний якісний посадковий матеріал, вирощування якого проводиться на тимчасових та постійних розсадниках лісництв, загальною площею 2,1 га, що повністю забезпечує потреби в посадці та доповненні лісових культур, а також для проведення робіт з озеленення. Для закладки посівного відділення використовується насіння власної заготівлі. В цьому році заготовлено 110 кг насіння сосни. Крім сосни, на розсаднику вирощуються сіянці дуба, яблуні, аронії, груші, айви, шипшини, черемхи, які вводяться в лісові культури шляхом посадки вздовж доріг, закладаються ремізи.

Після закінчення весняних лісовідновчих робіт роботи на створених  ділянках лісових культур, на розсадниках не припиняються. Адже для того, щоб виростити якісний посадковий матеріал, високопродуктивні насадження, необхідно доглядати ніжні сходи деревних рослин  в розсаднику, посаджені саджанці на лісокультурних площах протягом всього вегетаційного періоду. Всі ці роботи в лісництвах виконують лісокультурниці – люди, котрі з року в рік віддають свій труд на відновлення лісу. Особливу подяку за працю заслуговують лісокультурниці Щур Галина, Шиманська Тетяна, Бугай Надія, Серко Ірина, Янковець Ольга. Руками цих людей вирощено і посаджено та доглянуто десятки тисяч молодих саджанців дерев.

Інший невід’ємний напрям роботи лісівників – збереження лісів від самовільних рубок та лісових пожеж. З огляду на тенденцію до глобального потепління саме останнє набирає все більшої актуальності.

Загальна площа лісового фонду ДП «Висоцький лісгосп» становить 33,4 тис. га., в т.ч. 76% складають шпилькові насадження. Лісові масиви характеризуються середнім класом пожежної небезпеки. Охорона лісів лісгоспу здійснюється всіма 6-ма лісництвами, до складу яких входить 6 майстерських дільниць, розділених на 30 лісових обходів. На території держлісфонду господарства за пожежонебезпечний період 2015р., що видався вкрай напруженим, адже температура на грунті подекуди сягала 60 градусів Цельсія, лісових пожеж не допустили. Для запобігання загорань лісу було влаштовано 241 км мінсмуг, доглянуто – 810км, перекрито позапланових доріг 68 км, встановлено наглядної агітації 51 шт.

З метою профілактики лісовим пожежам цьогоріч було влаштовано нових мінералізованих смуг 195 км, доглянуто за мінералізованими смугами та розривами на площі 338 км. Створення нових насаджень та охорона мінсмуг тут розглядається в комплексі, ми побачили це на прикладі всіх нових лісонасаджень.

Також з метою підвищення мобільності протипожежних постів в кожному лісництві лісову охорону забезпечено мотоциклами та обприскувальними ранцями для боротьби з лісовими пожежами «Єрмак».  Проте, за словами Сергія Костючека, підприємство не збирається зупинятися на цьому – ставиться за мету, щоб мотоциклом був забезпечений кожен майстер лісу.

Має лісгосп солідний парк пожежних автомобілів,  вже в цьому році придбано ще один УАЗ, на базі якого буде облаштовано протипожежний модуль, оснащений мотопомпою.

Наскільки серйозно тут підходять до охорони лісових масивів ми побачили у Миляцькому лісництві. Такому порядку, в якому зберігає протипожежний інвентар лісничий Максим Гура, мабуть, позаздрив би навіть військовий гарнізон. «Ми підмітили, як це роблять наші білоруські колеги, тож вирішили застосувати таку практику й у себе», – розповідає молодий лісничий.

До слова, основна маса керівників середньої ланки лісгоспу – молоді кадри. «Молодим у нас дорога», – жартує досвідчений інженер Ольга Вальковець.

Молодим спеціалістом можна вважати й майстра лісу  Людмилу Серко з Озерська. Вона – єдина жінка-майстер лісу. У лісовій галузі має солідний стаж, але у Висоцькому лісгоспі працює лише кілька місяців. Досі керувала подібною ділянкою роботи у СЛАПі. «Ритм і напруга у цих двох підприємствах зовсім інші, бо й об’єми дуже різняться», – каже Людмила Панасівна. Зізнається, що жінці на її посаді непросто. Але судячи з усього, пані Людмилі вона посильна. Бо саме під її орудою заліснюється одна з найбільших площ в  усьому лісгоспі. Активно сприяють майстрові лісу в цьому озерські школярі на чолі з своїм директором Анатолієм Серком.

Всі вищеназвані фактори сприяють кінцевому результату виробництва. Адже основним завданням, яке вирішує колектив Висоцького держлісгоспу повсякденно, окрім вирощування і збереження лісів, є ефективне і раціональне використання деревини. Джерелом надходження коштів держлісгоспу є заготівля та реалізація лісопродукції. За 2015 рік від усіх видів рубок тут заготовили 53,5 т.м³ ліквідної деревини.

Обсяг реалізації за 2015 рік склав 44798 тис.грн., в порівнянні з попереднім роком темп росту зріс на 132,1 відсотка і склав 10893тис.грн.

Ріст обсягу реалізації досягнуто за рахунок комплексного і раціонального використання лісосировинних ресурсів, випуску конкурентноспроможної продукції, а також завдяки збільшенню ціни знеособленого кбм реалізованої деревини з 618 грн. в 2014 році до 840 грн. в звітньому 2015 році, що становить 135,9 відсотка. Нарощення обсягів реалізованої продукції в результаті високоефективного ведення лісогосподарського виробництва, забезпечення належної організації праці, дозволило збільшити продуктивність праці в порівнянні з попереднім роком на 132,1 відсотка. Рівень реалізації на одного працюючого за 2015 рік склав 300657 грн.  

Проведені заходи з оптимізації чисельності, вдосконалення систем та форм оплати праці дали можливість забезпечити рівень середньомісячної заробітної плати на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості на рівні 6402 грн., ріст до минулого року склав 144,0 відсотка.

Одним з важливих пріоритетів діяльності лісгоспу є вкладання капітальних інвестицій  в придбання основних засобів. Для оптимізації структури витрат на транспортування деревини, підприємство перейшло на більш економні транспортні засоби на навантаженні та вивезеня лісопродукції – сортиментовози марки “Веймер” За звітній рік підприємством за рахунок власних коштів було придбано основних засобів на суму 2578 тис.грн.,в т.ч. придбано трактор МТЗ-82, напівпричіп лісовозний тракторний, гідравлічний кран-маніпулятор, автомобіль ГАЗ, 3 автомобілі ВАЗ, автомобіль УАЗ, 12 мотоциклів для лісової охорони, культиватор.

За 2015 рік підприємством сплачено до зведеного бюджету різних податків та зборів у сумі 6364,6 тис. грн., що на 2421,2 тис. грн. більше минулого року. Зокрема, фактично сплачено податку на додану вартість1234,4тис.грн., більше до минулого року на 915,9 тис.грн., податку на прибуток 511,5 тис. грн., що на 128,4тис.грн. більше минулого року, плата за використання лісових ресурсів склала 2753,6 тис.грн.,що на 796,3 тис.грн. більше ніж за 2014 рік.

Все це – результат злагодженої роботи величезного колективу однодумців, постійного самовдосконалення кадрів, чому, до слова, сприяють й такі от семінари, на якому мені нещодавно довелося побувати.

Людмила РОДІНА.