Співачка-волонтер Христина Панасюк:

«Тримайтеся, наші рідні»

 

26 квітня у нашому краї побувала талановита та щира Христина Панасюк. Співачка, Патріотка, Волонтерка. Зустріла та супроводжувала Христину керівник волонтерського штабу «Руєвит» Світлана Правник.Найщиріші пісні та емоції звучали в цей день для захисників. Як сказала Христина, кожна зустріч з воїнами залишає глибокий слід у її серці. Зі Світланою Правник Христина дружить вже багато років.

 

Свою першу пісню про війну «Україно, підіймись з колін!» співачка написала після окупації Криму. «Війни у нас начебто ще не було – сказала Христина. – Щось таке незрозуміле починалося – але це ніхто ще не називав війною. А у мене в голові з’явилася пісня про те, що я не хочу, аби гинули солдати».

Починаючи з 2014 року, рівненська співачка-волонтерка побувала майже в усіх гарячих точках Донбасу. І зараз Христина їде і співає для тих, хто стоїть на варті України. Вона написала вже багато пісень на тему війни. Я запитала авторку, звідки вона черпає тематику для цих творів, адже про війну написано чимало? Христина відповіла:

– Кожна ситуація, кожна історія унікальна. Кожна із пісень – теж про щось особливе. І коли спілкуєшся з людьми уже безпосередньо на лінії фронту, знаєш приблизно їхню роботу, про дружні стосунки, це можна описати в пісні. Звісно, буває інколи такий творчий ступор і не завжди вдається сказати так, як хотілося б. А інколи пісня з’являється несподівано. Буває, що якась тема крутиться в голові довгий період і  не знаходиться важливих слів, але в якийсь момент вони з’являються. Це може бути вночі, або під час миття посуду і все кидаю і сідаю, пишу».

«Її пісні – це щось неймовірне, – зазначив військовий, який знає Христину ще з 2014 року. – Особливо для тих хлопців, які пережили страхіття, і знають, що таке життя і смерть, що таке поранення і що таке – захищати свою країну. Саме про це співає Христина – таке враження, ніби вона зазирає кожному з нас у душу. Її слова так пробирають, дуже сильний енергетичний заряд дають. Дуже сильну мотивацію. Хлопці на передовій відчувають, що вони там не забуті, роблять потрібну справу і їм є кого захищати».

В одній з пісень Христини Панасюк є такі слова: «Дай, Боже, сили нашим солдатам, щоб не лилась українська кров, щоб не плакали батько і мати, щоб не страждала їх вірна любов». Ці слова звучать як молитва. Як важливо доносити її нашим воїнам.

– Мабуть, мрія будь-якого артиста, будь-якого музиканта – це збирати стадіони, щоб тебе чула величезна кількість людей. Але у певні моменти життя розумієш, що жоден стадіон не зрівняється з бліндажем. Або із палатою шпиталю, у якій лежать два-три бійці, – поділилася думками Христина. – Вони чекають, що ти їм заспіваєш. І вони тобі вдячні за те, що тобі не байдуже.

Христина Панасюк – викладач фортепіано у музичній школі, концертмейстер. Раніше вона писала пісні про кохання та на соціальні теми: про діток-сиріт, онкохворих, ветеранів Другої світової війни. Співала Христина й про те, як важливо інколи просто допомогти тим, кому важко. Так Христина Панасюк і робить: допомагає усім серцем.

Люба Клімчук.