Канікули:  чорниці,  бурштин, 

 море  у  снах  і  слово  Боже

У цю літню гарячу пору на нашому Поліссі села ніби вимирають. На вулицях важко зустріти і дітвору, і навіть бабусь, з їх посиденьками попід хатою. Хто дужий, усі на чорницях або десь на бурштині, а немічні у хатах прохолоду шукають. Період літніх канікул для сільської дітвори, як правило, – хороша нагода допомогти батькам у господарстві, з ровесниками поспілкуватися, а ще покупатися досхочу, якщо водойма є поряд. Коли настає сезон чорниць, відпочинок відходить на другий план.

Люди у селі влітку прокидаються із сонцем і їдуть у ліс на цілий день. Діти з дорослими намагаються копійчину заробити, доки є можливість. Сезон ягід швидко минає. Чим більша сім’я – тим більше назбирають, і там же відразу здають закупівельникам. Ціна на чорниці коливається цьогоріч від 20 до 25 грн. за кілограм. Погодьтеся, мала плата за важкий труд.

На вихідних обабіч лісу розговорилася з жінкою та двома дівчатками. Розпитую, як мама заохочує доньок рано прокидатися і у спекотний день спину день додолу гнути.

– Дітей не змушую силоміць. Вони поперед мене біжать – сміється мама. – Це їхній заробіток: вони самі здають чорниці і гроші собі відкладають.

Цікавлюся у дітей, а чи хотіли б відпочити десь у час канікул? Звісно, кажуть дівчатка, з радістю поїхали б до моря. От позаминулого року вони з однокласниками так гарно відпочивали в Одесі. На все життя це оздоровлення запам’ятається.

Роман із другом купують на базарі сучасний мобільний телефон. Хлопчикам по 13. З джинсів білоголовий Рома дістав гарно складену пачку гривневих купюр, серед них і доларові портрети проглядаються. У мене лунає дзвінок. Виймаю з сумки свій простий мобільний. Рома зауважує:  «О, і вам вже треба телефон змінити».

«Не знаю, не знаю, коли це станеться – жартую до хлопців, – дорогий». «А ви приїжджайте до нас, у село, – запрошують з посмішкою – підемо бурштин «бовтати», може, зловите й на телефон, – сміються хлопчаки. – Тільки гумові чоботи беріть, все інше вам дамо». Цікавлюся, чи хочуть відпочити хлопці десь на узбережжі. У відповідь пояснюють,  що найкращий відпочинок і настрій, як камінець гарний упіймається. А море їм зараз нецікаве.

Кожен знає, що літо – це чудова пора відпусток, відпочинку, сезон місцевих вітамінів з грядки і нескінченного задоволення від нових вражень!

Як каже законодавство, одним із стратегічних завдань державної політики у сфері соціального захисту громадян України є реалізація права дитини на оздоровлення і відпочинок, а турбота про здоров’я дітей і молоді є одним з основних показників ставлення держави до власного майбутнього. Сьогодні це твердження можна розглядати під різним кутом зору, бо і ситуація у державі сутужна, і на найнеобхіднішому доводиться економити.

Як би там не було, пріоритетним завданням усіх дорослих можновладців, на папері, і досі є збереження та відновлення здоров’я дітей, їх життєвих сил, запобігання бездоглядності, створення умов для продовження виховного процесу та розвитку творчих здібностей у канікулярний час. Однак, затягнувши пасок у багатьох державних програмах, довелося значно обмежити і оздоровлення дітей.

Отож про літній відпочинок поговоримо сьогодні з людьми, у яких є чималий досвід організації канікулярного дозвілля.

Ніна Стасюк (начальник відділу освіти РДА) зазначила, що цього року вперше у районі не діяли табори праці та відпочинку. Раніше вони організовувалися поруч з навчальною практикою, отож харчувалися в них діти за рахунок чорнобильських пільг. Натомість, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, з метою якісного навчання дітей іноземним мовам у контексті європейської інтеграції України, наближення до європейських стандартів та популяризації вивчення іноземних мов серед українських школярів на базі 22 загальноосвітніх навчальних закладів нашого району було організовано роботу літніх мовних таборів.

Їх передбачала диференційований підхід при роботі з школярами. Заняття проводилися переважно на свіжому повітрі, в ігровій формі, з широким використанням інтерактивних форм (робота в парах, групах, командах) тощо.

Щодо змісту роботи з учнями, то педагогами були обрані наступні тематичні напрямки: здоровий спосіб життя; талановита молодь країн, мова яких вивчається, та України; свята та традиції цих держав, театральна студія; студія мистецтв; екологія рідного краю. Отож школярам вдалося і відпочити, і мовні знання покращити. Детальна інформацію про роботу таборів можна прочитати на сайті відділу освіти РДА.

