Життя «під тиском»: 

міфи та факти

У другу неділю травня у світі відзначали День боротьби з гіпертонією. Кожен третій українець потерпає від підвищення тиску. І до цієї недуги слід ставитися з усією серйозністю, адже її ігнорування призводить до непоправних наслідків. Разом з тим навколо гіпертонії розповсюдилось чимало міфів та хибних тверджень. Спробували спростувати їх разом з сімейним лікарем Лілією Іванівною Блащук.

«Ще зі школи ми знаємо, що серцево-судинна система складається із судин, якими циркулює кров. Рух крові забезпечує серце. Судини піддаються впливу з боку крові. Такий вплив називається артеріальним кров’яним тиском, що складається з двох значень – верхнього і нижнього. Максимальне, або систолічне – виникає при скороченні серцевого м’яза, а мінімальне, або діастолічне – у стані спокою. Гіпертонія – це захворювання, за якого відбувається стабільне підвищення артеріального тиску понад 140/90 мм рт. ст.», – пояснює Лілія Іванівна.

Міф 1: Підвищений тиск – це не страшно

Кров’яний тиск справді може іноді підвищуватися навіть у цілком здорової людини. Це може відбуватися при високому фізичному навантаженні або сильному хвилюванні. Таке підвищення – цілком нормальне. Але якщо тиск регулярно «стрибає» або постійно підвищений – це вже небезпечно. В такому разі необхідне обов’язкове лікування. Бо високий тиск ушкоджує дрібні артерії, стаючи причиною порушення роботи багатьох органів. «Обстріл», якому піддає гіпертонія головний мозок, серце, нирки очі, рано чи пізно може призвести до інсульту, інфаркту, серцевої і ниркової недостатності, втрати зору тощо. Тобто якщо нічого не робити, то ускладнення будуть незворотними.

Міф 2: Якщо в мене буде високий кров`яний тиск, я це обов`язково відчую

Гіпертонію називають «німим вбивцею». Більшість людей вважають, що при підвищенні тиску повинні турбувати головні болі, тремор тіла, почервоніння обличчя чи прискорене серцебиття, проте це не завжди так. Дуже часто люди, що хворіють на гіпертонію, не відчувають погіршення свого стану і навіть не підозрюють, що мають підвищений артеріальний тиск. А коли турбують головні болі, важкість у шиї, нудота, у вухах з’являється дзвін чи свист, це свідчить про значне  підвищення тиску  або, так званий, гіпертонічний криз. Тому надзвичайно важливо навчитися контролювати власний тиск. Це нескладно: міряти його вранці і перед сном. І не просто міряти, а записувати усі показники у щоденнику самоконтролю. Аби зрозуміти, що тиск постійно підвищений, зазвичай нам вистачає два тижні вимірів.  За підсумком цього ми визначаємо: яка амплітуда коливань тиску, який середній тиск, чи піднімається він до 140 іноді, або майже завжди 140, чи тільки зрідка опускається до 120. Щоб не помилитися, потрібно виміряти тиск багато разів.

Міф 3: У кожного – своя норма артеріального тиску

Деякі люди вважають високий тиск своїм нормальним станом, тому що не мають абсолютно ніяких скарг. Звичайно, індивідуальність не потрібно виключати, але існують загальноприйняті середньостатистичні рамки. Нормальні показники не повинні перевищувати 140 на 90 мм рт. ст. При деяких тяжких хронічних захворюваннях верхня межа може бути знижена. Наприклад, при цукровому діабету артеріальний тиск має бути не більшим 130 на 80 мм рт. ст.

Міф 4: На гіпертонію хворіють лише пенсіонери

Гіпертонічна хвороба за останній час значно «помолодшала». В основному це пов’язане із неправильним харчуванням, ожирінням, малорухомим способом життя та шкідливими звичками. Нерідко виявляють підвищений артеріальний тиск в людей молодого віку чи навіть у дітей. Це є дуже небезпечно, адже якщо не виявити і не лікувати гіпертонію одразу, то можуть швидко розвинутися ускладнення. Тому рекомендовано з 25 років кожних півроку контролювати в себе артеріальний тиск. Тим, хто старше 40, необхідно це робити не рідше ніж раз на місяць.

Міф 5: Гіпертонія – це спадкова хвороба

Навіть якщо у вас в родині більшість хворіють на гіпертонію, це не означає, що ви теж обов’язково занедужаєте цим. Якщо дотримуватися профілактичних заходів для збереження нормального тиску, то можете уникнути цієї недуги або значно сповільнити початок захворювання. Тому потрібно дотримуватися здорового способу життя, раціонального харчування з обмеженням солі, уникати стресових ситуацій та відмовитись від шкідливих звичок.

Міф 5: Пити пігулки варто лише, коли стане погано

Це дуже поширена помилка, яка коштує здоров’я, а інколи й життя пацієнтам. Сьогодні не існує іншого способу контролю артеріального тиску у гіпертоніків, окрім регулярного прийому медикаментозних засобів та здорового способу життя. Обов’язково потрібно дотримуватися усіх рекомендацій лікаря. Якщо було призначено чотири препарати, а ви вирішили приймати лише три, то це не означає, що ваше здоров’я покращиться саме на три чверті. Сучасні препарати працюють лише в комплексі і один без одного ніякої користі можуть вам не принести. Тому після нормалізації артеріального тиску потрібно продовжувати профілактичний прийом ліків щоденно. Самостійно змінювати або відмовлятися від лікування без попередньої консультації з лікарем не варто.

Слід нагадати, що за програмою «Доступні ліки», ви можете отримувати потрібні ліки безоплатно або доплативши невелику різницю.

Міф 6: Таблетки можна замінити народною медициною

Вважається, що раніше люди не хворіли на гіпертонічну хворобу, але це не так. Тривалість життя наших предків раніше становила не більше 40 років, тому вони рідко доживали до явних проявів гіпертонічної хвороби. Завдяки медицині, люди почали жити довше. Втім екологія стала набагато гіршою, змінився спосіб життя, що сприяє значному збільшенню кількості людей, хворих на гіпертонію. Використання лише народних рецептів без застосування науково доведених медикаментозних препаратів може значно погіршити перебіг даного захворювання та призвести до ускладнень. Тому якщо ви побачили чудодійний спосіб позбавлення від артеріальної гіпертензії, як-от настоянки чи спеціальні ванни – не варто витрачати час і кошти на ці методи.

Міф 7: Сусідці допомагає, значить і мені допоможе

Багато хто має родичів, друзів або сусідів-гіпертоніків, які приймають якісь препарати. І дійсно є якась частина ліків, які рекомендовані майже всім. Але кожний препарат має побічні дії. І якщо, припустимо, людині з високим тиском і з низьким пульсом призначать один препарат, то людині з високим тиском і з високим пульсом цей препарат протипоказаний. Тому що він змінить його пульс і може викликати аритмію. Пацієнтам з цукровим діабетом призначать третій препарат, а з аритмією – четвертий.

Міф 8: Щоб вилікуватися, достатньо 1-2 рази в рік «прокапатися»

На жаль, гіпертонічна хвороба – невиліковна, якщо вам встановлено цей діагноз, то ця недуга з вами залишиться назавжди. У світовій медицині доведеної ефективності від внутрішньовенних засобів не виявлено, для лікування гіпертонічної хвороби потрібно застосовувати таблетовані препарати. Врутрішньовенні препарати використовують лише при гіпертонічних кризах для швидкої та плавної нормалізації артеріального тиску.

Міф 9: Якщо довго приймати таблетки, то «хімія» може погано вплинути на інші органи

Побічні ефекти від препаратів можуть виникати, але не у всіх пацієнтів. Це дуже індивідуальний процес, який залежить від багатьох факторів. Для того, щоб не приймати ліки жменями, потрібно дбайливо ставитися до свого здоров’я, регулярно профілактично контролювати свій артеріальний тиск і, при появі проблеми, одразу звертатися до лікаря. На ранніх етапах хвороби достатньо змінити свій спосіб життя або приймати лише одну таблетку на добу. Якщо ж вам призначено декілька препаратів, для того, щоб уникнути негативних побічних дій, потрібно регулярно спостерігатися в лікуючого лікаря, періодично здавати аналізи та реєструвати електрокардіограму.

На заключення, варто узагальнити, що лікування гіпертонічної хвороби – це не лише проблеми вашого лікаря. Пацієнт також повинен докладати зусилля для утримання під контролем цієї підступної хвороби. Необхідно старанно дотримуватись рекомендацій, регулярно приймати ліки, вести здоровий спосіб життя та щоденник самоконтролю артеріального тиску і пульсу. Тільки взаємодія пацієнта і лікаря допоможуть побороти спільного ворога, який вбиває чи робить інвалідами тисячі українців.

Підготувала Леся Кузьмич.

 

Топ правил вимірювання тиску

 

Вимірювання тиску – не така проста справа, як багато хто вважає. Результати виходять такими різними, що можна нарікати на бракований тонометр. Не поспішайте розчаровуватися в приладі – ознайомтесь з простими правилами цієї процедури.

 

1. Спокій – важливий.

Пам’ятайте, що спокій – важливий для максимально правильних значень.

Не пийте каву та кофеїновмісні напої, не паліть і не виконуйте фізичні вправи за півгодини до вимірювання. Не треба стрибати,  бігати, кричати й дивитися жахи по телевізору. Виділіть принаймні 5 хв. на те, шоб розслабитись і відпочити. Заспокойтесь і тільки після цього надягайте манжету.

