З КОЖНИМ РОКОМ ЛІСОВІ ПЛОЩІ РОЗШИРЮЮТЬСЯ

Щорічно 21 березня – в Міжнародний день лісу – стартує в Україні акція «Майбутнє лісу в твоїх руках», коли до посадки майбутніх дібров залучаються широкі верстви населення, а особливо учнівська молодь. Адже це важливий виховний момент – так формується особливе ставлення до лісу, колективна гордість за спільно пророблену хорошу справу. Лісівники впевнені: той, хто посадив власноруч у лісі бодай одне дерево, ніколи не завдасть шкоди довкіллю. Вже багато років поспіль активно долучаються до лісопосадкової кампанії вихованці Дубровицького НВК «Ліцей-школа І-ІІ ст.» та їхні наставники, недаремно ж започатковувався ліцей, як заклад лісотехнічного профілю.

«Першим посадкам, які заклали ліцеїсти, цьогоріч виповнюється вже п’ятнадцять років, – розповідає директор ліцею Володимир Кушнір, котрий завжди разом з учнями ліцею особисто сприяє озелененню краю. – В нас склалися гарні партнерські стосунки з обома лісогосподарськими підприємствами, що працюють в нашому районі, завжди намагаємося внести посильну лепту в створення нових лісів».

Нині через погодні умови посадка лісу на Дубровиччині трохи забарилася. Вперше вийшли на неї дубровицькі лісівники тільки 4 квітня. Мені також випало разом з ліцеїстами побувати в урочищі під Золотим, де юні помічники наших лісівників заліснювали ділянку площею 0.4 га на місці суцільної санітарної рубки лісу внаслідок усихання сосни. Оскільки вся лісопосадкова кампанія має пройти в максимально стислі строки, лісівники раді молодечій підмозі. Приємно спостерігати, як вправно орудує мечем Колосова наша юнь. Десятикласниця Ілона Берестень зі знанням справи метко опускає в луночки сіянці сосни, контролює, щоб кожен з них був надійно зафіксований її напарником по роботі. Дівчинка каже, що садить ліс вже не вперше, і їй це заняття дуже до вподоби.

Цього дня ліс садили тільки кілька десятикласників, в більшості ж на посадку вийшли вчителі. З усього видно, що їх інструктувати особливо не потрібно, бо ця робота їм не в новинку. Тож лісівники лише уточняють схему посадки. Цю площу засадять шість через чотири – чотири ряди берез і шість сосни, як основної лісоутворюючої культури. Така схема обрана недаремно. З часом берізки скоріше пустяться в ріст й притінятимуть сосонки, до того ж слугуватимуть своєрідним природним бар’єром, що захищатиме хвойні від поширення  шкідників.

Згодом до ліцеїстів та їх наставників долучаються директор підприємства  Віталій Петренко, голова районної ради Микола Кухарець, заступник голови райдержадміністрації Микола Кохно.  Микола Миколайович, сам лісівник за професією, відмічає якість посадкового матеріалу.

Сіянці сосни дійсно дорідні, один в один. «Підприємство повністю забезпечене власним посадковим матеріалом. Для весняної лісокультурної кампанії маємо близько 2,2 мільйона саджанців деревно-чагарникових порід, з них понад два мільйони – сосни звичайної, близько 98 тис. ялини. Для цього ще з осені заготовлено 180 кг насіння сосни, 5 кг ялини, 305 кг листяних, в тому числі 300 кг дуба, 12 кг чагарникових тощо. Загалом підприємство за тиждень-два планує заліснити 150 га суцільних зрубів, ще на 80 га буде проведено доповнення лісових культур», – розповідає інженер лісових культур Валерій Шах.

Для вирощення посадкового матеріалу тимчасові розсадники облаштовано у кожному лісництві підприємства, значна частина його вирощується у закритому грунті (близько одного мільйона сіянців). Щоб добре приживалися та були менш вразливими до шкідників і хвороб, всі саджанці обробляються «Максимарином», фунгіцидами. Підживлюються мінеральними добривами. На сьогодні тепличне господарство лісгоспу займає 0,3 га. Окрім лісових культур, плекають лісівники й декоративні, що користуються великом попитом у вуличному дизайні (самшит, туї, ялівці). Щороку реалізує лісгосп понад дві тисячі таких саджанців, значну частину виділяє на спонсорських засадах для впорядкування території установ та підприємств краю. А вже що сама контора підприємства – то справжня оаза.

Ліс – особлива екосистема. Він виконує безліч функцій. Навіть якщо відкинути всі економічні та екологічні чинники, то його варто любити хоча б за ті особливі відчуття, якими збагачується єство від перебування в ньому. Аж духмяне від лісових ароматів повітря, до прозорості чисте небо, неосяжно втаємничену тишу. А ще за ту величезну й копітку працю, завдяки якій ми маємо це багатство. Варто кожному долучитися хоча б раз до посадки лісу. Нехай навіть для того, аби переконатися, наскільки хибна думка, що лісівники лишень те й роблять, що вирізають ліс. Насправді ж з кожним роком лісові насадження тільки розширюються.

Людмила РОДІНА.