Куточок щастя та натхнення Надії Поліщук

Бережківчанка Надія Павлівна Поліщук приємно дивує соціальну мережу «Фейсбук» своїми чудовими квітами. Протягом травня разом із землячкою раділа красі різноманітних ірисів, які тягнулися до сонця у її господі. Як розповіла Надія Павлівна, вирощує вона їх аж 130 видів. Додам, не тільки іриси милують око на подвір’ї Надії Павлівни. Але про все по порядку.

Народилася Надія Поліщук у Бережках, закінчила Млинівський сільськогосподарський технікум, 36 років пропрацювала лаборантом-мікробіологом у Дубровицькій ветлабораторії ветеринарної медицини. Здається, отак кількома рядками можна описати життя людини. А між ними людські почуття, радощі та переживання. Разом з чоловіком виростила Надія Павлівна двох хороших синів, один став лікарем, другий інженером. Створили діти вже свої сім’ї і живуть далеко від дому – в Запоріжжі та Мелітополі. Але є хіба відстань для серця материнського, тим паче тепер телефонний зв’язок налагоджує стабільне спілкування з дітьми та онуками. Шкодує жінка, щоправда, про те, що ось цю красу на її подвір’ї рідні бачать не так вже й часто.

Квітникарство як хобі заполонило душу жінки вже досить давно: «Навколо нас дивовижний світ. Не можу бути осторонь цієї краси – вона надихає мене, дає сили йти вперед, не зважати на брак часу, а деколи допомагає забути про негаразди. Це куточок щастя та натхнення біля мого дому. Кожна квітка по своєму прекрасна. Кожна царює у свою пору року».

Любов до квітів має жінка з дитинства. Надія Павлівна розповідає: «Моя мама Марія Олексіївна тяжко працювала дояркою у колгоспі, тато Павло Степанович трудився у лісгоспі. Батьки виростили чотирьох дітей, любили землю і працю на ній. Як же без цього наші поліщуки? Мама, як і я, до квітів байдужою не була. Але скільки вільного часу було у доярок, які зранечку вже поспішали на ферму? Коло нашої хати здебільшого цвіли чорнобривці та мальви. Мама завжди дивувалася, як я запам’ятовую всі назви квітів. Я знаю, якби мама мала можливість, то й у моєму дитинстві було б море квітів. Але ж тоді не було ні такого вибору, ані часу у мами особливо ними займатися. З дитинства любов до квітів у мене й живе».

А переросла вона у величезне захоплення, як подружжя збудувало свій дім. З’явилося більше місця для квітів, Надія Павлівна почала колекціонувати їх рідкісні види. Зараз вона має бiльше ста видів троянд, більше ста сортів лілійників, більше 40 - півоній, три десятки видів хост, по 20 видів гейзерів та вереску, близько тридцяти сортів лілій та багато  інших квітів. За словами пані Надії, цей острів краси все розростається та розростається, забираючи місце в городу. Біля господи жінка владнала все так, як попрацював тут хороший ландшафтний дизайнер. Є й озерце, в якому розцвітають водяні красуні. Кожен камінчик, кожна хоста обабіч, як на прекрасній пейзажній картині.

Зараз на подвір’ї моєї героїні царюють іриси та клематіси. Іриси своєю різноманітною красою, здається, заполонили світ довкола і підпирають небо. Їх Надія Павлівна вирощує давно, вже є колекція, яка постійно поповнюється.

Квітникарка замовляє нові види ірисів через iнтернет-магазини, у друзiв-колекціонерiв, привозить їх з усiх поїздок. Нині чекає ще на 15 виписаних сортів цих квітів. Господиня каже, що виписувати нові сотри квітів задоволення не з дешевих, особливо якщо йдеться про новинки з Голандії. За словами Надії Павлівни, іриси  невибагливі, вони мають дуже гарне цвітіння, яке починається з середини травня і закінчується ближче до липня. Наскільки гарні іриси у бережківчанки, бачать тисячі читачів соціальних мереж, бо щоденно жінка додає у фотоальбом прекрасні, вишукані, цікаві світлини квітів.

Звичайно, все у світі потребує догляду. Коли йдемо поруч будь-якого обійстя, де милують око квіти, то іноді й не задумуємося про те, скільки праці вкладає господиня у цю красу. А ще потрібні й знання про квіти, щоб посадити правильно, підживити, зі шкідниками поборотися… Розпитую у Надії Павлівни, чи мала знання про квіти з часів навчання? Жінка розповідає, що додатково вивчала квітникарство, раніше виписувала про це журнали, а тепер шукає інформацію в інтернеті. От, до прикладу, іриси дуже бояться застою води, особливо сортові, треба знати, як їх посадити і чим обробляти, щоб вони цвіли і цвіли. А ще різним шкідникам іриси дуже до вподоби. Отож у вирощування сортових квітів треба вкладати чимало коштів.

Але є поряд з квітами те, що не купиш за гроші – краса, спокій, затишок. Зранку Надія Павлівна поспішає у квітник, щоб подивитися, котра ж красуня помилує око в цей день. А ввечері світлинами ділиться з друзями.

Квітникарство для Надії Павлівни – справа її душі. Адже як приємно дивитися на строкаті шати природи, милуватися принадами вишуканих рослин. Взагалі втішає, коли вдома така краса, краса, яка створена Богом і Людиною.

А наостанок розповім ще про один талант своєї героїні. Цікаві горщики для квітів та статуетки робить вона з різних підручних матеріалів, використовуючи каміння, ракушки, гіпс, цемент, паперові серветки. Завдяки вмілим рукам створюються ніби й прості, а такі цікаві та незвичні вироби. І знову ж таки, що таке порожній горщик без квітки? Що таке наше життя без квітів? Це як життя без любові.

Квіти люблять любов, з ними треба розмовляти та ніжно їх доглядати. Вони відчувають енергетику ззовні та віддають свою. Недарма кажуть, що робота з квітами та контакт з природою допомагають подолати поганий настрій.

А ще від себе скажу, що десь на небі мамина душа радіє за свою доньку Надію Поліщук, яка стільки краси приносить у цей світ.

Була рада долучитися словами до царства гарного настрою квітникарки із Бережок і вдячна Надії Павлівни за приємне спілкування.

Люба КЛІМЧУК.