пʼятниця, 3 лютого 2017 р.

* Увага: перевірка
НА ТЕ Й КІТ, ЩОБ МИШІ НЕ СПАЛИ

У соцмережах, мов снігова лавина, поширюються чутки про тотальні перевірки малого та середнього бізнесу. Називають навіть вже перевірені й на захмарно великі суми «оштрафовані» об’єкти такого бізнесу. Зокрема, бадьоро обговорюють, як «постраждав» від «перевіряльників» салон «Амбер» у Дубровиці. А у Колках в якомусь магазині, кажуть, «контролери» також «нагріли» власника на солідну суму, але згодом повернулися й з вибаченнями порвали свої акти, мовляв, перевірку провели неправильно. Однак жодним словом ніхто не обмовився, яка така міфічна служба наводить лад в районі. При цьому коментарі можна почути та почитати діаметрально протилежні. Одні з користувачів глобальної павутини злорадно потішаються, шкодуючи навіть, що «замало здерли з бізнесменів», дехто щиро співчуває їм, а більшість просто губиться в здогадках, хто ж так взявся «пресувати» малий бізнес? У зв’язку з численними зверненнями до редакції підприємців району, ми спробували розібратися, який то об’явився кіт, щоб миші не дрімали.




Насамперед обдзвонили всі місцеві контролюючі служби, проте всюди відповідали однотипно: «Ми перевірок не проводили». Власниця салону краси «Амбер» Тетяна Ковташ, де ніби-то виявлено порушень аж на понад 30 тис. грн., на наше запитання, чи це правда, розсміялася. «Останнім часом з цим запитанням мене діймають безліч знайомих. Ні, неправда. Ніяких перевірок у нашому салоні взагалі не проводили», – відповіла жінка. Заперечують, що потрапили під «каральний меч» перевіряючих й всі підприємці з Орв’яниці, де, якщо вірити чуткам, в одному з магазинів власника оштрафовано на 90 тис. грн. Проводити редакційне розслідування по Колках, зважаючи на міфічність попередніх географічних точок «жертв», ми вже навіть не стали. Скоріше всього, це також виявиться «пушкою», як й те, що весь готель «Дружба» переповнений перевіряльниками. Там, до слова, зараз якраз – прірва вільних номерів. Отож, можливо, як каже народна мудрість, це в страху очі великі, й бізнесмени просто не здатні перебороти внутрішні побоювання у зв’язку з численними цьогорічними нововведеннями? Або й справді, як допускає одна з підприємців, десь нашвидкуруч скористалися довірливістю наших людей зальотні шахраї?
Кожного бізнесмена, з ким ми спілкувалися під час підготовки даного матеріалу, хвилює, перш за все, стабільність та відсутність перешкод дії його бізнесу. Подекуди цю стабільність забезпечує діюча влада, подекуди вона, навпаки, перешкоджає оптимальній праці бізнесменів. На жаль, ситуація в Україні складалась таким чином, що малий та середній бізнес потерпав від непомірних податків та безкінечних раптових перевірок, і всі представники бізнесу були вимушені затягнути пояси, котрі своїм розміром вже досягли їх шиї. Для того, щоб полегшити життя українському бізнесу, Державна регуляторна служба вирішила продовжити мораторій на проведення перевірок до кінця 2017 року. Ця міра стала необхідною за причиною того, що наразі вісімдесят відсотків усіх контролюючих органів знаходяться на стадії реформування та реорганізації, яка значно затягнулась.
Для повноти інформації закликаємо усіх підприємців інформувати редакцію газети про перевірки їхнього бізнесу. Давайте навчимося працювати прозоро й відстоювати свої права разом. А зараз деякі відомості, які, гадаємо, стануть в нагоді кожному.
Отож наприкінці минулого року Президент України Петро Порошенко підписав закон про мораторій на планові перевірки підприємців до кінця 2017 року. Закон розширив права підприємців. Зокрема, документ дає право бізнесменам не допускати посадових осіб органу державного контролю для проведення перевірки, якщо ними не пред’явлено відповідне погодження Державної регуляторної служби. Водночас документом також регламентуються випадки, коли державний контроль може проводитися. До 31 грудня 2017 року позапланові перевірки будуть здійснюватися держорганами за письмовою заявою суб’єкта господарювання; за рішенням суду; у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
Згідно з прийнятим законом про внесення змін в податковий кодекс України, не тільки робляться значні поправки у кодексі, але й обмежується можливість перевірок великої кількості суб’єктів підприємчої діяльності. За цим документом, продовжений мораторій на 2017 рік запобігає здійсненню перевірок наступних осіб:
Тих організацій, підприємств та фізичних осіб, чий прибуток за останній рік сягнув менше, ніж двадцять мільйонів гривень. Перевірки таких осіб здійснюються виключно за рішенням суду, за запитом самого підприємця й з дозволу на це Кабінета Міністрів та у відповідності до кримінального кодексу. Проте це не стосується деяких осіб, які входять фактично в цю категорію, а саме тих, хто ввозить та реалізує на території країни підакцизні товари. Також служба контролю має право здійснити контроль, якщо він стосується виконання норм податкового кодексу та всіх пунктів кодексу.
Якщо ви підприємець, чий прибуток становить більше двадцяти мільонів гривень, то перевіряти вас будуть так, як і раніше. Якщо ваш прибуток менше двадцяти мільонів, але ви ввозите та реалізуєте товар з-за кордону, то для вас також нічого не змінилось, і перевірки будуть ставатись так само, як і раніше, з такою ж частотою та випадковістю.
