«ВОНИ ВИСТОЯЛИ –

НЕ ВИТРИМАВ БЕТОН»

 

242 дні – це на тиждень менше, аніж героїчна оборона Севастополя від фашистських загарбників під час Другої світової війни, і значно довше за оборону Брестської фортеці. Саме стільки трималися наші мужні захисники Донецького аеропорту, вписавши славетну сторінку в українську новітню історію.

 

Воєнна історія ДАПу розпочалася в ніч на 26 травня 2014 року, коли на територію аеропорту вдерлися приблизно 80 добре озброєних бойовиків «ДНР».

Невдовзі в аеропорту висадився десант українських військових, які витіснили бойовиків із низки будівель аеропорту, зайняли периметр і диспетчерські вежі. А близько 11-ї години в новому терміналі ДАПу пролунав перший постріл українського снайпера – він ліквідував бойовика, який намагався підбити з ПЗРК винищувач ЗС України. Тоді ж українська сторона висунула терористам ультиматум – залишити аеропорт до 13-ї години.

Бойовики проігнорували вимогу й невдовзі пожалкували про це: операція з визволення стратегічного об’єкта вступила в активну фазу. Терористи зазнали чималих втрат і відступили. А сам аеропорт практично відразу перетворився на найгарячішу точку на карті АТО.

Фінальна фаза протистояння в аеропорту розпочалася 13 січня 2015 року. Відтоді зіткнення в аеропорту вже не вщухали майже ні на годину, а до донецького летовища було прикуто увагу всієї країни. Так у січні 2015-го ДАП став темою номер один.

19 січня бойовики підірвали другий поверх нового термінала, а в ніч на 22 січня, скориставшись коротким перемир’ям для вивезення вбитих і поранених, тихцем замінували будівлю та зруйнували її остаточно. Від неї залишився тільки каркас, тож обороняти було більше нічого. Тільки тоді українські військові відійшли до навколишніх населених пунктів, де продовжують утримувати позиції й донині.

Кіборги, самі того не розуміючи, написали своєю кров’ю найгероїчнішу сторінку сучасної української історії.

Минуло сім років від трагічних і героїчних подій. Оборона аеропорту коштувала нам понад сотню загиблих українських воїнів, а також близько 440 поранень…

21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Не витримував бетон, плавився метал, але українські воїни тримали оборону. Ними захоплювався увесь світ, за них молилася вся Україна.

Пам’ятайте загиблих, згадайте їх у молитві та запаліть свічку пам’яті!

 

Рятуючи, не нашкодьте!

 

Минулого тижня «вдарили» рекордні морози. Дубровичани били на сполох – лебеді замерзають та голодують. Їх треба рятувати. Такими закликами останнім часом рясніють соцмережі. Та чи не робимо таким волонтерством «ведмежої послуги» птахам? Про це «Дубровицький вісник» запитав фахівців проєкту «Полісся – дика природа без кордонів».

Виявляється, білосніжні красені досить спокійно переносять морози до –15, тому й залишаються на зимівлю. У птахів температура тіла – вища за 40 градусів. Відтак вони відчувають холод зовсім інакше, аніж ми. Через специфічний кровообіг, відмінний від людського, лебеді навіть за сильного морозу можуть перебувати на кризі, не відчуваючи дискомфорту.

«Якщо дуже холодно й птахи сидять нерухомо, це означає, що вони економлять сили, внутрішню енергію. Найголовніше не турбувати їх, щоб лебедям не доводилось підніматися в повітря й витрачати сили на пошук нового місця для перебування. Слід непокоїтись лише тоді, коли у птаха видимі пошкодження, він лежить на льоду або помітно, що примерз до криги, – зауважують фахівці. – У люті морози лебедів можна підгодовувати. Але знову ж таки робити це так, щоб не налякати пернатих. Для підкорму треба використовувати варені овочі – моркву, картоплю, розмовчений горох, сочевицю. Ні в якому разі не давати запліснявілі продукти та хліб (особливо темних сортів)!».

А ще варто пам’ятати, що попри граційність та красу, птахи можуть бути агресивними в тому випадку, якщо хтось порушує спокій і заходить на їх територію. Дзьобом та ударами  крил вони здатні завдати травм або й навіть зламати  руку людині. Тому рятуючи, не нашкодьте ні пернатим, ні собі.

Фото лебедів на «Старусі» із «Фейсбуку».