Ринок є, контролю – немає: молоко хочуть

підтягнути до європейських стандартів

Корова Зірка моїх добрих знайомих Петра та Ірини живе у комфортному чистому хліві, як і належить годувальниці. Раніше її тримали у господарстві передусім задля того, щоб діти і онучок могли поїсти смачних і екологічно чистих продуктів. Як наголошувала Ірина, зять без молока жити не може. Минулої весни діти подалися на заробітки до Польщі, отож частину молока господарі почали здавати заготівельникам. Хоч платять небагато, та все ж. Нещодавно розговорилася з господинею, чи важко тримати корову? На що почула відповідь: «Важко чи не важко, а вже прив’язаний. То подоїти треба, то чергу відпасти та й сіна заготовити чимало». Розпитала співрозмовницю про її ставлення до нововведення щодо прийому молока, адже Європа диктуватиме свої правила. Жінка зауважила:

«Якщо не будуть брати у приватників молоко, то й ми корову здамо чи продамо. Скільки треба онучку, то вже купимо. На ринок молока не повезу, бо далеко. Але хай перш за все думають заготівельники. А яким же буде їх бізнес без простих смертних селян?».

Дубровиця, середа, 17 січня. Молоко на ринку у центрі міста коштує 15 гривень за літр. Взагалі у цьому році вартість молочних продуктів в Україні зростає рекордними темпами, але експерти попереджають, що це далеко не межа. Серед лідерів зростання цін – сметана (+30%), м’який сир (+28%), а також молоко і вершкове масло (+25%). Зараз кілограм вершкового масла коштує в середньому 120 грн., м’якого сиру – 70 грн., сметани – 60 грн., молока – 15 грн. за літр. Чи багато купить на пенсію молочних продуктів бабуся, яка половину коштів віддає на ліки?

Ближче до цивілізації, далі від селян?

У зв’язку з введенням в Україні європейських санітарно-гігієнічних стандартів уже з 1 січня 2018 року переробні підприємства мали купувати молоко тільки в спеціалізованих фермерських господарствах. Стандарти Євросоюзу передбачають наявність на полицях магазинів трьох сортів молока: екстра-класу, вищого і першого.

Експерти почали говорити про те, що ця вимога ставить під загрозу всю молочну галузь в Україні. Справа в тому, що приблизно 30% молока в країні виробляють селяни, для яких утримання корів часто є єдиним джерелом доходів. За європейськими стандартами, таке молоко класифікується як другий сорт, а це значить, що з початку цього року переробні підприємства мали від нього відмовитися.

Втім в останній момент дату відмови від молока другого сорту вирішили перенести на півроку – до 1 липня 2018 року. Відповідне рішення прийняв підкомітет «Молоко і молочні продукти» Технічного комітету Інституту продовольчих ресурсів НААН. Він відправив на доопрацювання редакцію Державного стандарту України 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови».

Експерти кажуть, що відмова від прийому молока у селян нічим хорошим не закінчиться. Люди втратять легальне джерело доходу і, зрозуміло, почнуть масово здавати корів на забій. Оскільки молоко другого сорту, яке вважається придатним для переробки на масло або сир, займає значну частку на українському ринку, повна відмова від нього може закінчитися глибокою кризою галузі і різким зростанням цін.

В уряді це, напевно, розуміють, тому і відкладають введення європейських стандартів доти, поки не знайдуть компромісне рішення. Навіть якщо в липні і запровадять нові стандарти, то відмова від селянського молока виглядає поки малоймовірною. В іншому випадку ціни на «молочку» відразу зростуть приблизно в два рази.

Втім селянам, напевно, доведеться готуватися до більш ретельних перевірок якості продукції. Уважно контролювати будуть не тільки селян, а й компанії-перевізники.

У цій ситуації вартість молока навряд чи сильно зміниться, а ось тим, хто відповідає за його якість, необхідно готуватися до додаткових витрат. Рано чи пізно селянам доведеться думати, як перевести свою продукцію в розряд першокласного молока, щоб не втратити можливість заробляти.

Хто візьме ситуацію на контроль?

Це повинна зробити держава!

