пʼятниця, 11 березня 2016 р.

Будувати не треба зволікати
У цьому заголовку зумисно не поставила розділовий знак. Хай кожен читач визначиться з думкою про те, чи варто у наш час розвивати житлову інфраструктуру Дубровиці. Адже на громадських слуханнях, що пройшли минулої п’ятниці у залі засідань районної ради, почула багато полярних думок з цього приводу. Представники міської ради, депутати, представники громади емоційно обговорювали архітектурну долю Дубровиці. Головував на зібранні Богдан Микульський. Прийшли ж у сесійну залу здебільшого зацікавлені у цих слуханнях мешканці Дубровиці, охоплені хвилюванням за подальшу долю своєї ділянки чи господарства. Зрозуміло, що не все у Дубровиці побудоване законно. Утверджуючи генплан північно-західної частини міста, ці всі нюанси врахувати необхідно. От і розпочнемо з проблемних питань.
У 2013 році 50 щасливчиків нашого райцентру отримали земельні наділи під забудову житлових будинків, неподалік від  нового кладовища і Василевого озера.  Відразу й відповідну документацію на радощах почали виготовляти. Затратили на ці документи чималі кошти. Однак офіційно реєструвати їх згодом відповідні органи відмовилися, бо, як виявилося, розташовані ці ділянки на газовій трубі високого тиску, що житлове будівництво на цих ділянках унеможливлює. Як бути? Гроші вкладені, а перспективи, такої, як хотілося б, нема.
Проблема інша. За своїми п’ятиповерхівками окремі жителі міста облаштували собі господарські будівлі, тримають худобу, зробили городи, щоб якось вижити. Побоюються і ці люди. Ці господарські будівлі також не узаконені і хтозна, чи не відберуть і ці клаптики землі (такі розмови були на слуху у залі). Відразу заспокоїмо вищезгадані категорії: як запевнив міський голова, землю у людей і їх господарські будівлі відбирати ніхто не буде, також не планується і жодних міських забудов на вищезгаданих ділянках, що вже роздані людям під будівництво житла у 2013-му. Отож хвилюватися їх власникам абсолютно не варто. Про це наголошував очільник громади міста і під час слухань, і по тому, у розмові з нами.
У своєму зверненні до присутніх у залі Богдан Микульський зазначив, що на часі затвердження генплану південно-західної частини міста. На виготовлення цієї документації затрачається 70 тисяч гривень. На виготовлення генплану всього ж міста потрібно близько 500 тисяч гривень. Приведенням до ладу такої документації у Дубровиці не займалися вже кілька десятиліть, і гроші великі потрібні були,  і шмат роботи чималий. А корегувати генеральний план міста можна кожних п’ять років. Додамо, що саме генплан є віддзеркаленням реальної ситуації з забудовою у Дубровиці, покаже реальну перспективу розвитку райцентру.
У своєму виступі міський голова підкреслив, враховуючи той факт, що вільних земельних ділянок у Дубровиці практично нема, Дубровицька міська рада вважає першочерговим завданням вишукати можливості забезпечення громадян житлом, відповідно до чинного законодавства, не обмежуючи права інших жителів та враховуючи перспективу розвитку  міста. Одним із таких пріоритетів є залучення інвесторів щодо можливості багатоповерхової забудови. Це дасть можливість зменшити напругу у непомірному рості ціни на житло та земельні ділянки.
От саме слова про інвестора і про можливість побудови багатоповерхового будинку у райцентрі і розбурхали «вдаваний» спокій присутніх у залі. Як згодом зрозуміла, саме представники вищезгаданих «проблемних» категорій висловлювали такі думки з цього приводу: «Ніхто в Дубровиці купувати житло не буде», «У нас молоді ніде заробляти, де братимуть гроші на житло?», «У цьому є якась вигода для міського голови, якщо він хоче залучити інвестора», «Це знову буде лохотрон щодо будівництва, візьмуть з людей гроші і втечуть», «Дубровиця - аграрна, багатоповерхове будівництво тут неперспективне». До речі, як не дивно, думку про те, що будувати у Дубровиці багатоповерхівки не потрібно підтримав і очільник архітектурної галузі Андрій Ткачук. Не знаю, чому фахівець з будівництва такої думки про райцентр, який є обличчям України на кордоні з Білоруссю. Очевидно, на його розсуд, нам рухатися вперед взагалі не потрібно. «Запідозрили» у вигоді і підприємця Валентина Колоду, який намагався охарактеризувати одного з потенційних інвесторів з позитивного боку. Не будемо поіменно називати тих, хто саме таку позицію зайняв у залі попередньо, бо вже потім після двогодинної бесіди люди змінили думку: ми не проти будівництва у Дубровиці (хай нам лише гарантії дадуть щодо наших наділів, не чіпають їх під забудову).
Думаю, що в будь-якому випадку треба подякувати людям за те, що вони взяли участь у громадських слуханнях, висловили свої думки, проявивши небайдужість не лише до своєї власності.
Багатоповерхівку у райцентрі найближчим часом все ж зводити будуть, найголовніше те, що буде можливість в ній за пільговою вартістю нашим землякам, що пройшли АТО, житло купити. Бо ж написали хлопці заяви на отримання земельних ділянок, яких у Дубровиці практично нема. А зараз пропонуємо до вашої уваги виступи учасників громадських слухань,  які найбільше віддзеркалюють, як на наш погляд, стан інфраструктури Дубровиці.
Микола Голяка, директор «Заводу будівельних матеріалів».
Дубровиця не аграрний район, як це сказав наш архітектор. Можливо, Зарічне чи Рокитне – саме такі, але не наше місто. Нехай воно розвивається. Щоб нам було не соромно потім перед онуками. Давайте щось робити для Дубровиці. Не жити одним днем і лише власними інтересами. Я не проти сільськогосподарського виробництва, сам маю присадибну ділянку і з задоволенням там працюю. Але час не стоїть на місці і якщо сьогодні говорити лише про городи і сільсьгосподарські будівлі довкола Дубровиці, то це крок назад. От, ви тут багато запитань ставили Валентину Колоді, але насправді ця людина перетворила район залізничного вокзалу у приглядне місце, створює нині промислове підприємство і будуть нові робочі місця там. Хай кожен так себе проявляє, від цього місту і всім нам лише краще буде. Не треба казати, що у районі живуть бідні люди. Наприклад, знаю хлопців, що їдуть до столиці і за добу там «просаджують» по 15 тисяч гривень. Всі знаємо, де у нас такі великі гроші заробляються. Я теж, наприклад, не бідна людина, але собі такого дозволити не можу і вважаю це марнотратством.
Треба будувати житло елітне, незалежно від того, хто буде його зводити. Хай тратяться наші хлопці краще на сучасні квартири, хай створюють сім’ї, ведуть у ці квартири дружин і народжують діток. Прикро, що зараз дехто заробляє і тратиться лише на розваги і дорогі авто. А скільки аварій було у районі через шалену швидкість?
Давайте будемо рівнятися на Столін, ви бачили, як розквітає цей райцентр? Їдеш і приємно на душі. Робімо Дубровицю кращою, кожен у міру своїх можливостей.
Валентин Колода, підприємець: У Дубровиці і у райцентрі є багаті люди, які готові вкладати кошти і в житло зокрема. Думаю, ніхто не буде боротися з так званими «шанхайчиками». Хай люди працюють на своїй землі, хай покращують свій добробут у наш непростий час.
Так, я був присутній під час приїзду інвестора, який хоче будуватися. Багато зробила ця кампанія у Рівному. Є реальні приклади. Повірте, інвестор прийде, збудує, але ці квартири він же з собою не забере. З часом вони перейдуть під опіку комунальних служб міста, це ж будуть відрахування до міського бюджету. Як запевняв мене інвестор, квадратний метр квартири буде коштувати від 8 до 10 тис.  грн., а щоб звести будинок треба зараз до 100 тис. доларів.
Юрій Лосік, депутат районної ради: Я зрозумів принцип – будуйте, де хочете, але не зачіпайте особисто мене, мого «сарайчика», навіть якщо він збудований незаконно. Сьогодні непросто затягнути інвестора у наш райцентр, бо міська влада ставить перед ним великі вимоги – зробити натомість й частину водомережі за сучасними технологіями. А люди ж готові прийти, а ми ще сумніваємося. Думаю, що всі проблемні питання з тими, хто сьогодні має певні побоювання за свою власність будуть врегульовані.
Богдан Микульський: Мене обрала громада, я працюю для громади і разом з громадою. Запевняю вас, що кожен мій крок буде виважений і погоджений з вами. Принцип моєї роботи: людина і місто – єдине ціле. Обіцяю, що побуваю у кожному під’їзді і вислухаю кожного з вас про ваші проблеми, готовий їх слухати у кабінеті у будь-який день. Скажу: думав, що керувати громадою легше, як військкоматом. Але я помилився. Бо скільки жителів, стільки думок, стільки і характерів. Наразі у Дубровиці є сотні проблем. Одна з них – перезавантажений центр Дубровиці, стоянки автотранспорту нема, всі хочуть торгувати біля «Пасажу». Дуже хочу, щоб кожен житловий масив мав свою повну інфраструктуру, хороше транспортне сполучення. Магазин, аптеку, зупинку тощо. Знаю, що догодити всім неможливо, от нещодавно освітлили вулицю. Одні дуже просили увімкнути там ліхтарі, так вже вислухав купу претензій, що ліхтар світить і заважає спати іншим. Я ціную думку кожного,  і буду намагатися кожному допомогти.
Зараз перед нами стоїть питання – узаконити швидкий розвиток будівництва у місті. На це маємо стислі терміни. На чергу на земельні ділянки у Дубровиці стали учасники АТО, вони мають першочергове право для відведення ділянок під забудову .  Скажіть, як дати хлопцям можливість реалізувати своє право, якщо землі вільної у нас практично нема. Де взяти ці земельні наділи, у когось забрати? А люди ж воювали, ризикували життям і заслужили, аби мати достойний дах над головою.
Від автора: Чи будувати у Дубровиці? На мою особисту думку, звісно будувати і дякувати Богові, що маємо у краї можливість творити, зводити нове, радіти сонцю і життю, а не бачити, як руйнується все довкола від пострілів.
Любов КЛІМЧУК.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар