Земляки поділилися

частинкою душі

Вже кілька років поспіль під егідою Дубровицької міської ради у рамках святкування Дня міста у районному Будинку культури проходять творчі зустрічі з нашими земляками, якими пишається наша дубровицька родина. Організатор і незмінний ведучий дійства Микола Адамчук запрошує на ці вечори вихідців нашого краю, які досягли значних успіхів у науковому, мистецькому житті. 12 липня багатьом дубровичанам випала нагода поспілкуватися з такими нашими знаними земляками.

Відразу зазначимо, що молоді таланти культури нашого району значно пожвавили і прикрасили цю творчу зустріч, керівнику відділу культури і туризму спільно з колективом вдалося підібрати влучні і цікаві концертні номери, продемонструвавши перлинки Дубровиччини на районній сцені.

Зауважу, що спілкування з гостями творчого вечора почалося задовго до початку дійства. Олександра Костюка очікували у Дубровиці і колеги по роботі, і друзі, і просто пацієнти, аби висловити свої шанування або ж навіть у такій неділовій атмосфері отримати фахову консультацію. Чимало думок було почуто із вуст гостей ще у Дубровицькому музеї, бо всі запрошені були на відкритті виставки художника Євгена Безніска. Отож рамки спілкування не обмежилися кількома годинами, обумовленими у програмі свята. Міський голова Адам Кузьмич цього дня зазначив, що саме отакі зустрічі, щира підтримка, віра в Бога і людей дозволяють сьогодні нам змінювати світ довкола себе і сподіватися на добро у дні завтрашньому.

На жаль, не всі запрошені, через різну силу обставин, прибули до Дубровиці на творчий вечір, однак будемо сподіватися, що побачимо цих земляків наступними роками.

Луцький історик Юрій Федорович Максименко, котрому багато літ довелося пропрацювати в Дубровиці, зумів у своєму виступі об’єднати всі розрізнені факти про походження міста в єдине ціле та у багатогранній мозаїці відтворити суцільну картину, на якій на передньому плані чітко вимальовувалася постать нашого предка-трударя-полісянина.

Разом з Василем Попенком історик зібрав багато матеріалу про походження нашого краю, однак досі не видана книга про минуле Дубровиччни. Будемо сподіватися, що ця праця побачить світ найближчим часом. Вдова Василя Павловича Попенка Софія Якимівна окремо, з хвилюванням, обговорювала цю тему з Юрієм Максименком, бо переконана, що видання книги – це справа потрібна кожному з нас, тим паче, що є люди готові пронспорувати її видання.   

Олександр Власович Костюк - передусім знаний у Дубровиці лікар-травматолог. У 1990 році лікаря обрали народним депутатом України, тому цей мудрий і досвідчений фахівець залишив наше місто, проте завжди допомагав землякам вирішувати проблемні питання їх здоров’я. Олександр Власович працював заступником голови Комісії з питань здоров’я людини. Як фахівець медичної галузі, який мав змогу трудитися на вершині галузі медицини України, лікар розповів про підводні рифи реформування галузі, перспективи її розвитку, добрим словом згадав  тих людей, хто пліч-о-пліч з ним рятував життя і здоров’я в дубровицьких операційних, подякував землякам за підтримку і повагу.

Сергій Хомич – кандидат економічних наук, доцент кафедри Рівненського гуманітарного університету захистив кандидатську дисертацію на тему «Моделювання впливу інтелектуального капіталу на економічний розвиток». У доступній і цікавій формі розповів пан Сергій і про свої наукові здобутки, і людські цінності, які також можна виміряти, як виявляється, економічною наукою. Зокрема, гарні поради отримали батьки щодо виховання своїх дітей, їх освіти. Відчувається, що Сергій Хомич – науковець, який не втомлюється вчитися. Таким земляком може пишатися і його родина, викладачем – студенти, інтелектуалом – наше Полісся.

Нещодавно Указом Президента було присвоєне почесне звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ» Лесі Алексієвець, професорові кафедри Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, доктору історичних наук. З цим і привітали у залі нашу землячку. Леся Миколаївна вже не вперше виступала на творчій зустрічі від імені всієї своєї одбарованої родини. Минулого року ми познайомилися і з її талановитими батьками – доктором історичних наук, професором Миколою Алексієвцем, та кандидатом історичних наук, доцентом Марією Алексієвець, які розповідали про свої дослідження, історичні праці. Пані Леся щиро подякувала організаторам дійства, ще раз наголосила, що вважає себе невід’ємною частинкою нашого краю.

Талановита юрист Валентина Люліч працює у Рівненській прокуратурі. Красуня-підполковник має багато талантів, дарованих Богом.  Вона – українська поетеса, авторка двох книжок поезії та кулінарного детективу, член НСПУ. Валентина працює у жанрі співаної поезії. Свої вірші та твори інших авторів вона кладе на музику і виконує на літературних вечорах та зустрічах. Співану поезію подарувала поетеса і глядачам у залі. Валентина зазначила, що на Дубровиччині народився її тато. А мама – родом із Казахстану. У ось у такій інтернаціональній родині виросла талановита донька. Поетеса, зі слізьми на очах, поділилася сокровенним – завжди поважала і цінувала батьківщину свого тата, і все тут їй близьке і дороге.

На зустріч з дубровичанами Валентина Люліч прибула з творчим побратимом Сергієм Синюком – письменником, краєзнавцем, журналістом, членом національних спілок письменників і журналістів України, бардом і виконавцем власних пісень. До слова, і Валентина, і Сергій «запалили» глядачів своєю креативністю думок і поезій, підняли настрій, передавши свій свіжий, незаангажований погляд на життя.

Як завжди талант своїх підопічних – випускників ЗОШ №1 подарував у танці глядачам Федір Іванович Кренько, а ліцеїсти міста чудово читали поезію Григорія Царика.

Ось такою цікавою, різнобарвною була зустріч у районному будинку культури. Додамо кілька слів і про глядацьку залу. Прийшли на це  спілкування люди небайдужі, творчі, зацікавлені. Приємно, що багато серед нас таких, хто підтримує іскорку духовного життя міста, бо вона – основа нашого буття.

На нитку життя нанизуються намистини – як історія, як частинки землі – основи всього живого, наші зустрічі і події. Вже не одна намистинка отаких творчих вечорів приєдналася до святкування Дня міста. Де б не були ми, передусім ми діти своєї землі, батьківщини, яку не вибирають. Саме тут ми відчуваємося дітьми. Бо тут наше коріння. Щиро подякував міський голова всім, хто долучився до організації дійства, передусім Миколі Адамчуку, працівникам галузі культури і районного будинку культури. Всім, хто прийшов поспілкуватися з талановитими земляками. І так просяться на згадку слова:

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Любов КЛІМЧУК.