Музеї – подих історії та сучасності

18 травня відзначався Міжнародний день музеїв. З цієї нагоди розповідь про царину найбільших музеїв нашого району.

Із задоволення побувала на Дні відкритих дверей у Дубровицькому історико-етнографічному музеї. Цікаву програму підготувала теперішній керівник музею Віта Красновська, були конкурси та запашний коровай. Охочі малювали експонати музею, складали пазли із зображенням будівлі музею. Всі учасники отримали сувеніри. Окрім того, спільно з бібліотекарями завідувачка презентувала екскурс у минуле музейного життя міста, розповіла відвідувачам про керівників закладу протягом історії існування музею. Серед тих, кого знала і знаю особисто  - Михайло та Григорій Бойчуки, Ірина Потер. Донедавна керувала музеєм Наталія Ващишина, робила все можливе, щоб життя закладу було цікавим. Зараз вона у декретній відпустці. Роботу пані Наталії продовжує старанно Віта Красновська, втілюючи у життя свої творчі задуми. Приємно бачити, як у співпраці з спеціалістами галузі культури, нашими творчими бібліотекарями народжуються нові задуми та проекти.

Трішки порушуючи святкову тему, скажу, що Дубровицький музей сьогодні вкрай потребує ремонту. Неозброєним оком видно, що руйнується будівля, яка знаходиться практично в центрі міста. Керівник галузі культури району Наталія Мозоль розповідає, що закладу треба капітальний ремонт, адже тут нема ні проточної води, ні вбиральні, а основне зараз зберегти від руйнування саму будівлю. З клопотаннями про ремонт неодноразово зверталася Наталія Мусіївна до нашої районної влади. Вже кілька разів і кошторис ремонту перероблявся, бо час не стоїть на місці, ціни ростуть. Керівник галузі культури сподівається, що найближчим часом все ж виділять кошти, бодай частково, на ремонт закладу, бо загалом капітальний ремонт виливається у кругленьку суму, відразу віднайти такі гроші у районному бюджеті неможливо.

Нагадаю, що вперше створений заклад у 1957 році як «Музей Дубровицького збройного повстання». З 1999 р. на базі експонатів попереднього музею створено Дубровицький районний краєзнавчий музей. В 2005 році до 1000-ліття міста Дубровиця реформований в КЗ «Дубровицький історико-етнографічний музей» Дубровицької районної ради. Підпорядковується заклад відділу культури і туризму Дубровицької РДА.

4 виставкові зали дозволяють показати відповідно до профілю музею експозицію: «Історія давнього міста», «Побут та знаряддя праці», «Тих днів не змовкне слава…» (присвячена ветеранам Другої світової війни, воїнам АТО Дубровицького району, Героям Небесної Сотні, воїнам афганської війни), «Археологічні пам’ятки міста та району». Серед унікальних експонатів – мистецькі твори гончара Євтуха Кулика; заслуженої майстрині народної творчості України Уляни Кот; фотоматеріали про графів Плятерів; копії сторінок Пересопницького Євангеліє, картини художників: Євгена Безніска (чоловіка скульптора з с. Бережниця Теодозії Бриж) та Степанюка Констянтина з м. Рівне, копії документів, матеріалів.

Музей «Серпанкове розмаїття» – це філіал Дубровицького краєзнавчого музею у Круповому, який очолює знана заслужений майстер народної творчості України Ніна Рабчевська. Мета роботи закладу – популяризація культури побуту Полісся. Тут вражає краса поліського ткацтва та вишивки, вона веселкова та різноманітна. Надихнутися їх колоритом можна у закладі надовго. Цей музей діє з 2011 року. Як заначила Ніна Михайлівна: «У закладі представлено різноманітні приватні колекції місцевих майстринь ткацтва та вишивки: це вироби її родини, а також майстрині Ольги Придюк, заслужених майстринь народної творчості Уляни Кот та Ніни Дем’янець. Окрім одягу і рушників, тут зібрано два верстати, потесь, кудель, гребінь, терниця та багато іншого. Зараз музей поповнився картинами місцевого художника. Планує Ніна Михайлівна зробити стенди про сьогодення села, про ветеранів Другої світової та воїнів АТО, вже збирає матеріали. А з нагоди Міжнародного дня музею тут провели цікаві вечорниці із конкурсами на музейну тематику.

Народний музей історії села Висоцьк з 1991 року носить звання народний. Він підпорядковується Висоцькій сільській раді. Ініціатором влаштування ею був Самуїл Микитович Малько, відомий політичний і військовий діяч Польщі, уродженець Висоцька. Великий вклад у створення закладу зробив Григорій Васильович Яцута, який особисто співпрацював з різними державними архівними установами. Активно сприяли пошуковій роботі Олена Малько та Лев Дунчич. На початку відкриття музею у 1987 році тут було 770 експонатів. Зараз у музеї налічується близько трьох з половиною тисяч експонатів. Вони розташовані у відділах: «Древній Висоцьк», портретна галерея «Працею звеличені», «Буремні роки Висоцька у ХХ ст. та польська неволя», «Висоцьк у Другій світовій війні та за часів УРСР», «Висоцьк в часи незалежної України». 

На жаль, з 2006 по 2013 рік музей не працював і чимало експонатів було викрадено. У 2013 році завдяки сприянню тодішнього голови РДА Олександра Шатова, музей знову відчинив свої двері. До роботи повернувся талановитий і небайдужий Григорій Васильович Яцута. Це непересічна, цікава і творча людина, яка зробила великий вклад у вивчення історії Висоцька та нашого району.

Особисто для мене знаково, що є у цьому музеї відділ, де розповідається про страшні часи Голокосту у Висоцьку. У Дубровицькому музеї, на жаль, така тематика не відтворена, хоча в історію міста вписана ця страшна сторінка 20 століття. Зараз до нас активно приїздить діаспора з Ізраїлю, отож варто у Дубровиці оформити відповідний куточок історії міста.

Цікава, змістовна музейна кімната всесвітньовідомої скульпторки Теодозії Бриж діє у Бережниці. Жителі села бережуть пам’ять про свою відому землячку. У музеї можна знайти архівні матеріали з життя скульптора: статті, листи, фото. Окрім цього вулиці села прикрашають скульптури, які створила і подарувала односельчанам Теодозія Бриж: це розп’яття Христа у центрі села Бережниця, а також пам’ятник Тарасу Шевченку. Зовсім нещодавно у цьому селі провели унікальний захід, вшанувавши 90-ту річницю від дня народження заслуженого художника України, видатної скульпторки з Полісся Теодозії Бриж.

У багатьох навчальних закладах району діють чудові музейні кімнати. Обов’язково, з часом будемо розповідати і про них. Або ж чекаємо на ваші дописи про музейні кімнати у ваших селах. А музей – це наша пам’ять. У будь-який час ви можете запропонувати у музей свої експонати чи прийти і просто поринути у минувшину. Повірте, це не просто цікаво, це щедро збагачує душу.

Люба КЛІМЧУК.