Колядичі прижилися

на новому місці

 

Після аварії на Чорнобильській АЕС їх рідне село Великі Озера підлягало обов’язковому відселенню. Але люди відстояли його, бо не хотіли залишати рідні місця.

А ось сім’я Петра і Ганни Колядичів змушені були переселитися, оскільки переживали за здоров’я найменшого шестирічного Віталика. Старші діти Надія та Анатолій на той час вже мали свої сім’ї, але теж, як і батьки, шукали прихистку від чорнобильського лиха: спочатку у Рівненському районі, а згодом переселилися у Млинівський – у село Ставрів. Анатолій залишився у Заріцьку Рівненського району.

– Я тоді був малим, але пам’ятаю, що нам держава дала новий будинок. Батьки переплановували, ремонтували його, – згадує ті часи Віталій Петрович Колядич. – Батьки отримали роботу у місцевому колгоспі, тоді він був економічно міцний. Я навчався у Підлозцівській школі. Брат і донині мешкає у Рівненському районі, сестра тут, у Ставрові, працює завгоспом в дитсадку в Підлозцях. Мама уже на пенсії, а батько, на жаль, п’ять років тому помер.

Віталій Петрович закінчив два університети – Рівненський ім. С.Дем’янчука та Волинський. Працював  у школі, а зараз в ТзОВ «Алекмір», яке орендує в місцевих селян земельні паї, вирощує на них сільськогосподарську продукцію.

– Місцеве населення в ті роки прийняло нас гостинно, –каже Віталій Колядич. – Ми тут прижилися, хоча, звичайно ж, з теплотою згадуємо своє рідне поліське село Великі Озера. У мене троє діточок народилися уже тут, у Ставрові. Найменшій доньці Тіні  три роки, синам  Станіславу – 6, Марку – 8 років, вони учні Підлозцівського ліцею. У нашому селі ще чимало сімей, які переселилися сюди з північних, поліських районів Рівненщини.

До речі, Віталій Колядич – депутат Підлозцівської сільської ради трьох скликань. Це свідчить про те, що його поважають люди, якщо довірили йому представляти їх інтереси у Підлозцівській сільській територіальній громаді.

Олександра ЮРКОВА.

Рівне.

 

На знімку: подружжя Надія та Віталій Колядичі з дітьми Марком, Станіславом і Тіною.

Фото із сімейного альбому.