пʼятниця, 3 лютого 2017 р.

Скасування вихідних 8 березня,
1 і 9 травня. Що ж буде натомість?
Нещодавно мережею пролетіла інформація про те, що Український інститут державної пам’яті підготував законопроект про скасування трьох державних свят: 8 Березня, 1 і 9 Травня. Аргументували це тим, що Україна продовжує рух на декомунізацію. Згадаймо, що 13 жовтня 2014 року Президент України підписав документ, у якому зазначено: День захисника України відзначати 14 жовтня, а не 23 лютого. Але чи повпливає скасування відмітки «державне свято» на ставлення українців до звиклих вихідних?



Міжнародний жіночий день виник у зв’язку із визнанням прав жінок. Деякі історики зазначають, що він знаменував утвердження феміністичного руху на фоні загальноутвердженого патріархату. 8 березня 1857 року на маніфестації у Нью-Йорку зібралися жінки-робітниці, які вимагали 10-годинного робочого дня, кращої оплати на фабриках та поліпшення умов праці. 1910 року на Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені Клара Цеткін запропонувала святкувати 8 березня Міжнародний жіночий день – як символ солідарності всіх жінок у боротьбі за політичні, соціальні та економічні права.  
8 березня 1917 року у Росії теж відбулася жіноча демонстрація. Після того, як цар зрікся престолу, адже цей рік приніс і революцію, тимчасовий уряд надав право голосу для жінок. 1913 року у Санкт-Петербурзі (тоді - Петрограді) вперше святкували жіночий день. Уже після створення СРСР Й. Сталін зазначав, що «жінка працює відтепер не тільки на чоловіка і батька, а й на себе». Після інтернаціоналізації свята цей день був оголошений вихідним в Україні, Білорусі, Росії, Азербайджані, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Македонії, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, Монголії та В’єтнамі.
Віталій Максимчук, один із найавторитетніших викладачів Острозької академії, акцентує: «Не дивуйтеся, що не вітаю вас, дівчат, із цим радянським святом. Хіба потрібен спеціальний день у році, аби віддавати належне ролі жінці в цьому світі? Свідомий українець повинен розуміти, що мінятися потрібно починати із себе. Навіщо країні, де живуть такі красиві дівчата, люблячі мами та цікаві особистості, зайвий привід віддавати шану радянській добі?»
Що ж до Дня солідарності трудящих, то Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті – заявив, що ні про яке свято не може бути й мови. Крім цього, 2 травня «це взагалі українське ноу-хау, тому що в цей день нема ніякого свята». Історія одного з найдивніших весняних вихідних бере свій початок ще від придушення повстання чиказьких робітників місцевою поліцією. Виступи людей, що важко працювали, були спрямована на те, аби зменшити робочий день до восьмигодинного. Через три роки після того, як кров демонстрантів заповнила каналізації міста, Паризький конгрес 2-го Інтернаціоналу запропонував назвати 1 травня Днем солідарності робітників усього світу. Страйки охопили і тодішню Російську імперію. 1917 року відбулося перше відкрите святкування на цій території.
Одна зі студенток-третьокурсниць зауважує: «Це повне безглуздя забирати у людей право на свято. Фактично це змінить ситуацію лише на календарі, адже 1 травня уже не буде позначене червоним. Але невже ті, кому в голову прийшла подібна ідея,думають, що це найбільша проблема, яка підстерегла країну? На Сході війна, а ми робимо цілий бунт, аби скасувати «неукраїнські вихідні»».
Чи не найбільше дискусій викликала ідея про переведення акценту з 9 на 8 травня. Володимир В’ятрович тлумачить це так, що потрібно «разом із Європою вшановувати пам’ять загиблих у Другій світовій війні». Нагадаємо, що 8 травня країни Європи святкують День пам’яті та примирення.  Фактично свято 9 Травня залишиться, але статус вихідного дня втратить.
Світлана, жителька Дубровиці, яка працює у одному із магазинів міста, розповідає, що «коли оголосили, що 23 лютого вже ніхто із українців святкувати День захисника Вітчизни не буде, народ досить спокійно, навіть піднесено сприйняв цю інформацію». Жінка висловлює припущення, що це навіть згуртувало українців, зміцнило бойовий дух. Згодом додає: «Але почувши про те, що 9 травня тепер теж «не наше свято», я дуже обурилася. Як це так? День пам’яті – це одне, але навіть у нас у місті ще, на превелике щастя, живе декілька стареньких дідусів, для яких День Перемоги – це не просто два слова. Як сказати, дивлячись їм у очі, що такого свята в Україні вже фактично нема?!»
Цікаві нововведення планують зробити натомість. Наприклад, 9 березня відзначати Шевченків день, а другу п’ятницю вересня приурочити Дню сім’ї. Опитування, проведене серед населення, віддзеркалило таке: понад 60% людей проти таких змін, 18% - повністю підтримують законопроект, інші ж - ставляться до цього досить пасивно.
Багато відомих людей висловили свої міркування у мережі Facebook. Дехто іронічно пропонує навіть святкувати день народження Леніна. Були й пропозиції позбавити В. В’ятровича його повноважень. І якщо відкинути усі гарячі аргументи, які часто підігрівають людські емоції, то залишається лише стежити за новинами, аби встигнути (в разі потреби) перепрограмувати свої внутрішні календарі на новий лад.
Вікторія Селезень,

студентка Національного університету «Острозька академія».

Немає коментарів:

Опублікувати коментар