Стан сп’яніння –

добровільне божевілля

                                                          Сенека Молодший

Клубна культура, погоня за модою, відчуття вседозволеності, бідний внутрішній світ, «травки» замало, «півко» не вставляє – підґрунтя для пошуку нових вражень у нарко-тріпах.

«Мет», «вінт», «болт», «первітін», «льод», «кристал», «спід», «стєкло» – сленгові назви одного наркотика «Метамфетаміну» – психостимулятора із високим потенціалом до формування залежності!

1893 рік, японський хімік Наґаі Наґайоші синтезував його із «Ефедрину», 1919 рік – його співвітчизник Акіра Оґата розробив «Метамфетамін» у більш зручній кристалічній формі. Вони, мабуть, і не здогадувались, що розроблений ними препарат підкорить весь світ, й через століття руйнівними кроками потрапить на  Дубровиччину.

Спочатку «Метамфетамін» пройшов через лабораторії Третього райху, де із 1938 року під торговою маркою «Первітін» входить у раціон нацистської армії як засіб для універсального солдата і був улюбленим «життєдайним» препаратом Адольфа Гітлера. Також використовувався американськими спецслужбами  як чудо-препарат у рамках війни у Кореї та В’єтнамі. Із 50-х років минулого століття почав застосовуватись як лікарський препарат для лікування депресії, із 1954 року віднесений до наркотиків, із 1975 року заборонений у використанні на території СРСР. Зараз дана речовина заборонена майже у всіх країнах світу. Застосовується у США для лікування розладів дефіциту уваги із гіперактивністю та розладах харчування.

«Первітін» – брендова назва наркотичної речовини у Німеччині та Радянському Союзі.

Як він виглядає? Прозорий або білого кольору кристалічний порошок, що нагадує лід (за 1 грам якого у чистому вигляді вимагають близько 70 у.о.), також може бути у вигляді розчину, таблетованій формі.

Як його вживають? Переважно нюхають або вдихають за допомогою кулька, також його можна курити, вводити внутрішньовенно.

Які ознаки вживання? Як і після вживання будь-якої іншої наркотичної речовини, виникає стан наркотичного сп’яніння, який має декілька фаз.

Тривалість наркотичного сп’яніння – 2-3 години. Загальна слабкість і дратівливість залишаються декілька днів, разом із зниженими потенцією та лібідо, порушеним сном, відсутню апетиту.

Що далі? А далі – залежність. Залежність виникає через 2-3 тижні нерегулярного прийому. При переході на ін’єкційні форми – 3-5 ін’єкцій. Бажання повторити пережиті відчуття, пошук дози, знайомих і компаній, де можна знайти препарат – перші ознаки появи психічної залежності, для виникнення якої збільшення дози не потрібне. Але з часом дія звичної дози незначна, тому потрібно її збільшувати, толерантність зростає у 5-6 разів. Вживання із 1 разу на тиждень переростає до 3-4. Досягення дози 0,8 грама на добу – ознака переходу на ІІ стадію наркотичної залежності, де приємних відчуттів вже мало, а залишається фізична розбитість і всі думки прикуті до пошуку наркотика, що провокує на порушення закону, агресію, спрямовану на себе (може бути причиною самогубства) та оточуючих (насилля в сім’ї, асоціальна поведінка). При відсутності потрапляння препарату виникає абстинетний синдром, проста ломка переростає у психоз: виникають маячні ідеї переслідування, можуть бути галюцинації, що тривають до 2-х тижнів. З часом (1-2 роки регулярного вживання) виникає психічне спустошення особистості (ІІІ стадія залежності): повільна мова, в’язке мислення, настрій пригнічений, порушується пам’ять, знижується інтелект, може спостерігатися зміна сексуальної орієнтації, настає груба переоцінка власних можливостей, егоїзм, асоціальна поведінка (починають виносити речі з дому, «наркотик будь-якою ціною»). Не спостерігається підйому настрою і приємних тілесних переживань при вживанні препарату, тому переважна більшість зупиняється приймати наркотик. Серед людей зрілого віку наркоманів не спостерігається, і не через те, що вони всі померли.

Крім психічних змін, спостерігаються ознаки шкідливого впливу на організм: в першу чергу настає ураження серцево-судинної системи (підвищення артеріального тиску, перебої у роботі серця) та нервової системи (посмикування м’язів обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, погіршення чутливості, загальна слабкість). Характерною ознакою є карієс, почорніння та крихкість зубів, сухість у роті.

Передоз:  розширення зіниць, прискорене серцебиття, підвищений артеріальний тиск, параноя, галюцинації, сексуальне збудження, спостерігаються судомні напади, що можуть бути безпосередньої причиною смерті. Пам’ять та орієнтація не порушені.

Найчастіше вживання «Первітіну» починається із рекомендації друга, щоб не виглядати відсталим. Більш схильні підлітки із нестійкою емоційно-вольовою сферою, із неправильним вихованням, починаючи із раннього дитинства, ще й наслідки «бурштинової лихоманки» доливають олію у вогонь.

Доведено, що брак приділеної уваги батьків до дитини грудного віку є одним із провокуючих чинників для виникнення наркоманії: відчуття кайфу, що отримує людина, вживаючи наркотик, прирівнюється до відчуттів, які переживає дитина на руках у матері. Так що – робіть висновки.

Сергій ЛУЩИК, лікар нарколог, психіатр.