Адміністративна реформа.

Чи будуть забезпечені інтереси усіх громадян

Читаю «Новини Рівного» від 25 червня цього року. Голова Корецької міської ради виступив з ініціативою створити Корецьку громаду і запрошує до неї всі бажаючі громади району. Цікавлюсь у сусідів – Рокитного – чи є у  них проблеми з формуванням громад? «Так, ми планували дві громади, але одна з них з центром у Березовому не буде самодостатньою, тому зупинилися на варіанті одна громада у районі, що дасть можливість рівномірного забезпечення усіх населених пунктів послугами».

В обох цих випадках прослідковується солідарність, а точніше підтримка малозабезпечених громад сильними. Цікава ситуація складається у нашому районі. Йде полеміка – скільки буде громад – одна, чотири, шість? При цьому ця полеміка іде без належного економічного обгрунтування і врахування інтересів усіх громадян району. Як дехто пише і говорить – нібито іде якась «підкилимна» робота, і районна влада щось приховує. Ще в статті «Про реформування громад. Думки з приводу» в ДВ №21 від 22.05.2015 року мною наведено аргументи на користь створення в районі однієї громади. Таке переконання  у мене є і сьогодні із наступних причин.

За підрахунками фінуправління в районі може бути зібрано 28 млн. грн. надходжень. З них 14,6 млн. припадає на м. Дубровицю. Враховуючи навіть теперішні витрати сільських рад, 13 з 23 з них будуть збитковими, 2 виходять без збитків і прибутків, і тільки 8 будуть мати прибутки. Збитковими та без прибутків будуть Колківська, Мочулищенська, Бережницька, Нивецька, Осівська, Селецька, Соломіївська, Трипутнянська, Лютинська, Лісівська, Велюнська, Великоозерянська, Залузька, Бережківська, Миляцька сільські ради.

Які ж тенденції намічаються в нашому районі? Висоцька сільська рада пропонує об’єднатися з Туменською і Людинською – (всі прибуткові), Удрицька – з Перебродівською, Жаденською, Миляцькою, Велюнською (з п’яти три прибуткові), проводяться консультації про об’єднання міської ради з Берестівською і Соломіївською сільськими радами (місто > 50% надходжень району, Берестя – прибуткова). Ці пропозиції підігріваються окремими політичними (і не тільки) силами. Все ніби добре, але що робити тим 12, що залишились, збитковим сільським радам? Все, що є в районі і в м. Дубровиця створювалося усіма жителями району, а результатами хочуть скористатись окремі. Для прикладу – заправкою на території Берестівської ради користуються всі жителі району, а податками від неї – тільки одна громада. Будемо діяти по принципу – «моя хата скраю»?

Так, громади мають право вибору, але треба зважати не на свої амбіції, а на задоволення інтересів усіх громадян району, на можливість забезпечення їх рівномірного розвитку. Була би у нас в районі десь ще одна така база (матеріальна і податкова) як у Дубровиці, або кошти на її створення не було б ніяких запитань.

Роками послуги громадянам в районі для зручності, враховуючи систему доріг, орієнтувались на Дубровицю, і це стало зручним для громадян. Лікарня, фінуправління, казначейство, управління земельних ресурсів, управління соцзахисту центр надання адмінпослуг, пожежна, органи охорони правопорядку, пенсійний фонд, банки, автобусне сполучення, ринок і т.д. є в м.Дубровиця. Чи є можливість і потреба мати таку базу обслуговування у маленькій громаді? Хоч не хоч, а громадянам все-одно прийдеться їздити у Дубровицю. Схоже, дехто в черговий раз хоче наступити на граблі – розвалити те, що склалось, а чи буде нове і коли? Чи зможе маленька громада сконцентрувати кошти на якусь програму, проект? Як будуть жити села, які залишаться осторонь громад?

Таких запитань виникає безліч, якщо громад буде багато і майже немає при умові створення однієї громади в районі.

Виходячи з існуючих  пропозицій, стає зрозумілим – для декого мета реформи полягає не у турботі за громаду, а скоріше це приціл на майбутні вибори та намагання збереження будь-якою ціною посад, а не інтереси громади.

На закінчення хочу наголосити: на сьогодні громади маючи право вирішувати питання місцевого значення, неспроможні їх вирішувати через брак коштів, відсутність інфраструктури (будівель, споруд, доріг), брак кадрів. Мета реформи – забезпечення спроможності громад самостійно, за рахунок власних ресурсів вирішувати питання місцевого значення. У малих громадах надмірна частина ресурсів і далі витрачатиметься на утримання апарату, а для реалізації місцевих проектів коштів не буде. Реформа назріла, питання тільки у строках її проведення, а право її вирішувати повинно бути забезпечене не за окремими особами, а за громадянами, з врахуванням інтересів усіх громадян району.

Григрій ШАХ, заступник голови районної ради.