улюбленець небес

Погодьтесь, ми стали мало посміхатися. Рутинні турботи та часто надумані проблеми тягарем падають на плечі, не даючи змоги по-справжньому оцінити те, що маємо. І як свіжий ковток повітря – знайомство з Анатолієм Садом. Хлопцем, який сприймає життя у всіх його барвах, навіть не маючи фізичної можливості їх побачити. Більше того ділиться цим позитивом з людьми, підіймаючи на ноги при важких недугах.

Про незрячого 26-річного масажиста із Зелені ми дізналися від зарічненських колег. Відтак не пропустили нагоди поспілкуватись з ним.

Анатолій не на словах знає, який прекрасний світ довкола. В дитинстві ще трохи бачив. Досі згадує, як ганяв на велосипеді. Втім згодом зір повністю впав. Лікарі запевнили, що зарадити цьому не можна. «Мабуть, це й добре, – каже хлопець. – В мене є знайомі, які перенесли по 15-18 операцій. І марно. Замість покращення отримали підірвану нервову систему і косметичні наслідки швів». Причиною ж медики назвали аварію на ЧАЕС, тато Анатолія був ліквідатором. Така сама проблема і в меншого брата.

Спочатку хлопець вчився індивідуально,  далі місяць провів у Клеванській школі-інтернаті. А коли із зором стало зовсім сутужно, потрапив до Львівської школи для незрячих, де провів 10 років. «Було морально дуже тяжко їхати з дому в чуже місто до чужих людей, тим більше на такий тривалий час. Зараз же можу подякувати школі. Саме там я освоїв ази масажу і визначився з майбутнім фахом. Хоча спочатку планував стати психологом. Але вчасно одумався і вступив до Міжнародного медичного коледжу в Києві. Це один із закладів, де викладали для незрячих. На жаль, його уже закрили. Моєму курсу чи не останньому пощастило отримати дипломи та набратись знань у хороших вчителів».

Та й сама столиця стала для Анатолія справжньою школою життя. «У Львові нас мало вчили орієнтуванню. Тому в Києві довелося все освоювати на практиці. Звісно, перший місяць було непросто. Однак нині можу вільно пересуватися містом, запросто спуститись у  метро чи проїхатись в тролейбусі. Певний час навіть займався продажами: купував товар в одній частині Києва, а продавав – в іншій».

Після закінчення коледжу разом з товаришами хлопець пробував відкрити масажний кабінет. Уже й підшукував зйомну квартиру. Але якраз тоді вдома почали активно звертатись люди за допомогою. Відтак Анатолій вирішив  повертатися в село. І як виявилось, недарма.

Хлопець робить лікувальний, косметичний та дитячий масажі. Нещодавно опанував ще й китайський. «Люблю розвиватися. В Китаї – найкраща та найефективніша медицина, хоча по-суті вона є нетрадиційною. Принаймні для нас. Про точковий електропристрій, котрий імпульсами оздоровлює організм, читав давно. А от придбати його наважився після рекомендації друга, який лежить паралізований. Уже випробував засіб і на своїй мамі, і на пацієнтах. Результатом задоволений».

Масажист розповідає, що люди приїжджають як із нашого району, так і Зарічненського, Володимирецького, Сарн, Рівного. «Коли тільки починав працювати, то інколи приймав до 18 відвідувачів в день. Зараз звісно так не вимотую себе, бо це надзвичайно фізично складно. Пацієнти звертаються різного віку. З недавніх найбільше запам’яталась 92-річна клієнтка. Найчастіше люди скаржаться на спину, хребет, грижі. Щодо останніх, то існує міф, мовляв, їх масажами лікувати не слід. Але якщо робити все правильно, то можна обійтися й без операції. Хоча тут лише половина моєї роботи, як і при будь-якій іншій недузі, інша – залежить від самого хворого. Якщо він не буде берегти себе, не виконуватиме рекомендації, то навіть найкращий масаж не допоможе. Загалом всім раджу простий універсальний рецепт здоров’я: зарядка зранку, правильне, системне харчування та побільше позитивних емоцій, адже нервування ще нікому не пішло на користь».

Та масаж лише невелика частина захоплень юнака. Анатолій має хороший музичний слух, отож грає на гітарі, скрипці та сопілці. Може без проблем налаштувати телефон чи ноутбук, розібрати їх і навпаки. Або ж порадити, який гаджет краще придбати. Активно вивчає сферу економіки та фінансів, працює на американській біржі. Займається продажом та купівлею товарів через Інтернет. З мережею працює завдяки спеціальним програмам, що начитують текст з екрану.

Диву даєшся, адже навіть здорова людина не завжди може освоїти й половину перерахованого. Втім недарма кажуть, якщо Бог забирає щось, то натомість дає дар іншого. Цей хлопець – точно улюбленець небес.