СТАРАЙМОСЯ  ЩОДНЯ  МНОЖИТИ  ДОБРО…

Сергій Киркевич, депутат районної ради трьох скликань, головою районної ради став на піку піднесення Революції Гідності як один з її активістів. На цій посаді першим ділом створив координаційну раду, що займається забезпеченням бійців у зоні АТО та на полігонах. У лютому минулого року очолив районну державну адміністрацію.

Залучення інвестицій у район, підтримка мобілізованих та їх родин, розвиток інфраструктури, освітньої та медичної галузей, ремонт доріг, збереження історичної спадщини… І це ще не всі питання, вирішенням яких від першого дня керівництва Дубровиччиною опікується Сергій Киркевич.

З журналістами очільник району зустрівся у перерві між кількома співбесідами. Затим ще наприкінці робочого дня декілька раз зідзвонювався, наголошуючи на важливих моментах, що упустили під час спілкування. Сам голова РДА в такий час додому ще не збирався – за планом ще чимало справ і зустрічей.

«Коли я прийшов на посаду, ситуація була досить складною. Це було пов’язано з подіями в державі: війна, післяреволюційний стан, – розповідає Сергій Киркевич. – Перше, що мені довелося робити, це згуртувати колектив, всю громаду району і націлити їх на роботу. Від того, наскільки професійний колектив, залежить успіх і моєї праці зокрема. Один у полі не воїн. У цьому я вже переконуюся неодноразово. Ми – державні службовці, найняті державою і людьми для того, аби вирішувати не свої питання, не питання рідних чи близьких, а вирішувати ті проблеми, з якими до нас звертається громада. Тому, починаючи від простої бабусі, яка приїхала з села, і закінчуючи керівником установи будь-якого рівня, спілкування й увага до них мають бути однакові. Тут людину мають почути і, найосновніше, докласти всіх зусиль до розв’язання проблеми. На цьому я стояв та стою. Так націлюю на роботу і свою команду. Двері мого кабінету завжди відкриті для жителів району. Ніколи не дотримався чіткого графіку прийомних днів. Якщо людина прийшла до влади – в неї виникла для цього гостра потреба. Значить цю людину необхідно вислухати й, по можливості, зарадити її біді».

– Чи в силі райдержадміністрації вирішити всі питання громади?

– Звичайно, що ні. На це є об’єктивні й суб’єктивні причини. На мою думку, ми все-таки зрушилися з мертвої точки. Коли я прийшов на цю посаду, надходили скарги від людей, що їм не приділили увагу, що по-хамськи поставилися до них. Я наголосив колективу: якщо будуть такі випадки, ставитимемо питання руба про перебування на зайнятій посаді. Щотижнево ми заслуховуємо на нарадах керівників відділів управлінь про те, як розглядаються заяви громадян, як вирішуються їхні проблемні питання. Якщо ми не можемо вирішити це питання, то повинні чітко пояснити людині, як їй діяти далі. Тобто, вся моя робота була спрямована на те, щоби людина відчула, що в державі настають зміни, що Революція Гідності була недаремною.

На жаль, є і суб’єктивні причини. Чимало проблем, з якими звертаються мешканці району, лежать в площині, що не входить до компетенції райдержадміністрації. Правдами та неправдами ми таки намагаємося допомогти людині, але це забирає масу часу й нервів.

Саме тому я вважаю, що шлях до децентралізації, коли первинні органи будуть наділені реальною повнотою влади – незворотній шлях. Так націлюю й керівників місцевого самоврядування. Вже зараз, відкинувши амбіції, кожен з них має прорахувати, як його громаді досягти самодостатності. А для цього хай гарно обмізкують, з ким й як об’єднуватися. При цьому думають не про власну посаду чи повноваження, а насамперед про подальшу долю своїх земляків.

– Які першочергові проблеми в районі і які з них вже в процесі розв’язання?