У відповідності до вищезазначених даних, мораторій є, але він неповний, і насправді не надає великої переваги українському бізнесу. Перш за все, будь-який бізнес будуть, як і раніше, перевіряти на наявність неоформлених співробітників. Це в цілому логічний підхід, оскільки держава запровадила курс на вивід заробітних плат з тіні, і через даний законопроект намагатиметься запевнити бізнесменів, що дешевше буде оформити співробітників та платити за них мінімальні податки, ніж сплачувати штрафи, тримаючи в себе неоформлених людей. Якщо взяти до уваги, що штрафи за недотримання правил прийому на роботу значно зросли, а кримінальну відповідальність за порушення ніхто не відміняв, держава, вірогідно, досягне успіху в своєму плані.
Щодо розміру штрафів, то вони таки вражаючі: (Нову норму Кодексу законів про працю України щодо відповідальності роботодавців за використання найманої праці без юридичного оформлення, а також виплату зарплати «у конвертах» ще 28 грудня прийняла Верховна Рада).
Зокрема, відтепер юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичної роботи повний робочий час, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску – у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення;
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної заробітної плати.
Зазначені штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, встановленому Кабміном. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, що можуть здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, дуже об’ємний.  Їх можна розділити на групи наступним чином: фіскальні органи, що покликані забезпечувати інтереси казни і наповнення бюджету; контролюючі органи, що покликані забезпечувати безпеку життєдіяльності громадян; правоохоронні органи, що покликані забезпечувати інтереси суспільства та держави. Фіскальні та контролюючі органи можуть проводити планові перевірки на підставі відповідного розпорядження, позапланові, в світлі останніх законодавчих змін, проводяться за виняткових обставин.
Перевірки завжди є стресовим фактором для платників податків і нехтувати можливістю їх уникнути можуть хіба що особи із залізними нервами. Тож більшість знайомих автору суб’єктів підприємництва моніторить план-графік перевірки на предмет того, чи потрапило їх підприємство до цього графіка. І якщо вони знаходять в ньому все-таки своє підприємство, то на плечі бухгалтерів та керівника лягають обтяжливі обов’язки з підготовки до перевірки. Наприклад, критерій, за яким згідно з ПКУ можна потрапити до цього плану-графіка, є ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Цей ризик має свої ступені (низький, середній та незначний), з урахуванням яких установлюється періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків: «платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік». Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями доручено встановлювати Міністерству фінансів України. Нині діє Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Мінфіну від 04.08.2016 р. № 723.
Якщо вам все-таки випало пережити, скажімо, фіскальну перевірку, зверніть увагу на наступні моменти. Платник податків зобов’язаний отримати від представників фіскального органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на перевірку. Якщо ж він заперечує наявність підстав для перевірки, такий платник податків може не допустити їх до проведення перевірки. Крім того, він не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника фіскального органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.Камеральна перевірка – це перевірка, яка здійснюється посадовими особами контролюючого органу без виїзду до платника податків на підставі податкової звітності, тобто перевіряються лише дані, наведені у поданих звітах.Для її проведення не потрібно жодного спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода на проведення такої перевірки, як і присутність платника податку, також не потрібні.
Під час такої перевірки насамперед перевіряється логіка форми, арифметика, звертається увага на відповідність форми самої декларації, наявність усіх додатків, підписів та правильність заповнення показників. Камеральна перевірка проводиться в один із таких способів:в електронному вигляді;шляхом зіставлення даних програмних продуктів, результатів автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел.
Резонно має виникнути запитання, де й яким чином можна оскаржити акт перевірки? Візьмемо, наприклад, процесуальні норми, які регулюють наслідки проведення перевірок платників податків. За результатами перевірки, у разі виявлення порушень, відповідно до ст. 86 Податкового кодексу України, складається акт, який і містить аналіз та висновки щодо всіх порушень, допущених платником податків і виявлених у процесі перевірки. Сам собою акт не створює жодних прямих наслідків для платника податків, перелік у ньому тих чи інших фактів не порушує прав платника податків і є лише підставою для винесення податковим органом повідомлення-рішення, на підставі якого з платника податків стягується сума донарахованої недоїмки, штрафу та пені. Це ж рішення може бути оскаржене платником податків в адміністративній або судовій процедурі.

