пʼятниця, 5 лютого 2016 р.


ЯК ЗАГИНУЛА БОЇВКА СБ «МАЛИЙ»

Боївки СБ – структурний підрозділ СБ ОУН періоду збройної боротьби, що існували протягом 1940-50рр. при референтурах усіх рівнів адміністративно-територіального поділу ОУН і виконували спеціальні, охоронні і бойові функції. Найпоширенішими штатними одиницями референту були референти (керівники), слідчі, архіваріус, бойовий відділ (власне боївка) і агентурна мережа. Члени лоївки (від 2-3 до 10-15 осіб) охороняли референтів СБ, здійснювали арешти підозрюваних, проводили допити, виконували смертні вироки, здійснювали диверсійні акції. Боївки мали на озброєнні – 1-2 ручні кулемети, автомати, пістолети та по дві гранати на кожного члена боївки. СБ ОУН формувалися найкращими та найбільш перевіреними людьми, фізично та морально стійкими, добре володіючими зброєю. Від них вимагалося беззаперечного послуху, адже часто не знали причин виконання вироку. Кандидатів до СБ вибирали із числа осіб з тривалим стажем в ОУН, а їх відданість організації була бездоганою. Вони проходили спеціальні курси від одного тижня до трьох, а частина проходила вишкіл в офіцерській школі «Олені». 
10 вересня 1943 року референт СБ військової округи «Заграва» М.Козак «Смок» видав наказ про виключну прерогативу СБ: виносити смертні вироки «ворогам» української нації без погодження з командирами УПА. За особистим розпорядженням «Смока» було ліквідовано декілька боївок СБ, котрі не викликали в нього довіри, а також майже 70 учасників підпілля. Член Крайового Проводу ОУН на ПЗУЗ Янішевський «Далекий», опонент «Смока» в питанні про доцільність тотальної підозри та перевірки всіх членів ОУН, у приватній розмові визнав: «Багато у нас впало героїв як провідників, так і командирів, і стрільців, але в п’ять разів більше подушили самі себе». Передаючи настрої населення Полісся, він з болем додав, що ніхто тепер з поліщуків не хоче України, бо в кожного одного поліщука вже хто-небудь задушений.
Встановлення радянської влади в краї, початок розгалуженої агентурної роботи радянських спецслужб активізували зусилля СБ в напрямі протидії цим заходам, а також повній чистці терену від ворожого елементу. СБ були надані широкі права: на власний розсуд проводити арешти членів ОУН, аж до члена Головного Проводу включно, без суду розстріляти будь-якого члена ОУН, (що було зроблено масово).
Користуючись шпигуноманією в лавах СБ, радянські спецслужби всіляко компрометували родини учасників націоналістичного підпілля. Викликаючи їх на «співбесіди», органи НКВС і НКДБ кидали на них тінь «сексотів», а СБ, часто хапаючи наживку, без докорів сумління, винищувала безневинних людей. На боротьбу із загонами націоналістів 13.02.43 року 16 стрілецьку бригаду було включено до складу Управління ВВ НКВС Української округи з особовим складом 3277 чоловік і направлено до Рівненської області. До складу бригади входили: 201, 202, 203, 204, 205 ОСБ (окремий стрілецький батальйон) і окремий батальйон бойового забезпечення (ОББЗ). Спочатку штаб бригади розміщався в обласному центрі, а згодом перебазувався до Сарн. Про діяльність бригади свідчить такий архівний запис ЦА ВВ РФ, ф-488, оп,1с, д, 81, л,6: «З 1 по 4 квітня 1944 року підрозділи бригади в районі поселень Смолярня – Заморочення Дубровицького району Рівненської області провели операцію по ліквідації озброєного загону Лайдан (так у документі) – Ярко. В результаті операції знищено 85 членів УПА, в т.ч. 7 німецьких військовослужбовців, 5 членів УПА взято в полон». Ймовірно, що мова йде про знищений 2 квітня 1944 року санітарний пункт загону «Лайдаки» в урочищі Осові Ліски між селами Літвиця та Заморочення, де було вбито, закатовано і спалено живцем 50 повстанців.
Звіт взводу 201 ОСБ про діяльність
за період з 1 по 2 лютого1944 року.
Опис оперативно-бойових дій з ліквідації боївки СБ «Малий» в районі лісового масиву на північний захід 3 км Острівців (1664) Дубровицького району
I. СТАН
а). Дані, отримані від РВ НКВС м. Дубровиця 31.1.45 р. про наявність боївки СБ «Малий» в районі лісового масиву с. Острівці. Точне місцезнаходження боївки не встановлено.
б). За даними Дубровицького РВ НКВС, було встановлено, що боївка СБ, керована мешканцем Дубровиці Вальковцем Миколою Мартиновичем під кличкою «Малий» налічує до 25 членів. На озброєнні мали: гвинтівки, автомати і гранати.
в) Боївка оперує в районі населених пунктів Дубровицького району: Острівці (1664), Мочулище (1662), Крупове (1464) і займається тероризацією населення, проводить грабунки та вбивства мирних громадян.
г). Топографічні особливості – табір боївки розташувався на пагорбі в густому лісі в незначній відстані від населених пунктів. Охорона табору облаштована із використанням рельєфу місцевості і стовбурів дерев.
д). Термін дії РПГ – дві доби.