– Якщо говорити про проблеми Дубровиччини, то починати потрібно з медицини. Побувавши нещодавно на відкритті поліклінічного відділення у Володимирці, я захворів від того разючого порівняльного контрасту. Мені прикро, що так мало уваги приділяли медичній галузі. На моє тверде переконання – саме капітальний ремонт лікарні мав бути основою всіх районних будівельних програм.

Нині медична галузь взагалі переживає не найкращі часи, й можливості її фінансування значно обмежені, зважаючи на ситуацію в державі. Однак все ж хочемо провести перепланування в ЦРЛ з метою розвантаження поліклінічного відділення, розмежування власне лікарні від ПМСД. Вже є певні напрацювання в цьому напрямку. Маємо бажання створити відділення невідкладної допомоги спільно з анестезіологічним та інтенсивної терапії на базі приймального та колишнього гінекологічного відділень. Тут же на першому поверсі плануємо зробити повний діагностичний комплекс, з комп’ютерним томографом включно.

Маємо також велику надію на співфінансування первинної медицини за рахунок коштів Світового банку. Наш район подав необхідний пакет документів для участі в конкурсі на реконструкцію під амбулаторії ФАПів у Сельці, Бересті та Колках, дитячої консультації тощо.

Наступне болюче питання – дороги. Вже кілька років б’юся над тим, щоб всі ремонти дорожнього покриття розпочиналися в сприятливий для цього період й контролювалися на місцях. Адже досі замовником виступало обласне УКБ, вони ж підбирали підрядну організацію та приймали вже збудований об’єкт.

– З якими питаннями найчастіше звертаються люди?

– Була ціла низка звернень з приводу нарахування субсидій. Зверталися навіть на пряму урядову лінію. Влітку люди переживали в очікуванні опалювального сезону - як будемо платити за тепло при таких цінах? Зараз вже понад 6 тис. домогосподарств в районі отримали субсидії. Держава забезпечила надійну та ефективну підтримку сім’ям, які не в змозі оплачувати високу вартість послуг. Але із впровадженням змін у програмі субсидій почали ширитись різноманітні чутки, однією з яких є наступна: «Якщо не використаєш весь обсяг газу (чи іншої послуги), доведеться повертати субсидію у кінці опалювального сезону».

Розмір субсидії розраховується виходячи з об’ємів соціальної норми споживання, що визначена постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» незалежно від фактично спожитих обсягів природного газу чи інших комунальних послуг. Фактичне споживання комунальних послуг домогосподарством відрізняється від нормативного, воно може бути більшим або меншим від соціальних норм споживання. Не потрібно «випалювати» весь обсяг природного газу, чи даремно використовувати інші комунальні послуги (холодну воду, електроенергію), на які надається субсидія.

Сума субсидії, яку органи соціального захисту населення переказують на рахунки надавачів житлово-комунальних послуг для оплати їх вартості і яка не використана домогосподарством внаслідок економії споживання послуг, може бути зарахована як оплата у майбутніх розрахункових періодах.

Таким чином зменшене споживання комунальних послуг жодним чином не вплине на розмір субсидії на наступний опалювальний період, оскільки вона розраховується виключно на основі соціальних норм споживання. Ще раз наголошуємо, що споживати комунальні послуги економно – вигідно. Якщо не використаєте весь обсяг газу (чи іншої послуги), нічого повертати не потрібно, ви все рівно будете користуватись субсидією.

Часто у зверненнях люди нарікали, що запізно отримують повідомлення про субсидії. На жаль, працівники управління соціального захисту фізично не спроможні забезпечити поштові відправлення кожному заявнику. Просимо громадян з розумінням поставитися до цього. Проте вам завжди нададуть вичерпну консультацію й допоможуть в оформлені документів. Повірте, всі ваші проблеми, які ви піднімаєте у Києві з приводу нарахування субсидій, все одно, вирішуємо ми. То якщо виникло якесь запитання чи зауваження, не оминайте районні служби чи райдержадміністрації – я особисто, профільні заступники, начальник управління соцзахисту завжди готові вислухати й допомогти вам.