Людмила РОДІНА дякує за допомогу та сприяння у підготовці матеріалу управлінню соціального захисту, юридичному сектору та відділу економіки РДА.


* Продовження теми
Управління Держпродспоживслужби в Дубровицькому районі (далі Управління) на Ваш запит (від редакції – щодо перевірок) доводить наступне: статтею 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів  державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» викладено перелік органів державного нагляду, на які не поширюється заборона проведення планових заходів державного нагляду. Перевірки посадовими особами управління на 2017 рік планується проводити згідно з плановими заходами державного нагляду, який розміщеного на сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області  і відповідно до дат початку проведення перевірок, визначених цим планом.
Суб’єкт господарювання письмово повідомляється про проведення перевірки не пізніше, як за десять днів до її початку.
При проведенні перевірки посадова особа Управління пред’являє суб’єкту господарювання посвідчення, наказ про перевірку та направлення на перевірку.
Результати перевірки оформляються в уніфікованих актах перевірки.
В разі виявлення порушень з заходів адміністративного впливу застосовуються приписи, звернення до правоохоронних органів, судових органів, пропозицій про відсторонення та інші – листи в органи влади, вищестоящі органи.
При здійсненні планових заходів, посадова особа Управління зобов’язана діяти в рамках Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»  від 05.04.2007 року, зі змінами, які внесені до Закону від 03.11.2016 року. 
Лариса Шеремета, т.в.о. начальника Управління.          

ВИРІШУВАЛИ КОЛЕГІАЛЬНО


На засіданні виконкому міської ради, що відбувся в п’ятницю, 27 січня, з-поміж іншого заслухали звіти керівників комунальної служби міста та КП «Ринок» (було відмічено збільшення надходжень від ринкового збору та хорошу роботу комунальників під час снігопадів); визначилися з виплатою стипендій дітям-сиротам або дітям, позбавленим батьківського піклування, які вступили та навчаються на денній формі навчання  (призначено таку стипендію цьогоріч семеро молодим дубровичанам, для студентів вишів її розмір становитиме 400 грн., спеціальних навчальних закладів – 200 грн.); дали дозволи на зрізання та формування крон дерев (всього розглянули майбутню «долю» двох десятків дерев у місті); визначалися з приводу дозволів  на розміщення тимчасових споруд, режимів роботи торговельних та закладів побутового обслуговування тощо.

Немає коментарів:

Дописати коментар