Виготовлення  закордонного  паспорта –

тепер  і  в  Дубровиці

Через скруту все більше українців, в тому числі й дубровичан, планують їхати на заробітки за кордон. Перше, що треба для поїздки – це, звісно, закордонний паспорт. Ще кілька місяців тому, аби його  виробити, доводилось вирушати в Сарни. Нині ж такі послуги надає і наш місцевий паспортний стіл. Яка процедура видачі та скільки коштує таке задоволення, дізнався «Дубровицький вісник».

Куди і як?

Аби одержати закордонний паспорт, слід звернутися в паспортний стіл, який нині знаходиться на третьому поверсі приміщення міської ради. Варто зазначити, що прийом з цього питання здійснюється лише в середу та суботу. При собі потрібно мати український паспорт, оригінал ідентифікаційного коду та гроші, оскільки послуга платна. Також не треба забувати й про чорнобильське посвідчення, адже завдяки йому можна суттєво зекономити. А от необхідність довідки з військкомату для чоловіків – міф, ця норма скасована ще в грудні 2013 року. Не потрібно нести й фотографії, їх роблять на місці.

Особи, які нещодавно змінили прізвище після одруження, до всього пакету документів мають додати оригінал і копію свідоцтва про шлюб. Важливо, щоб ідентифікаційний код був виданий уже на нове прізвище.

Якщо хочете біометричний паспорт, там же вам відсканують відбитки пальців. Дітям роблять відбитки лише після 12 років і то з дозволу батьків.

Після подачі документів, попередньо заповнивши заяву-анкету, необхідно уважно перевірити правильність вказаних персональних даних. Особливу увагу слід звернути на транслітерацію (написання латиницею) свого імені та прізвища. Якщо все в порядку, вас попросять поставити електронний підпис.

Заяву на отримання закордонного паспорта розглядатимуть не довше, ніж 20 робочих днів, а от якщо емігруєте за кордон на постійне проживання, то три місяці. Можна й швидше. За подвійну плату держмита й послуги паспорт зроблять за тиждень. Якщо поїздка пов’язана з лікуванням того, хто їде, або смертю закордонного родича, документ буде готовий за три дні.

Можна мати навіть два закордонні паспорти і це абсолютно законно. Наприклад, в одному стоїть американська віза, а в іншому – шенгенська. Проте другий паспорт, якщо в першого ще не завершився термін, коштуватиме дорожче.

Звичайний чи біометричний

документ?

Так звані біопаспорти оформлюються в Україні з початку 2015 року. Відтак це явище досить маловідоме  для більшості людей. Тому не буде зайвим виділити плюси та мінуси новинки в порівнянні зі звичайним документом.

Слід зазначити, що біометричний паспорт – це не пластикова картка, схожа на водійське посвідчення, як багато думають.  Зовнішньо це така ж книжечка з синьою обкладинкою, відмінність її лише у тому, що в передню сторінку вшивається електронний чіп з інформацією про власника (особисті дані, фото, відбитки пальців, оцифрований підпис).

Біометричний документ реклами не потребував. Варто було лише можновладцям сказати, що він дасть змогу їздити до країн ЄС  без віз, у людей зразу ж виникло шалене бажання зробити такий паспорт. Так, тільки в перший день, 12 січня 2015 року, документи подали 1600 осіб по всій Україні. Звісно, охочих було більше, втім через черги їм не вдалось втілити бажане. Однак більшість тоді до кінця не розібралась, що з біометрикою, але без віз шлях в Європу поки недоступний. Така можливість з’явиться лише після введення безвізового режиму, що нині для нас є примарною перспективою без остаточної дати. Тому ніякої необхідності в українців оформлювати біометричні паспорти в терміновому порядку немає.

Зараз ажіотаж значно знизився, однак українці продовжують активно виробляти документ нового зразка. Адже його складно підробити (якщо взагалі можливо), а у випадку втрати ним не зможе скористуватись ніхто сторонній. Є свої позитивні нюанси і в прискоренні процедури перетину кордону за рахунок швидкого автоматизованого зчитування даних. Та й біометричний паспорт – це технологія майбутнього, до якої можна доторкнутися вже сьогодні, щоб завтра відчути всі переваги безвізового режиму з європейськими країнами. Все-таки будьмо оптимістами.

Якщо говорити про мінуси біометричного паспорта, то варто зазначити, що більша частина проблем може виникнути саме через необережність власника: невдало зігнувши документ, можна легко пошкодити чіп. Крім цього, для людини із біометричним паспортом в’їзд до країни, звідки її депортували, - закритий. До того ж він дорожчий за традиційний аналог.

Не можна не згадати й про стереотипи та перестороги, пов’язанні з інновацією. Так, дехто вважає, що біометричні паспорти – це «знак антихриста». Адже згідно з пророцтвом, коли він прийде на землю, то всі люди отримають від нього печатку, яка буде на руці та лобі. Інші ж противники біометрії впевнені, що весь процес її впровадження  є результатом теорії змови. І завдяки тому, що кожного власника біометричного паспорта можна відстежити в будь-якій точці світу, людством значно легше керувати.

Скільки коштує?

А тепер, напевно, найголовніше питання – ціна. Як вже було вище сказано, вона залежить від виду паспорта – з чіпом і без.

Відтак звичайний закордонний паспорт, виготовлений у звичному порядку (20 робочих днів), коштує 495 грн. 47 коп. У цю суму входить державне мито (170 грн.), адміністративні послуги (87 грн. 15 коп.) та вартість бланку (238 грн. 32 коп.). Біометричний документ обійдеться в 561 грн. 47 коп., така розцінка через дорожчий бланк – 304 грн. 32 коп. В кого є діюче чорнобильське посвідчення, той звільняється від сплати держмита.

Термінове (у межах 7-ти робочих днів) виготовлення закордонного паспорту обійдеться у 818 грн.  62 коп. –  з електронним носієм інформації і 752 грн. 62 коп. –  без електронного чіпа.

Між іншим, упродовж кількох років в Україні точаться дискусії про те, скільки насправді має коштувати закордонний паспорт. Юристи і громадські активісти в один голос запевняють: вартість документа для виїзду за кордон – 170 грн.

Більше того, є непоодинокі випадки, коли активісти доводять це на практиці через суд. Зокрема, в одному із рішень подібної справи Верховного суду йдеться, що «державне мито у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів громадян (170 грн.) покриває вартість витрат, пов’язаних із видачею громадянам закордонного паспорта (у тому числі – і вартість бланка). Тому немає підстави вимагати повторної плати тих самих дій (послуг) на основі іншого нормативно-правового акту».

Втім такі ініціативи є лише можливістю встановити справедливість та домогтись законності, однак аж ніяк не заощадити. Адже витраченні сили, нерви та й кошти врешті-решт в процесі суду обійдуться значно дорожче, ніж «завищена» вартість закордонного паспорта.

Підготувала Леся КОНДРАТИК.