ГІДНО ПРЕДСТАВИВ УКРАЇНУ НА СВІТОВІЙ АРЕНІ

На початку березня в місті Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) за участю представників України проходив Кубок світу з пара-пауерліфтингу.

Гарний ужинок нагород привезли додому українські хлопці та дівчата. У доробку наших спортсменів, які змагались за найвищі нагороди Кубку світу з представниками 33 країн (більше 100 паралімпійців), - 10 високих нагород, серед яких 5 золотих, 2 срібні та 3 бронзові медалі. До слова, у складі національної паралімпійської збірної команди з пауерліфтингу лише 14 спортсменів.

Уже в перший день змагань українські паралімпійці успішно відкрили медальний рахунок та здобули одну золоту та дві срібні нагороди. На найвищу сходинку п’єдесталу піднялася Раїса Топоркова, яка здобула перемогу у ваговій категорії 50 кг. Володарями срібних нагород стали: Марина Копійка у ваговій категорії 45 кг та Василь Рожко серед юніорів.

Ми щиро вітаємо нашого юного земляка з Жадені (нині студента Рівненського вузу) з таким успіхом на світовій арені. Знаємо, що хлопець давно і серйозно займається спортом, його всіляко підтримують батьки, отож перемога Василя - це перемога і його тренера, і його родини.

Ось як прокоментувала в Фейсбуці успіх спортсмена помічник-консультант народного депутата Василя Яніцького Оксана Слободзян: «Я просто в захваті!!! Його мрії збуваються. Але не самі по собі. Він крок за кроком наближує їх неймовірною працею і силою волі. Талановитий і наполегливий хлопець. Таким належить світ. Хай Бог посилає щастя в його долю. Василькові було лише 13, коли я писала нарис про нього до «Вільного слова». Уже тоді були перші перемоги на обласному рівні під керівництвом талановитого Петра Велінця. Мене тоді вразила його відповідь на запитання: «Про що ти мрієш?». Він миттєво відповів: «Хочу стати олімпійським чемпіоном». Так і буде! Мої вітання Василю, батькам і тренерам!».

Батько спортсмена Геннадій Рожко (заступник голови об’єднаної Миляцької громади) зазначив нам у розмові, що дуже радий такому успіху Василя і вірить у нові перемоги сина. Зрозуміло, що родина щиро вболівала за виступ хлопця у далеких Арабських Еміратах. А найбільші переживання для рідних були тоді, як на три години запізнився літак зі спортсменами в Україну. Молилися Богу, щоб все було гаразд.

Зараз наш знаний земляк продовжує своє навчання у Рівненському виші. Переконані, що попереду в нього багато успіхів і перемог. Василь ще раз довів, що мрії збуваються, якщо докласти до цього свої зусилля.

Любов КЛІМЧУК.