Дубровиця ‒ місто хороших людей та грандіозних планів на майбутнє

Кожен День народження підводить своєрідну межу прожитого періоду. Стає часом для роздумів та аналізу всіх позитивних моментів, халеп, нових придбань, нездійснених планів та майбутніх бажань. Цього року Дубровиця відзначила 1010 річницю. То чому б не зробити певні висновки. Можливо, окресливши плюси, мінуси та перспективи, стане яснішим шлях подальшого розвитку та першочергові цілі. Тож, ми запитали в дубровичан та гостей, за що ж вони люблять наше місто, що хотіли б для комфортнішого життя та як зміниться Дубровиця через 5 років?

Марія (студентка): «Люблю Дубровицю за вдале розміщення магазинів, за дуже гарний костел та великий стадіон, де сама не раз брала участь у різних спортивних змаганнях. Думаю, що через 5 років тут буде багато пам’ятників, зокрема і тим дубровичанам, котрі жертвували своїм життям заради мирного неба».

Василь (продавець повітряних кульок з міста Рівне): «Завжди вражали тут щирі і відкриті люди. Дубровиця – місто хороших людей. Вона й надалі розвиватиметься, адже є завдяки кому».

Наталія Русланівна Товарницька (жителька міста Харків): «Я люблю этот город, потому что здесь моя Родина. Цивилизовано и всегда чисто. Когда-то, помню, гуляла, ходила на дискотеки тут. Последний раз была в Дубровице 3 года назад. С дочкой не вышло приехать в этот раз, привезу её в следующий».

Микола (7 років): «В Дубровиці дуже багато машин, і коли я закінчу школу, то зароблю грошей і теж собі куплю, як в мого тата. Буду приїжджати на базар в четвер і в парк на гойдалки».

Сергій (водій): «Завжди приваблював тут краєвид. Води і свіже повітря. Місто асоціюється в мене з бурштином. А через 5 років воно, безперечно, зміниться в кращий бік».

Іван Миколайович Шибанов (пенсіонер): «Якою буде Дубровиця через 5 років – залежить від правлячої верхівки міста. Я тут виріс і можу впевнено сказати, що місто пишається старими пам’ятниками, костелом та своєю великою історією, яку, на жаль, не всі знають. Але в Дубровиці не вистачає місць відпочинку для молоді. Було б добре, якби пошта та інші державні установи працювали краще, і ціни не кусалися».

Світлана (домогосподарка): «Через 5 років місто буде не впізнати. Я думаю, що парк побільшає і стане затишнішим, магазини будуть створені нові, а також – місця для відпочинку молоді. Можливо, навіть танцювальні клуби. Мені тут комфортно жити, але хотілося б, щоб було більше затишних місць, де могла б попити кави зі своїми друзями».

Ігор (студент): «Мені здається, нашому місту не вистачає повноцінного вищого навчального закладу. Через це вся молодь  роз’їжджається, а більшість назовсім залишає свої села та Дубровицю. А як би молодь масово не виїжджала, то й інфраструктура зазнала б кардинальних змін. Відкривалися б заклади харчування, будувалися б кінотеатри, клуби і т. д. Бо був би попит не на літо чи на канікули, а цілий рік. До того ж бракує молодіжних організацій, котрі проявляли б ініціативу та допомагали в  розвитку міста. Через 5 років я не вірю в кардинальні зміни, бо в економічно-стратегічному плані це дуже короткий термін. Можливо відкриється якесь нове кафе, що стане центром збору молоді. Хоча, зважаючи на сьогоднішню ситуацію, й це здається із світу фантастики».

Тетяна Земляна (лікар): «В нас немає кінотеатру, в нас немає закладу, де можна було б піти з дітьми. Ні дитячого кафе, ні дитячого розважального центру. Було б добре, якби зробили ігрову кімнату. Навіть, якщо вона буде платною, я думаю, в Дубровиці знайдуться люди, котрі залишатимуть там свою дитину. Адже будуть впевнені, що поки бігатимуть в своїх справах, ці кілька годин дитина точно буде під доглядом. Також немає в нас повноцінного дитячого табору. Коли я була ще школяркою, завжди при будинку школяра працював табір. Зараз цього немає. Дітям літом немає де подітися. А щодо змін, то все можливо. Я не місцева, живу тут 16 років, але за цей час теж багато чого змінилось. Звичайно, я сподіваюсь, що моїм дітям буде комфортніше. Якщо в правильне русло будуть вкладати ті гроші, що зараз «крутяться» в районі, то справді буде толк».

Микола (мешканець смт. Гоща): «Дубровиці, перш за все, не вистачає кращої центральної дороги. Коли їдеш по ній, ти не помічаєш ні магазинів, ні кафе, ні кінотеатрів, бо зосереджуєш всю увагу на тому, аби не потрапити в яму та не розбити машину».

Віра Михайлівна (пенсіонер): «Особисто мені не вистачає дозвілля для пенсіонерів. Я бачила, як розважають старших людей в інших містах. Наприклад, організовують у вихідні дні танцювальні майданчики, де пенсіонери влаштовують собі живу музику і там співають народних пісень, танцюють, відпочивають, знайомляться. От якби і в нашому парку подібне створити, аби пенсіонери згадали свою молодість. Це справді було б чудово. Тому що проходиш вулицями і бачиш, як багато людей похилого віку просто сидять на лавочках, вони як ніхто потребують уваги, через це й часто тягнуть до себе молодь, щоб поговорити. Хотілося б нашу Дубровицю через 5 років бачити більш культурно розвинутою. Також хочеться, щоб молодь мала, де працювати, щоб було більше організацій, заводів, де молоді люди могли б застосовувати свої знання, вміння й навички на практиці».

Надія (бухгалтер): «Нашому місту потрібна більше спортивних шкіл, де підлітки проводили б свій вільний час з користю та задоволенням. Щоб молодь не пропадала по закутках, а була зайнята якоюсь розвиваючою програмою. Я думаю, Дубровиця зміниться в кращий бік. Для цього в нас є перспективне молоде покоління, котре зможе підняти наше місто. Тому, я вірю, що за 5 років ми розквітнемо».