Змінилась назва вулиці:

чи треба переоформлювати документи?

«Вулиці українських міст та сіл мають бути рідними та близькими нам», – йдеться у дописі на «Фейсбук»-сторінці Дубровицької міської ради. Місцева влада закликає взяти участь в опитуванні щодо перейменування вулиці Артеменка в місті Дубровиця. У переліку можливих варіантів: вулиця Героя України Віктора Головка, вулиця Борок, вулиця Романа Шухевича, вулиця Федора Пляшка та власний варіант.

Пропонують змінити радянські, проросійські та пробілоруські найменування й інших вулиць у місті та селах громад Дубровиччини. У Висоцькій ОТГ, наприклад, на громадське обговорення виносять перейменування вул. Білоруська, Комунальна (с. Висоцьк), вул. Колгоспна, Білоруська (с. Вербівка), вул. Колгоспна в с. Бродець, вул. Калініна в с. Золоте та в с. Тумень, пров. Колгоспний в с. Людинь, вул. Білоруська в с. Городище, вул. К.Хомича в с. Партизанське.

Щоправда навколо цього процесу точаться дискусії. Одні виступають «за», інші кажуть, що це «не на часі». Один з головних аргументів противників перейменування, мовляв, у людей будуть проблеми. Бо ж доведеться всі документи перероблювати і це забере купу часу та грошей.

Чи справді це так, чи доведеться вносити зміни у ті чи інші документи, ми запитали у Юлії Міхнової, керівника Сарненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Юлія Олегівна надала роз’яснення з цього приводу.

 

Чи треба змінювати «прописку»

після перейменування?

Обов’язково змінювати місце реєстрації (так звана «прописка») не потрібно. У чинному законодавстві не передбачено обов’язку громадян вносити подібні відомості, оскільки зміна назви вулиці не є зміною реєстрації місця проживання.

Перереєстрацію можна здійснити під час обміну паспорта чи зміни  прізвища, тобто коли виникає безпосередня потреба у заміні документів. Тож після перейменування вулиці ніхто не буде змушений бігти до міграційної служби за відміткою про нову адресу.

«У разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Ці відомості за бажанням особи вносяться до відповідних документів, що містять відомості про місце проживання/перебування», – пояснює Юлія Олегівна.

 

А як щодо документів на нерухомість?

Те саме стосується і документів, що засвідчують право власності на нерухомість. Вони залишаються чинними у випадку перейменування вулиці, на якій розташоване нерухоме майно, і вносити зміни до них необов’язково. Йдеться,  зокрема про свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу, дарування тощо.

Водночас за власною ініціативою чи у разі потреби (купівлі-продажу, дарування) власник майна, стосовно  якого відбулися зміни,  має право звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про внесення змін.

«Отож, якщо власник бажає продати, подарувати або передати у спадок свою нерухомість, у документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва», – додає пані Юлія.

Від редакції: фактично для простих мешканців це нічого не змінює. Навіть якщо ми говоримо про призначення субсидії. Про перейменування вулиці повідомляються всі державні органи, соціальні служби, тому вони мають приймати документи як із новими назвами в адресах, так і із старими. Усі реєстри громадян мають бути приведені у відповідності до змін. Звісно певний час паралельно «співіснуватимуть» старі та нові назви. Але зміна найменування вулиці не є підставою для відмови в отриманні субсидії.

 

Чи потрібно змінювати відомості

про місцезнаходження юридичної особи?

Трохи інша ситуація у підприємств, установ та організацій. Перейменування вулиці, де розташована юридична особа, є зміною її місцезнаходження. Це передбачає необхідність внесення відповідних змін в установчі документи, змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повідомлення банківських установ і контрагентів про зміну реквізитів у чинних договорах, виготовлення нових штампів, бланків тощо.

Водночас, зазначає Юлія Міхнова, законодавство не встановлює граничних термінів для проведення зміни відомостей щодо місцезнаходження, а отже, суб’єкт господарювання сам може вирішувати, коли необхідно провести реєстрацію змін.

До того ж не справляється адміністративний збір за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів благодійних організацій та юридичних осіб, якщо ці зміни пов’язані із прийняттям Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Нагадаємо, що з усіма питаннями, які потребують професійної консультації юристів,  можна  звертатися за телефонами Сарненського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги – (067) 856-74-35 або Дубровицького бюро правової допомоги – (097) 520-51-85.Також правову допомогу можна отримати, завітавши за адресами: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 4 або м. Сарни, вул. Суворова, 8. Або ж зателефонувати до контакт-центру системи БПД 0 800 213 103 чи написати на електронну пошту: sarny.rivne@legalaid.rv.ua