Заяву та декларацію на 2016 рік на субсидію для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого палива для сімей, які зверталися у 2015 році, повторно подавати непотрібно. Сім’ї, які не зверталися минулого року, можуть подати заяву після встановлення індексу споживчих цін на скраплений газ та тверде паливо, але не раніше квітня 2016 року.

За консультацією щодо призначення субсидії звертайтеся на телефон «гарячої лінії» УСЗН 2-34-53.

До райдержадміністрації та на пряму урядову лінію звертаються жителі району й щодо відсутності скрапленого газу у балонах для побутових потреб. Від цього насамперед потерпають соціально незахищені жителі сільської місцевості, а це до 40 тис. осіб. Ми звернулися з цією проблемою до газовиків. Однак, на жаль, втішної відповіді поки що не надійшло. ДП «Пропан» обмежилося відпискою – що призупиняє реалізацію скрапленого газу для комунально-побутових потреб населення нашої області. Будемо стукати у двері владних кабінетів далі.

Цікавить людей й організація пільгового перевезення. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» області не затверджена субвенція з державного бюджету на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг та на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян автотранспортом загального користування.Місцевий бюджет не має для цього фінансових ресурсів.

На даний час заборгованість за перевезення окремих категорій громадян за 2015 рік становить 111,2 тис. грн., послуг зв’язку – 53,4 тис. грн. та по інших передбачених законодавством пільгах – 15,1 тис. грн.

Дане питання розглянуто на засіданні Рівненської обласної ради та надіслано звернення до Верховної ради України та Кабінету Міністрів України щодо виділення необхідних коштів на пільговий проїзд, послуги зв’язку та інші передбачені законодавством пільги при перегляді норм Державного бюджету України на 2016 рік. Як вирішиться питання, інформуватимемо населення додатково.

Соціальна напруга назрівала й на ґрунті організації дитячого харчування. Державним бюджетом на поточний рік не передбачено безоплатне харчування у дошкільних навчальних закладах. Проте, зважаючи на той факт, що більшість сімей, що мають дошкільняток, працюють на мізерні зарплати й «потягнути» платне харчування в дитячих садочках просто не мають змоги, ми спільно з районною радою вирішили частину витрат за харчування малят взяти на районний бюджет – тож нині батьки в місті Дубровиця будуть відшкодовувати 60 відсотків вартості харчування дошкільнят та 40 відсотків – в сільській місцевості. Дуже вдячний всім депутатам, які з розумінням підійшли до цього питання, підтримавши його в сесійній залі.

Постійно відслідковуємо ситуацію й з приводу тендеру щодо харчування школярів. На жаль, райдержадміністрація не впливає ні на його терміни, ні на сам тендер. У будь-якому випадку найперше інформуватимемо батьків школярів, як розгортатимуться події далі.

– Ставши головою райдержадміністрації, Ви наголошували, що одним з важливих питань є залучення інвестицій на Дубровиччину. Чи є вже якісь зрушення?

– Для мене основним завданням було залучити максимум інвесторів, хоча б одного на рік – це, вважаю, вже перемога. Я чудово розумію, в країні триває війна, тому не дуже хтось прагне вкладати сюди свої кошти.

Але ж, ніде правду діти, наш район особливо не бідує. Господь подарував нам прекрасну місцину, щедру на корисні копалини. Ті, хто не лінуються, неабияк зміцнили свій власний добробут останнім часом. Як господарник, людина з досвідом радив би землякам подумати про день завтрашній, започаткувавши якийсь бізнес. У свою чергу даю слово, що сприятиму кожному, хто буде вкладати в економіку району, створюватиме робочі місця. А поле для діяльності маємо досить широке. Для ініціативних й небайдужих до долі нашого ріднокраю людей двері мого кабінету – завжди відкриті. Обіцяю підтримати кожну хорошу ідею чи вислухати зауваження, сприятимемо юридичним супроводом та допоможемо зробити бізнес-план. Не будемо чекати на інвестиції ззовні, спробуємо самі змінити нашу Дубровицю в ліпший бік.