е). Стан погоди – помірний вітер без опадів, температура повітря – 17 градусів морозу.
ж) У зв’язку з відсутністю даних про точне місце розташування боївки, пошук табору проводити військовою розвідкою з використанням слідів на снігу і шляхом ретельного прочісування лісу.
II. ПЛАН ОПЕРАЦІЇ
а). 1.02.45 була вислана РПГ (розвідувально-пошукова група) із завданням пошуку та ліквідації боївки СБ «Малий».
б). Склад РПГ – 30 чоловік. Озброєння: гвинтівки, автомати, ручні кулемети, гранати і станковий кулемет.
в). Зв’язок РПГ із командуванням батальону – пішими посильними. Взаємодія відбувається таблицею розпізнання своїх військ на лютий 1945 року.
III. ХІД БОЙОВИХ ДІЙ
а). Раптовість операції була досягнута завдяки наявності  густого лісу поблизу табору і відсутності вартового, що дало можливість наблизитися до боївки. Охорона табору відволіклася приготуванням сніданку.
б). Марш відбувався в нічних умовах при наявності головної охорони і бокових дозорів.
1.02.45 р. РПГ в складі 30 чоловік при озброєнні: станковий кулемет - 1, ручний кулемет – 2, гвинтівки та автомати о 00.00 під прикриттям темряви - вийшла з Дубровиці і здійснила 5 км марш до Мочулищ, де зосередилися на північно-східній окраїні для ведення військової розвідки в населенному пункті. Розвідкою було встановлено, що вночі, 1 лютого 1945 року, в Мочулище навідувалася група боївкарів, в кількості 3 чоловік, котрі зібрали продукти харчування і відійшли в західному напрямку по шляху на Заморочення. Керівником РПГ було прийнято рішення: віднайти сліди членів боївки і переслідувати їх по слідах. РПГ висунулася на південно-західну лісову поляну на шляху на Заморочення, де було виявлено сліди людей, що пройшли не більше 3-4 чоловік. РПГ продовжила рух за слідами на снігу, залишеними членами боївки.
До 9.00 РПГ ввійшла в ліс до 3 км.  Військова розвідка, що перебувала попереду, в хащах густого лісу виявила групу озброєних людей, котрі сиділи біля багаття і чистили картоплю. Поблизу людей виглядали курені, що підтверджувало наявність табору боївки. Керівник РПГ вирішив оточити боївку і знищити її на місці. Для цього праворуч відіслав відділення бійців із завданням: не дати можливості боївці відступити в західному і північно-західному напрямку. Інше відділення відіслав ліворуч із завданням: відрізати боївці шляхи відступу в східному напрямі. Сам керівник РПГ вирішив діяти з відділенням з півдня на північ. Умовним сигналом загальної атаки було в становлено одинокий постріл.
Відділення, наблизившись до табору на 40-70 м, відкрило вогонь із станкового кулемета і гвинтівок. Одночасно відкрили інтенсивний вогонь із всіх видів стрілецької зброї інші відділення. Після чого кинулися в атаку на табір боївки з криками «Ура». 4 боївкарів, що перебували біля багаття, були вбиті одразу, а решта боївки, що були в курені, вибігли, зайняли оборону і створили вогневий опір. Відділення, що атакували із сходу і заходу, діяли настільки неочікувано і рішуче, що боївка, втрачаючи всяку орієнтацію, намагалася сховатися в лісі, та була знищена на місці. В результаті бою, що мав скороплинний характер, знищено 13 членів боївки і двоє поранених захоплено в полон.
IV. РЕЗУЛЬТАТ ОПЕРАЦІЇ
а). В результаті мужності, рішучості і швидких дій РПГ,  табір боївки СБ «Малий» повністю знищено.
Втрати ворога: вбито – 13, захоплено в полон - 2 поранених.
б). Трофеї: гвинтівки – 9, автомат – 1, гранат – 5, набоїв – 1100.
Командир підпис.
(Скорочений варіант, переклад з російської В.М.)
433 ЦА ВВНДВРФ. Ф № 448, оп. 1с, ед. хр. № 81. арк. 234 – 236. Із звітної доповіді Ровенського обкому ЦК КП(б)У і Управління НКВС в УРСР по Ровенській області «Про результати боротьби з формуваннями УПА і підпілля ОУН за період з лютого 1944 року по 20 лютого 1945 року» № 56.1.II.45р. Висоцький р-н, вбито, комендант боївки СБ «Малий». ЦДАГО, ф-1, оп, 23, спр. 923, арк. 56.
Після того, як РПГ повернулася в Дубровицю, на місце свого постою, родичі членів боївки, які загинули в бою поблизу свого табору в урочищі «Чорне Болото», що в районі с. Заморочення, доставили героїв у Мочулище і тихо поховали на місцевому цвинтарі. Щоб місцева радянська влада не запідозрила масового поховання, то в одній могилі хоронили по три труни разом. Серед похованих мешканці с. Мочулище: 1. Вальковець Микола Мартинович. 2. Вальковець Левко Трохимович, 1910 р.н. 3. Заблоцький Микола Левкович, 1918 р.н. 4. Заблоцький Іван Максимович. 5. Заблоцький Василь Максимович, 1925 р.н.  6. Розум Мусій Григорович. 7. Вальковець Панас (?), 1905 р.н. 8. Вальковець Іван (?), 1922 р.н.
(Так  згадала і розповіла про героїв того часу Вальковець Єва Павлівна 1929 р.н. жителька с.  Мочулище).
ГЕРОЯМ СЛАВА!!!

Володимир Мозоль.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар