пʼятницю, 26 лютого 2021 р.

 









Амбулаторія працює, але без лікаря

 

Виповнюється рік з того дня, як почала свою роботу лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини у Кривиці. Заклад побудовано з метою розвитку системи охорони здоров’я у сільській місцевості, на це було виділено субвенцію з державного бюджету у сумі 6,25 млн.грн.

Днями ми побували у закладі з сільськими старостами Романом  Щуром та Віктором Кузіним. Така ж амбулаторія зводиться у Сельці, отож Віктору Павловичу було цікаво ознайомитися з роботою медичного закладу.

Зараз працює в амбулаторії три людини. Це - медсестра Оксана Олександрівна Рока, санітарка Ганна Панасівна Борщ та двірник Катерина Романівна Щур. Як розповідає медсестра, протягом дня в середньому звертається у їх медзаклад до десяти чоловік, багато людей просять проконсультувати по телефону. В амбулаторії можна зробити електрокардіограму. Є також аналізатор, але зараз відсутні реактиви.

Як на мене, для села це гідний медичний заклад (кажу про приміщення), хоча вже й тут видно недопрацювання будівельниками. Однак… Найважливіша проблема закладу – це відсутність лікаря. Раніше сюди приїжджали кваліфіковані спеціалісти, досвідчені лікарі Микола Дацько та Галина Салівонова. У той час, за словами Оксани Олександрівни, багато людей приходили на огляд та за консультаціями. Микола Володимирович пішов на заслужений відпочинок, а Галина Дмитрівна, на превеликий жаль, перехворівши коронавірусом, досі не має здоров’я. Про обох спеціалістів говорять у Кривиці дуже позитивно і раді були б бачити цих людей у себе знову. Але пандемія перебила, на жаль, ритм роботи лікарів у цій установі. Працівники закладу так і озвучили основну проблему: «Нам треба лікар, це головне». Зрозуміло, що навіть у дуже гарних умовах, без фахівця, нема бажаних результатів.

А умови в амбулаторії справді є. Оксана Олександрівна провела нам екскурсію закладом. Світлі кабінети, всюди комфорт, чистота, порядок. Є аптечний відділ, де можна придбати ліки, але антибіотиків нині не дозволяють продавати. У санвузлі, а їх тут аж три, передбачено додаткове обладнання для літніх і немічних людей. Якщо порівняти цей санвузол, наприклад, із тим, який є у ЦРЛ, то це, небо і земля. Є обладнана кімната для відпочинку діток, опалення електричне, є три бойлери. На жаль, на стінах вже видно деінде невеликі тріщини…

Я не фахівець у галузі медицини, але чую від багатьох людей, що варто було б передусім довести до ладу нашу головну лікарню, зробити там капітальний ремонт, закупити все необхідне обладнання. А то амбулаторії по селах будуються, а питання роботи лікарів у них відкрите.

Все ж, сподіваємося, що пандемія завершиться, і у Кривицю знову буде їздити сімейний лікар і приймати людей. А поки що жителів цього села не раз зустрічаю у стінах районної лікарні, бо той на рентген, а той на аналізи…

Чи «рентабельними» будуть сільські амбулаторії, покаже час. У Кривиці та Залішанах нині проживає триста жителів, діток до року тут п’ятеро. Демографічна ситуація, на жаль, погіршується. Якщо говорити про майбутнє сільських амбулаторій, то, мабуть, варто передусім задуматися про майбутнє наших сіл.

 

Люба КЛІМЧУК.

 

Оксана Довжик у «Фейсбук» написала: «Дорогі друзі! Хочу долучитися до збору коштів, на підтримку наших воїнів. Оголошую продаж своїх робіт, ви отримаєте естетичне задоволення та рукотворний оберіг. Висота ляльки – 35 см, ручна вишивка. Отримані кошти передам для нашої волонтерки Світлани Правник. Ціна ляльки – 700 грн.».

 

Немає коментарів:

Дописати коментар