Вимірювати тиск потрібно через 30 хвилин після того, як ви прокинулися.

Також перед цим варто сходити в туалет, адже переповнений сечовий міхур підвищує показники тиску.

2. Не забувайте про правильну позу для сидіння.

А це: пряма спина (краще спертись на стілець або спинку дивана), ступні на підлозі, рука на пласкій поверхні (наприклад, столі чи подушці). Зверніть увагу, щоб середина манжети була на рівні серця. Не сидіть, перекинувши ногу за ногу, це завищує показники.

Важливо не накладати манжету поверх одягу. Його слід повністю знімати, а не закочувати рукав, адже це перетискає руку і впливає на результат процедури.

3. Вимірюйте тиск у той же час щодня.

Найкраще це робити зранку та ввечері.

4. Щоразу повторюйте вимірювання двічі або тричі з інтервалом в

одну-дві хвилини.

Так ви переконаєтеся у правильності показників.

5. Міряйте тиск на обох руках.

За проведеними дослідженнями, не має значення, на якій саме руці міряти тиск.

Але слід вимірювати його і на лівій, і на правій.

Значення на обох руках можуть відрізнятись на 10 мм рт. ст. або менше, що не є причиною для хвилювання.

6. Ведіть свій журнал цифр тиску, адже це зручно та швидко.

Це допоможе вашому лікарю оцінити ефективність лікування і вчасно надати необхідні рекомендації.

Сюди також можна додати інформацію про зміни способу життя напередодні вимірювання (наприклад, інтенсивні фізичні навантаження, вживання алкоголю або значної кількості солоної їжі тощо).

 

Нітрати в питній воді та їх вплив на організм людини

 

На даний час близько 70% всього населення,  яке проживає на території трьох об’єднаних територіальних громад колишнього Дубровицького району, вживає воду з шахтних і трубчастих колодязів (свердловин), розташованих на присадибних ділянках. В останні часи жителі сіл облаштовують в основному трубчасті колодязі, з яких роблять індивідуальні водогони.

Невідповідність питної води вимогам ДСанПін 2.2.4.171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за вмістом нітратів складає 14% від відібраних проб. При багаторічних спостереженнях перевищення нормативу по нітратах спостерігаєтся в шахтних і трубчастих колодязях сіл Трипутні, Велюнь, розміщених на території Дубровицької територіальної громади. 94% проб води з джерел децентралізованого водопостачання відібрано на договорних підставах за заявами юридичних і фізичних осіб.

Нітрати можуть потрапити в організм людини з неякісною питною водою, яка забруднена продуктами розпаду органічних речовин або вмістом азотнокислих солей. Особлива небезпека потрапляння шкідливих речовин у воду, пов’язана з близькістю сільськогосподарських полів, з яких змиваються добрива, потрапляючи в найближче водоймище різними шляхами.

При потраплянні в організм людини можливий розвиток водно-нітратної метгемоглобінемії, яка спричинена токсичною дією нітратів, що полягає у кисневому голодуванні (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація  пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком ціанозу. Групи підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята віком до 1-го року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм. Чутливі до нітратів також особи похилого віку хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.

Однією з причин наявності нітратів у колодязях є недотримання власниками санітарних вимог при облаштуванні та утриманні колодязів, вигрібних ям, надвірних туалетів та місць утримання худоби.

З метою запобігання негативному впливу нітратів на здоров’я населення рекомендуєтся: за можливістю якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Для приготування їжі для дітей віком до 3-х років використовувати тільки перевірену на якість питну воду із джерел централізованого та децентралізованого водопостачання. Для покращення якості питної води необхідно звернути увагу на можливі джерела забруднення, розташовані на прилеглій до колодязя території та усунути їх, при необхідності провести ремонт та очищення колодязя. Необхідно двічі на рік, у весняно-осінній період проводити профілактичну дезінфекцію води у колодязі.

Місця влаштування колодязів (свердловин) слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив, місць утримання худоби. Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка). Відповідно до санітарних вимог колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме відкачувати воду, чистити стінки від нальоту і дно від осаду з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення.

Ви можете провести дослідження питної води на вміст нітратів та інших хімічних речовин, звернувшись до Дубровицького відділення ДУ «Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» за адресою м. Дубровиця, вул. Шевченка, 54. Обстеження проводяться згідно з діючим прейскурантом цін. Телефони для довідок +38(068)08269; +38(067)5481863.

Володимир Савенков, лікар з гігієни праці Дубровицького відділення Сарненського районного відділу ДУ «Рівненський ОЦКПХ МОЗ».