Вишиванка: історія, легенди та модні тренди

Попри те, що четвер видався дощовим і похмурим, Дубровиця квітла. Весніла вона вишитими квітами на сорочках краян. У свято вишиванки багатьох можна було побачити у національному одязі. Дубровичани  ділитись в соцмережах світлинами в українському вбранні, а для дерслужбовців, та й не тільки, воно стало цього дня патріотичним дрес-кодом на роботі.

Працівники культури підготували цікаву та насичену програму. Втім погода внесла свої корективи. Замість парку заходи відбулися в приміщенні РБК. Концерт, фотозона, виставка порадували гостей. Дощові примхи весни не завадили навіть ході у вишиванках. Хоч і під парасольками, та все ж щиро і патріотично.

Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла. У них наші пращури різними кольорами та візерунками зашифровували добру долю, щастя, радість, любов, багатство. Матері шили дітям сорочки, аби їхнє майбутнє було світлим і безтурботним. У давнину їх не можна було купити. Тож кожна дівчина, навіть знатного роду, повинна була вміти вишивати. А в селах наречена перед весіллям зобов’язана була виготовити особливу святкову сорочку нареченому. При цьому нашіптувала старовинне заклинання-молитву на вірність. У народі вважали, що якщо сорочка втратить білизну після прання, значить, «чоловік вскочив у гречку».

Цей одяг носили і в будень, і у свята. Найкращий тримали, звісно, «для виходу». Господині перешивали орнаменти із бабусиних скринь, часто змагаючись між собою – хто ж справить собі кращу до найближчого свята, а згодом гордо хизувались неповторними шедеврами на святкових храмових літургіях.

Таких вишитих шедеврів у дубровицькому музеї збереглось багато. Деякі мають давню історію. Наприклад, є чоловічі та жіночі сорочки,  зроблені ще в 20-х роках минулого століття. Тримаючи це вбрання в руках, уявляєш, як мами та жінки дбайливо гаптували кожен хрестик. А робити це на цупких лляних домотканих тканинах було, напевно, не так і легко. Давня поліська вишивка відрізнялася простотою, але при цьому вишуканістю та багатством варіантів. Стриманість ліній та невелика кількість технік оживали  завдяки використанню червоних ниток. Саме цей колір з невеликим вкраплення синього та чорного переважала на сорочках.

Довкола вишиванки вирує багато легенд та цікавих історій. Наприклад, про особливе значення чоловічої вишиванки як символу кохання. Подейкують, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Іншим до такого сакрального ритуалу – зась. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій. А воїни УПА носили з собою чорні вишиванки на випадок раптової смерті.

Найоригінальнішим видом вишиванок вважають борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. Розповідають, що колись турки і татари знищили практично всіх місцевих чоловіків, тому жінки впродовж кількох поколінь вдягали саме такі сорочки. А у борщівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, одягнута саме у таку вишиванку.

Сьогодні вишиті сорочки є не лише місточком між поколіннями, але й модною тенденцією. Першим модником-революціонером, який  почав поєднувати сорочку з буденним одягом, став Іван Франко. Це ми можемо побачити на двадцятигривневій купюрі. Нині ж вишиванка і джинси – звична річ.

Також великої популярності набуло вишите вбрання на весілля.  Багато пар замовляють у майстринь вишиванки з однаковими орнаментами, адже дуже гарно виглядають молоді в однаково вишитому наряді.

Зрозуміло, з кожним днем вишиванки набувають більш сучасного вигляду. З’явилися вишиті сорочки в офісному стилі, модні вишиті спідниці, майстрині почали використовувати різні тканини, та все ж суть самої вишиванки не змінилася. Які б модні тренди не додавались, вона не перестане оберігати культурну спадщину наших предків та бути генетичним кодом української нації.