– Чим можна привабити інвестора Дубровиччина?

– В Україні інвестори завжди зустрічалися з бюрократичними перепонами. Як представник влади, я на кожній зустрічі з інвесторами декларую: всіляко сприятиму й надаватиму допомогу, щоб на території району будувалися нові заводи, надходили інвестиції.

По-друге, стараюся підтримувати особисті дружні стосунки з потенційними інвесторами. Демонструю – влада відкрита.

Третє, що дуже важливо, це стабільна ситуація на заході України. І останнє – у нас працьовитий народ, привабливість для туризму, близьке розташування до кордонів та добре транспортне сполучення.

– Чи вдалося вирішити проблему з виплатою зарплатні медикам району? Адже питання про відсутність коштів на зарплати медикам постало одразу.

– Слава Богу, зараз зарплата виплачується. З розумінням до цієї проблеми підійшла Миляцька об’єднана громада. Однак все одно маємо брак більше 2 млн. грн. на зарплату працівникам галузі охорони здоров’я. Зараз важливим для мене питанням стали пошуки додаткових коштів на зарплату медиків до кінця року. Також важливо, щоб ми змогли при цьому зберегти людей, щоб їх не торкнулося скорочення робочих місць.

– Погодьтеся, дещо парадоксально, живемо на грошах, а потерпаємо від їх відсутності…

– Дуже слушне зауваження. Тому спільно з головою районної ради розробили карт-бланш узаконення видобутку бурштину. Ми звернулися до Кабміну з проханням запустити на території району його пілотний проект. Гарантуємо, що без поліції та сторонньої допомоги наведемо лад з самовільними розкопками та зможемо власними надходженнями вирішити всі насущні питання району. Бог свідок, ми робимо все від нас залежне, щоб витягнути наш край з цього репресивного стану. А вже якою на це буде воля Києва. На жаль, столиця не завжди дослухається до низів. Й це ще один аргумент на користь децентралізації.

– Знаю, ви були одним з тих, хто в числі перших підтримав блокування російських фур на території нашого району…

– Як громадянин й патріот я поділяю погляди блокувальників. Люди у такий спосіб виступають проти російської агресії. Вони не створюють перешкод для пересування вітчизняного транспорту, а лише відстоюють наше право самим вирішувати долю України. Я завжди поважав й цінував патріотів. Так само ставлюся й до цих людей. Зробив все можливе, щоб їм не перешкоджали. Наші волонтери Оксана Голяка та Олександр Задорожний (заступник голови районної ради) подбали про гаряче харчування для блокувальників.

– Що ви побажали б нашим читачам наостанок…

– Я вдячний усім, хто був зі мною весь цей період. Війна нас згуртували й по-своєму зріднила. Повірте, щиро ціную цей зв’язок. Розвиток Дубровиччини великою мірою залежить від кожного з нас. Але для цього місто і весь район треба зробити привабливим для інвестора чи туриста, аби він тут не проводив щонайбільше 3-4 години, а залишався як мінімум на день. Для цього потрібно розвинути соціальну інфраструктуру: де залишитися на нічліг, куди піти попоїсти, де можна цікаво провести час… Я вдячний кожному, хто зробив хоч по одній добрій справі для району. Це – наші помічники. Бо вони певною мірою виконали те, до чого не дійшли руки влади. Часом ми не все бачимо й не всюди встигаємо. Не соромтеся нам підказувати й старайтеся допомагати. Не заради Киркевича чи Кухарця – задля своїх батьків та дітей. На знак вдячності вчителям, що вивели вас в люди, й лікарям, що допомогли з’явитися на світ. Ми спілкуємося з вами в міжнародний день доброти. Тож стараймося щодня множити добро, адже це найкраще людське призначення на землі.

Дякую за розмову.

Людмила РОДІНА.