ДУБРОВИЦЬКІ РИБАЛКИ ЗБИРАЮТЬСЯ

ДАТИ ВІДСІЧ БРАКОНЬЄРАМ

 

 

Нестабільність в суспільстві накладає відбиток на всі сфери життя, навіть на ставлення один до одного. Циніки ще більш нахабніють, а добропорядні люди об’єднуються в спілки, щоб відстояти справедливість. Адже наразі ситуація така, що порятунок потопаючого залежить виключно від нього самого. Ще раз переконалася в цьому минулого тижня, коли мала розмову з групою дубровицьких рибалок-ентузіастів.

 

«Я люблю рибалку. Відчуваю від неї неабияке задоволення. Популяризую такий її вид, як фідерна. Ця назва походить від англійського слова «fееd» – годувати. Ловимо максимум на дві вудочки, але при цьому ще посилено годуємо рибу. Так сказати, не лише завдаємо шкоди популяції, але й підгодовуємо її, що сприяє розмноженню також. Хороші якісні рибні прикорми замовляємо. Так само й вудочки. Щоб ви зрозуміли, у рибалок – свій фетиш. А сам процес риболовлі для нас щось святе. Ми готуємося до неї тиждень, обмінюємося інформацією про рибні місця, ділимося враженнями, фіксуємо на фото улов. У нас є навіть своя група у «вайбері». Це своєрідна спільнота і своя субкультура навіть. Але річ не в тім.

У неділю (йдеться про 23 серпня) я був на рибалці, згодував чотири кілограми корму, але мав і непоганий улов, однак заодно зловив в колесо й чотири металічних «кіхтя». Справа рук браконьєрів. Це не в одного мене така біда, від цього постраждало безліч рибалок», – ділиться проблемою власник магазину «Три кити» Сергій Цибульський.

Чоловіки пояснюють, чому браконьєри вдаються до такого. Зараз під осінь вода у водоймах падає, і риба залягає на ямах. У річці дно нерівне, от в деяких углибленнях і збирається риба. Там і кормова база краща, і почувається вона там безпечніше. Інстинкт спрацьовує. Тож найбільше її там. Саме біля таких ям всім відомі громадяни, а в селах добре ж знають, хто займається незаконним промислом риби, ставлять так звані «кішки».

На під’їзді до Удрицька з боку Туменя, це лівий берег Горині, є таке урочище Підкова, або ще його називають Залізниця, туди заходить річка, утворюючи Старицю протяжністю більше півкілометра. Це найбільш рибні місця. Або ще під Лютинськом. І що виходить? Де багато риби – там і багато рибалок. А отже і браконьєри там промишляють. Однак коли є рибалки-любителі, всі ж з мобільним телефоном, постійно інформують про ситуацію, то і рибінспекції нема там що робити. В такому випадку на водоймах все під контролем. Яке ж завдання браконьєрів? Відбити охоту від подібних місць і порядкувати там самим. От і розкидають на під’їздах такі ось лякалки. Раз-другий рибалка зіпсує колеса – то і вже відпадає охота їхати на це місце. А що тоді? Як у славнозвісній грі «Мафія», коли засинають всі мирні жителі, на діло виходять злочинці.

«Зрозумійте, як чинять підло: напередодні, як мають «бомбити», розкидають ці «кішки», а далі вже діло техніки. Що найгірше – засоби лову найбільш варварські. Електролов – паралізує масу риби на великому діаметрі. А тепер цей електролов не якийсь самопальний, він виготовлений промислово, в заводських умовах. Суперпотужний. Поцікавтеся в Інтернеті, там вже стоять мікропроцесори, різне інше цифрове начиння, це вже по-суті комп’ютерна техніка. Вартість теж немала. Подейкують, таке «знаряддя» коштує в межах 1000 доларів США. А в Інтернеті, як знаєте, можна купити все, геть до автомата Калашникова. Був би попит та гроші. Так от у теперішніх браконьєрів на озброєнні не тільки електролов, у них – ехолоти (пристрій, що визначає глибини і міграцію риби), тепловізори, квадроцикли. Ці люди не сидять від зорі з вудочкою заради азарту. Вони діють цинічно. Для наживи. Замовив у них, наприклад, рівненський ресторан півтонни судака. Приїхали, подивилися в екран, чи є риба, лупонули розряд, зібрали ту, що їм потрібна. Інша – загинула. Або вже більше ніколи не нереститься…», – продовжує пан Сергій. Каже чоловік, що після того випадку, як сам наразився на браконьєрську мітку, організував хлопців і визбирали довкола ще два відра таких «кішок». Звернувся з відповідною заявою до поліції, щоправда, за десять днів поки що так і не повідомили, як просувається справа.

Присутній при цій розмові головний державний інспектор Рівненського рибоохоронного патруля Михайло Шанько зазначає, що браконьєри в рази краще оснащені від тих, хто їх контролює. Окрім того, характер роботи рибінспекції такий, що патрулювання постійно на виїзді. Сьогодні в одному районі, завтра – в іншому. Та й чи завжди доїдеш туди службовою «Нивою», куди заїдуть браконьєри квадроциклами?

Тож рибалки вирішили об’єднати свої зусилля і дати бій браконьєрству самі. Бо це не дідусь якийсь через маленьку пенсію пішов на порушення закону. Рибалки наголошують: браконьєрство процвітає в промисловому масштабі. Добивають останні наші рибні запаси. Сом, до прикладу, росте сорок років. А скільки їх гине від такого варварського лову? Скільки пропадає малька, скільки риби стає безплідною? Безперечно, проблема гостра. І добре, що знайшлися ентузіасти, які вирішили допомогти рибінспекції контролювати ситуацію на наших плесах.

 

Людмила РОДІНА.

Гарний улов можна спіймати й на вудочку.