Юрій Бернацький (заступник начальника управління соціального захисту населення райдержадміністрації) розповів, що згідно із змінами у чорнобильському законодавстві, оздоровлення, на даний час, залишилося для пільговиків першої категорії (інвалідів внаслідок аварії на ЧАЕС) та дітей-інвалідів, чиє захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Однак і для таких громадян путівок у районі обмаль. Протягом червня надійшло лише 6 дорослих і три путівки для матері і дитини.  Оздоровлення для школярів за рахунок чорнобильського фонду цього року не передбачено.

Катерина Дерачиць (керівник Дубровицької міжрайонної дирекції  фонду соціального страхування від нещасних випадків) зазначила, що влітку не заплановане і оздоровлення дітей, застрахованих осіб фонду. Минулими роками, таких путівок у районі було достатньо. Як правило, багато підприємств і організацій користувалися можливістю організувати відпочинок дітей своїх працівників, тим паче, що Катерина Петрівна завжди доступно і вчасно інформувала про надходження путівок, переконувала дорослих, щоб оздоровили синів і доньок влітку при кожній нагоді.

Отож, робимо висновок, що масове організоване оздоровлення школярів у 2015 не проходитиме.

Однак, на щастя, знаходяться люди, які не за примусом, і не за державний кошт дбають про літнє дозвілля малечі.

Днями до рук потрапило гарне кольорове запрошення для дітей у табір відпочинку, що діятиме у Дубровиці у парку біля автовокзалу з 14 по 17 липня. Як з’ясувала, працюватиме від під егідою церкви ХВЄ нашого міста. Такі табори діяли вже у кількох селах району і діти відвідують їх з великим завдоволенням, причому, незалежно від віросповідання їх батьків. У запрошенні вказано: «Любий друже, якщо тобі від 5 до 15 років і ти хочеш гарно та весело провести час, запрошуємо тебе у християнський табір». Людмила Яцута, відповідальна за недільну школу у церкві ХВЄ, розповіла,що, до прикладу, у Круповому табір відвідували близько 150 дітей, юні крупівчани, мочулищани, нивеччани, були дітки і з Червоного. Ігри, конкурси, вікторини, вивчення біблії – все передбачено тут для змістовного відпочинку. А ще – смачний обід на свіжому повітрі і щире спілкування. Пані Людмила зазначила, що у таборі дітям не нав’язують жодних релігійних поглядів.

Приклад змістовної організації дозвілля для дітей вже був описаний у одному з номерів газети, того разу одноденну акцію для сімей у центрі міста організувала громада ЄХБ, завдяки київським братам по вірі. Відрадно, що не стоять церковні протестантські громади осторонь виховання і організації дозвілля дітей. Можливо, з часом долучаться до такої справи і громади православних церков району. Однак, зрозуміло, що організувати оздоровлення  в таких масштабах, як це забезпечували  державні програми і закони вони не в силі. Невідомо, чи повернемося коли-небудь до такої затратної і потрібної справи на державній основі, бо скрута б’є по кишенях все більше і більше.

Найкращий відпочинок, зрозуміло можуть організувати дітям самі батьки. Однак, далеко не всі спроможні відвезти дітей за власний кошт на морське узбережжя чи в гори. Гадаю, правильно думають ті, хто вважає оздоровлення дитини пріорітетним у літніх витратах. Кожен батько знає, де краще поправити здоров’я сина чи доньки.

Темно-сині руки від чорниць, губи, щоки і навіть ніс, і ми – усміхнені дітлахи у спекотну пору одягнені, як має бути, щоб не «погризли» комарі, взуті, аби не наступити на щось страшне у лісі, в хустинках і зі скляночками, прив’язаними на поясі, повертаємося зморені і щасливі вже далеко по обіді з повними кошиками ягід додому. Такі моменти дитинства, проведеного у селі, пригадуються, коли дивлюся в очі своїх юних співрозмовниць. З другого боку думаю, діти і лісовим повітрям подихали, і чорниць посмакували, і грошей заробили. Не найгірший варіант літнього відпочинку. Така картинка – це мить дитинства, напевно. Кожного з нас.

Проходять десятиліття, а літні канікули для сільських дітлахів змальовуються традиційною палітрою фарб. От тільки на бурштині зараз наші хлопчаки, на відміну від інших поколінь, можуть гарно підзаробити. І вже у батьків стоїть інше завдання, як правильно навчити їх використовувати зароблені кошти. Але це вже окрема тема. А поки що люб’язно зустрічають дітей наші місцеві озера, ліс, річка. І де б не був ти, для кожного з нас літо – це мить.

Любов Клімчук.