Проаналізувала матеріали у пресі щодо цього питання. Пишуть, що одним з можливих варіантів виходу з цієї ситуації є створення кооперативів з виробництва молока. Але в Міністерстві аграрної політики і продовольства зізнаються, що на даний момент особливих успіхів в цьому напрямку домогтися не вдалося. Кооперативів з виробництва молока в Україні поки зовсім мало.

Експерти Союзу молочних підприємств України впевнені, що саме держава повинна підтримати розвиток індустріального виробництва молока в країні. Можливості для цього в уряду є. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», схваленим Верховною Радою України 7 грудня 2017 року, передбачено видатки за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» у рекордній за роки незалежності сумі 4,0 млрд. гривень. Для порівняння, у 2017 році фінансування за цією бюджетною програмою становило лише 170 млн. грн.

Правда, у експертів залишаються питання щодо раціональності і справедливості витрачання цих грошей. Наприклад, минулого року два великі холдинги отримали більше дотацій, ніж всі інші аграрні підприємства разом. Це говорить про те, що в сільському господарстві діє потужне лобі, тому далеко не факт, що держава хоч якось допоможе виробникам молока.

Прихильники введення нових стандартів кажуть, що це допоможе забезпечити виконання санітарно-епідеміологічних норм. Справа в тому, що в фермерських господарствах корів доять спеціальними апаратами, завдяки чому молоко не контактує з руками і повітрям.

Ще один важливий європейський критерій якості, який має ввести Україна, – миттєве охолодження молока. Якщо напій протягом двох годин не охолодити до 40С, то в ньому починають розвиватися бактерії.

Молоко, яке не відповідає цим нормам, зараз йде як другий сорт і не може продаватися у вигляді самостійної продукції. У Міністерстві аграрної політики і продовольства обіцяють, що навіть після впровадження нововведень не залишать селян без можливості збувати домашнє молоко. Саме Мінагрополітики попросило технічний комітет відкласти на півроку термін введення в дію нових стандартів. За цей час в уряді повинні придумати, як бути далі з домашнім молоком.

Хоч як би розвивалися події, вже зараз зрозуміло, що молочні продукти будуть одним з лідерів зростання цін в наступному році, навіть якщо на ринку складеться сприятлива ситуація. Незважаючи на те, що уряд заклав до державного бюджету інфляцію на рівні 9%, шанси на те, що молочні продукти втримаються в цьому ціновому коридорі, виглядають вкрай низькими.

БЛИЖЧЕ ДО НАС

За словами сільського голови Павла Дашука, нині у Бересті утримують 170 корів, нагадаємо, що у цьому селі 886 дворів. Серед причин, які відбивають бажання у селян тримати худобу, низькі закупівельні ціни на молоко (зараз 6 гривень за літр). Ті, хто живе ближче до райцентру, ще мають можливість продавати молоко на ринку, або везти його безпосередньо покупцям додому. Таким чином заробити можна краще.

Жителька села Літвиця розповіла нам, що у їхньому селі ще досить багато господарів тримають корів, щоб ростити дітей на свіжих, натуральних молочних продуктах. Але останніми роками власників худоби у селах, де копають бурштин, переслідує ще одна проблема. Корови часто потрапляють у викопані рови і травмуються. Зрозуміло, що ніхто такі форс-мажори не оплачує. А візьми та й купи нову корівку за 15 тисяч гривень…

Щодо заготівлі молока, то хоч і низькі ціни на цей продукт у заготівельників, все ж молоко люди здавали. Як буде з липня місяця, ніхто достеменно у селі не знає.

У Європі діють правила: якщо на фермі менше 12 корів і немає машинного доїння, то це молоко ніхто не має право заготовляти. Держава дає дотацію на доїльний апарат, холодильну установку. Це треба використовувати.

Отож тема залишається відкритою для всіх: і селян, і заготівельників. Повернемося до неї найближчим часом. Корова Зірка поки що спокійно може зимувати у комфортному хліві. А онучок знайомої щоденно пити її смачне, вітамінне молоко. Живе Зірка і не відає, що і її урядовці скоро наблизять до Європи.

Любов КЛІМЧУК.