А він Герой – загинув

на війні

І ми продовжувати маєм його справу…

Холодний смуток душу охопив,

Дощем заплакав... Свічка догорає...

Він не дожив, не докохав, не долюбив...

Та праведна душа не помирає...

Вона тепер у світлому раю,

Вона тепер на небі вже, у Бога.

Поліг із честю воїн у бою,

Щоб ближче стала наша перемога.

Такими словами щодня вихованців та працівників Велюнського НВК зустрічає стенд, якого за сприянням управління освіти, молоді та спорту Дубровицької районної державної адміністрації було відкрито в закладі до річниці з дня загибелі випускника Ярмоліча Олександра Миколайовича.

Рік тому страшна звістка накрила Велюнь чорною скатертиною. 31 січня 2015 року загинув в зоні АТО випускник нашої школи, односельчанин, син, брат, коханий,  друг,  Ярмоліч Олександр Миколайович .

В ці дні Велюнь із сумом згадує страшні події минулого року.

7 лютого у храмі Пресвятої Богородиці с. Велюнь відбулася поминальна панахида, на яку зійшлися родина, друзі, знайомі. З гордістю зустрічала мама своїх названих синів, військових побратимів Сашка, воїнів 80 аеромобільної частини м. Львова, які прибули розділити хвилини суму і печалі разом з нами.

 Командир Сергій Васильович згадує: «Саша ніколи не знав слова «Ні». Завжди був першим там, де найскладніше. Врятував не одне людське життя, ризикуючи своїм. Найчастіше з вуст Сашка звучали слова: «Хто, як не я», «Я повинен», «Перемога буде наша». Всі друзі Сашка, його побратими  говорять про нього найщиріші слова. Він був вірним другом та справжнім патріотом України».

8 лютого в приміщенні актового залу школи пройшла година вшанування пам’яті нашого Героя. На виховний захід прибуло багато гостей: родина сім’ї Ярмолічів, очільники району, голова райдержадміністрації Сергій Киркевич та голова районної ради Микола Кухарець, депутат обласної ради Віталій Сухович, начальник управління молоді та спорту району Ніна Стасюк, голова сільської ради Олена Наумець, матері загиблих воїнів АТО Євгенія Іванівна Ващишина із с. Селець та Марія Степанівна Сокол із с. Людинь, громадська активістка Валентина Баньковська, бойові побратими з батальйону «Горинь», однокласники, друзі, працівники РДА.

Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі.

Він обіцяв вернутися, бо не міг не піти. Та доля розсудила інакше.

Дійсно, життя людське – це спалах сірника. Але цей спалах може зблиснути і згаснути, а може зігріти собою інших, врятувати їх.

Таким яскравим спалахом було життя Олександра.

Народився Сашко 9 березня 1991 року. В 1997 році пішов до Велюнської загальноосвітньої школи, де закінчив 11 класів. Після школи навчався в Рівненському вищому професійному училищі ДДСО при МВС України. Весною 2012 року був призваний до лав Української Армії. Служив у повітряно-десантних військах (ВДВ) у 80- Аеромобільній частині у Львові.

Після строкової служби підписав контракт на 5 років та залишився служити сержантом. Влітку 2013 року одружився. Його другою половинкою стала чарівна дівчина Катерина з Рівненського району.

Перші дві хвилі мобілізації провів інструктором на Яворівському полігоні, готуючи мобілізованих до відправки в АТО. Молодий, повний сили юнак завжди був приємним, відкритим і сміливим. Гаряче серце рвалося до бою, захищати рідну землю. В серпні 2014 року бригада, в якій служив Олександр, вирушила на захист цілісності України на Сході.

8 грудня 2014 року радісна звістка облетіла все село. Сашко Ярмоліч повернувся!

Раділи всі, зустрічали вдома, на селі, всі родичі, односельці. З хлібом-сіллю школа зустрічала свого учня, тепер героя.

14 січня за покликом серця знову вирушив у місто Щастя захищати Луганську ТЕС.

31 січня ближче до вечора при потужному обстрілі градами Сашко був тяжко поранений, не прийшовши до тями помер. Його душа завчасно полинули до Бога… Сашко загинув як герой, захищаючи свою державу.

 Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Всі присутні в залі низько схиляють голови перед пам’яттю і подвигом славних синів України - героїв антитерористичної операції, наших земляків: Ярмоліча Олександра, Охмака Івана, Мазура Віталія, Ващишина Олега, Сокола Юрія, героїв Небесної Сотні та всіх загиблих.

Зворушливі вірші, пронизливі пісні нікого не залишили байдужими. Всі пройнялися атмосферою заходу. У кожного на очах забриніла сльоза, під час перегляду відеороликів та презентації про шкільні роки Сашка, військові будні, кадри з телепередачі ТСН.

Голова держадміністрації Сергій Киркевич низько вклонився матерям, поцілував їм руки. Слова вдячності матерям та родинам загиблих висловили голова районної ради, обласний депутат, начальник управління освіти району.

Дякуємо за подвиг сина батькам, Інні Василівні та Миколі Федоровичу

 Ми дякуємо Вам, за сина-патріота, який не шкодуючи власного життя захищав кордони України і виборював мир для всіх нас.

Допоки ми живі - житиме пам’ять про наших героїв. Сашко з меморіальної дошки, яка була відкрита за сприяння народного депутата України Василя Яніцького 25 травня 2015 року, щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів, нагадуватиме кожному з нас, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.

Разом із родиною Олександра, його друзями і знайомими сумують усі велюнці, всі, кому не байдужа доля нашої країни, майбутнє дітей і онуків. Пам’ять про Олександра Ярмоліча – велюнця, який поклав життя за мирне небо над нашою головою, завжди буде жити в наших серцях. Царство Небесне герою!

Світлана Охмак,  директор Велюнського НВК.