Ця велична й неповторна Великодня ніч

1 травня Свята Православна Церква святкувала найвеличніше свято – Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. В храмах району було звершено святкові богослужіння: опівнічні, хресний хід, Пасхальні утрені, освячення пасхальних кошиків. Великодня ніч цьогоріч видалася теплою, неповторною і чистою. Після дощу по-особливому пахли квітучі дерева і наповнювали світ ароматом чистоти. Загалом все було сповнене атмосферою любові і тепла, всі ми відчувалися у ньому братами і сестарми і кажучи «Христос Воскрес», дарували ближньому часточку душі та любові.

Разом із земляками, переважно мешканцями Борка, великодню ніч провела в церкві Серафіма Саровського, що поблизу дев’ятиповерхівки. Дубровичани завдячують отцю Олексію Бензюку, зусиллями якого постала у цій частині міста ця духовна споруда, бо ж зручно, коли поряд з домом є місце, де Бога слід славити і проповідь послухати. Як відомо, закладено камінь для спорудження тут поряд храму Святої Іулянії, але, на жаль, його будівництво затримується через брак коштів.

Попри все, у невеличкій затишній церкві нині можуть молитися всі, хто має на це бажання. Тут панує особлива атмосфера затишку і спокою, відчуваєш себе членом єдиної церковної родини.

Багато схвальних слів чула про священиків отця Олексія і отця Вадима, які служать у цьому храмі Божому. Справді, завдяки цьому тандему – поєднання досвіду о. Олексія і позитивної енергії молодого священика отця Вадима – створюється особлива аура духовності тут під час служб. Трепетно співає у храмі церковний хор, щиро проникаючи у глибину серця, переливаючись гарними голосами. Відчувається, що хористи (регент Світлана Парипа) досягають з’єднаного звучання не лише голосів, а й сердець, не обмежуються суто музичною працею, а добре знають слово Боже і живуть з ним, несуть гідну службу перед парафіянами, перед Церквою, перед Богом. І хоча у Великодню ніч отець Вадим приєднався до отця Олексія вже під час освячення великодніх кошиків (попередньо освячував їх у Смородську і у Святомиколіївському храмі разом з о. Сеогієм) він зумів внести свій свіжий неповторний струмінь в це величне свято.

У мене ж досі перед очима: церква сяє в численних вогнях-свічках. Отець Олексій періодично виходять до вірних з окликом: «Христос Воскрес!». З численних людських грудей вибухає величне «Воістину Воскрес». Після обміну цими радісними привітаннями вся церква тричі, разом з хором, співає великодній тропар: «Христос Воскрес із мертвих…». звісно, словами цю атмосферу передати просто неможливо.

У велике Свято Пасхи Господньої протягом Світлої седмиці у храмі, домі Божому (1 Тим. 3:115), перед іконостасом лежить єдиний спільний усім членам Церкви освячений хліб, який називається по-грецьки «артос», або «просфора всеціла».

Згідно із знаменуванням Пасхи, яка поєднує у собі події смерті і Воскресіння Господа, на артосі робиться зображення знамення перемоги Христа над смертю – хрест, увінчаний терновим вінцем, або образ Воскресіння Христового. В перший день Свята на Літургії артос освячується особливою молитвою і окропленням святою водою. В дні Світлої седмиці по закінченні Літургії з артосом урочисто здійснюється хресна хода навколо храму. У суботу Світлої седмиці на Літургії артос в благословення роздається вірним.

Яке ж значення артоса? Артос повинен нагадувати віруючим про події, пов’язані з Воскресінням Господа Ісуса Христа.

Вже у дні Свого земного життя Ісус Христос назвав Себе хлібом життя: «Я є хліб життя, хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує у Мене, ніколи не матиме спраги». На 40-й день після Воскресіння Господь Ісус Христос вознісся на небо. Його учні і послідовники знаходили розраду у молитовних споминах про Господа – вони пригадували кожне Його слово, кожний крок і кожний вчинок. Збираючись разом на спільну молитву, вони згадували Тайну вечерю, причащалися Тіла і Крові Христових. А коли сходилися на звичайну трапезу, перше місце за столом залишали невидимо присутньому Господеві і клали на це місце хліб.

Згадуючи цей звичай святих апостолів, отці Церкви і постановили на Пасху покладати у храмі артос на згадку явлення Воскреслого Господа Своїм учням, а також у пам’ять того, що постраждалий за нас і Воскреслий ради нашого виправдання Господь став для нас істинним хлібом життя і невидимо перебуває у Своїй Церкві «по всі дні до кінця віку».

Артос, як і паска – пасхальний солодкий, здобний білий хліб, нагадує нам про істинну Пасху Христову, з’єднує нас з Воскреслим Господом. Але паска, як пасхальний хліб, у перший день Воскресіння Христового роздроблюється і приймається в їжу, а артос зберігається протягом усієї Світлої седмиці, нагадуючи віруючим про перебування з нами Воскреслого Спасителя, а розділяється і роздається у суботу, коли вірні причащаються Тіла і Крові Христових. Таким чином починається і закінчується Світла седмиця прийняттям випеченого особливим способом і освяченого хліба.

Приймаючи артос як святиню церковну, будемо споживати його з подякою, щоб Господь удостоїв і нас бачити Його преславне Воскресіння і святкувати у духовній радості Святу Пасху Господню спасительну, завжди пам’ятаючи «Господа Ісуса Христа, що воскрес із мертвих» (2 Тим. 2:8).

У православних віруючих є звичай зберігати артос протягом року і приймати його з благоговінням і вірою під час хвороби і тяжких переживань, часто разом з Богоявленською водою і завжди зі словами «Христос Воскресе!».

Отець Олексій: Для мене особливо хвилюючим є цей день, коли торжество Воскресіння Христового можу розділити зі своїми земляками. Тут, на цій землі, де я народився і виріс, по-особливому відчуваю радість Великодніх свят. Спаситель вже вкотре дає нам шанс на переосмислення наших помислів, бажань та вчинків. І вже з чистої сторінки розпочинаємо новий етап свого життя. Хочу побажати усім миру, Божої благодаті, достатку і благополуччя.

Отець Вадим: кожна людина, яка має силу і здоров’я, Великодню ніч повинна проводити у храмі. Саме тут можна найбільше відчути величність свята, духовно пережити цю величну подію.

Треба ходити, щоб зустрітися тут з Богом, щоб отримати світло, отримати благословіння. Вітаючи усіх зі Світлим Христовим Воскресінням, бажаю, щоб справжня пасхальна радість ніколи не залишала віруючі серця, щоб благодать Святого Духа супроводжувала усі ваші починання, дорогі брати і сестри.

Любов КЛІМЧУК.