пʼятниця, 3 липня 2015 р.

Україна – це ти!
День Конституції України, а водночас і День молоді, у Дубровиці видався сонячним і цікавим, попри те, що завчасно про проведені заходи оголошено не було. Цьогорічне свято вирізнилося від попередніх настроєм, заходами, ставленням самих учасників і глядачів до проведених дійств.
Учні міської школи за числом два провели на майдані Злагоди флешмоб «Україна – це ти». Для широкого загалу роз’яснимо, що флешмоб - це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії (сценарій), і потім швидко розходиться.
Поспілкувалися з його учасниками. Відрадно, що кожен із співрозмовників впевнено відповів про мету участі у заході, підбирав і передавав особисті слова вітання з нагоди свят. Відчувалося, що прийшли на майдан школярі із задоволенням, а не за примусом. Загальний посил був таким: «Ми – українці, і тому беремо участь у флешмобі з нагоди державного свята, вважаємо, що зараз, при кожній нагоді, слід засвідчувати свою любов і повагу до нашої Батьківщини, не лише словами, а й діями підкріплювати дух патріотизму, і власний, і своїх земляків».

Випускниця Настя Котяш, десятикласниці Валерія Кондратюк та Алла Борсук передали вітання землякам і щиро побажали всім українцям миру (фото на 1 стор.). Дівчата зазначили, що найбільше хвилюються за молодь, яка зараз воює на Сході України. Адже там хлопці, майже їх ровесники, по-іншому, значно глибше, розуміють і патріотизм, і поняття любові до Батьківщини. Найголовніше, аби змогли вони отак, найближчим святом, спілкуватися, радіти святам вже у рідному краї. «Вважаємо, що сьогодні не потрібно гучних і дороговартісних святкувань і Дня Конституції, і Дня молоді, бо час не той, – додають дівчата, – якщо у когось є зайва енергія і хочеться великих забав, то енергію, як варіант, можна на Сході вихлюпнути». Разом з сім’єю взяв участь у флешмобі і голова райдержадміністрації Сергій Киркевич. Прийшла підтримати своїх підопічних і начальник відділу освіти Ніна Стасюк. До речі, вона зауважила нам, що шкільна молодь Дубровиччини має ще багато цікавих ідей і думок, їх обов’язково втілюватимуть у життя. Голова РДА побажав усім землякам здоров’я, Україні – процвітання під мирним небом, злагоди і добра.
 Четвертокласник Роман Кот заспівав на майдані чудову пісню про козаків. Зрозуміло, що відразу, слухаючи про мужніх синів України, згадуємо про наших теперішніх захисників. Саме вони відстоюють сьогодні головні конституційні принципи: «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу».
Директор міської школи №2 Валентина Клюйко активно підтримувала своїх підопічних, і звісно, хвилювалася, аби флешмоб її вихованці презентували на майдані якнайкраще.
– Звісно, думала, чи вдасться зібрати учнів у період літніх канікул для проведення акції. Але відгукнулися мої вихованці на цю пропозицію охоче, тут представляють заклад учні від шостого класу і до випускників.
Усім землякам з нагоди Дня Конституції хочу побажати, щоб всі принципи і положення, задекларовані в Конституції, виконувалися і втілювалися у життя, бо вони покликані зробити наше життя стабільним і процвітаючим. А щодо юнацтва, то директорка переконана, що нинішнє покоління – молодь золота, впевнена в собі, їй випала доля зробити прорив передусім у своїй свідомості і долі України. А оскільки випускники хвилюються зараз за вступ до вищих навчальних закладів, то  зичу їм стати студентами омріяних вузів.
Із сім’ї Коржиків (фото вгорі) першою познайомилися з трирічною Веронікою. Дівчинка із зацікавленістю розглядала події на майдані, обличчя довкола, передусім дитячі. Маленька україночка щиро назвала своє ім’я, щоправда доросла тьотя не зовсім зрозуміла дитячої говірки, довелося у мами перепитувати. На фотосесію Вероніка погодилася охоче, і самостійно, і на міцних татових руках. Сім’я Коржиків, на жаль, флешмоб побачила не цілком. Випадково потрапили на це дійство, повертаючись з храму Божого. Щонеділі сім’я відвідує церкву. Тетяна і Юрій вважають, що саме з Богом у серці нам треба розбудовувати Україну, а найголовніше зараз, аби закінчилася війна і діти всієї України могли під мирним небом поряд з батьками радіти життю. Цього і побажали від родини нашим читачам. А Вероніка тоді ще не знала, який насичений і цікавий попереду чекає на неї день…
 Дубровицька церква «Благодать» спільно з сестрами і братами по вірі з Києва організувала для дубровичан День сім’ї. Мета заходу, як зазначив диякон церкви Микола Ярмошевич, ще раз наголосити на найважливіших життєвих цінностях, а це – сім’я, Бог, мир, любов. Організували на майдані та в парку багато дитячих розваг – енергійних, яскравих, нових, як для Дубровиці. Головний «режисер» дійства Кеті Гоулд розповіла, що розваги представлені міжнародним благодійним дитячим фондом «Абетка життя». Наша співрозмовниця зазначила, що вона американка, але вже багато років живе в Україні, бо тут бачить потребу і необхідність служінню людям. Кеті дуже сподобалася Дубровиця і жителі міста. А наших дітей пані Гоулд назвала чарівним дивом, безпосереднім і щирим. До речі, всі співробітники фонду разом з Кеті, члени дубровицької церкви спілкувалися з дітьми до вечора, стали єдиним цілим яскравої дитячої команди. Зазначила для себе, що такі ігри на повітрі не потребують великих капіталовкладень, передусім треба бажання дорослих їх організувати.
Отож щира подяка від дітей і їх батьків організаторам дійства за усмішки, за мить щасливого дитинства. Наприкінці свята розігрували також лотерею. У період літніх канікул, погодьтеся, дітям так потрібні подібні заходи. Особливо, коли оздоровлення у нас фактично нема.
Ще про одну зустріч цього дня не можу не розповісти у своїх враженнях. Зустріла на площі знайомого, онкохворого, який проходить курс хіміотерапії у Рівненському онкодиспансері. Розповів мені чоловік, що продали з дружиною все, що могли, бо державні програми для онкохворих діють лише частково, багато препаратів не виписується безкоштовно. Коли ж людина хоче жити, то зрозуміло, що рідні знімуть останню сорочку…
От і подумалося тоді, що наша Конституція давно потребує змін, хоча вона одна з найкращих світових зразків декларацій прав людини. Але не в змозі, з об’єктивних причин, Україна, на жаль, гарантувати сьогодні прописані в ній принципи, як-от, наприклад, безоплатна медична допомога. Погодьтеся, вона повинна бути офіційно платною, лише б була можливість чесно заробляти на оце лікування. Але перш за все, хочеться, аби закінчилася війна. Ні не хочеться. За це моляться всі матері України.
Любов КЛІМЧУК.


Немає коментарів:

Дописати коментар